[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Приходить усвідомлення, що ця війна надовго. Дай Бог, аби рік, а не роки

Приходить усвідомлення, що ця війна надовго. Дай Бог, аби рік, а не роки
Кажуть, це найбільш депресивні дні в році. Коли це на 11 місяці важкої кровопролитної війни, то відчувається особливо гостро… До нас починає приходити усвідомлення, що це надовго. Дай Бог, аби рік, а не роки.
 
Приходить розуміння кількості втрат, коли в кожному селі цвинтарі так виросли… як би про це забороняли говорити в марафоні.
Приходить важке знання, що війна, це не лише про перемоги. На війні багато поразок. І їх треба вчитися приймати всім - і владі, і суспільству. Головне - це висновки з поразок і збережена армія… Бо без неї війна точно закінчиться, але поразкою.
 
Десь дуже складно, але знову таки приходить усвідомлення, що до цієї війни треба готуватися всім і кожному. Будуть нові хвилі мобілізації. Вчитися стріляти і виживати треба вчитися вже і багатьом. Добровольці закінчилися. Вони на фронті. Або загинули.
І вже скоро прийде розуміння, що кінець війни може бути різним. Маннергейм не завойовував москву, але є найбільш визначним діячем Фінляндії, бо попри втрати, зберіг свою країну незалежною.
 
Це непопулярні тези. Вони далекі від «зайдемо в Крим до Нового року» і «вийдемо в ефір з улюбленого місця набережної в Ялті». Вони не про «от-от і перемога». Це все про те, що святкові обкладинки світових журналів закінчилися. Почалася реальність.
 
В ній нам протистоїть 140 мільйонна росія, яка проводить постійно приховану мобілізацію, робить бронетехніку на Уралі, закуповує дрони та балістичні ракети в Ірані і яка спробує знову піти в атаку, та вже готується до війни на виснаження.
 
І де в нас є величезна потреба у зброї, снарядах та в зміні резервів. І не все це нам дадуть, багато що треба починати робити самому… Як там УкрОборонпром поживає?…
 
І де дуже втомилися хлопці на передовій». Значно більше від нас…
 
Ні, зараз нам не треба «уколів оптимізму». Нам потрібна чесна розмова з країною, як кожен, абсолютно кожен може помогти фронту.
 
Вірю, що за цей рік ми все ж подорослішали, і окрім гасел усвідомили, що життя не парадно чорно-біле. А значно складніше. І що далі буде важко. І трохи легше може бути лише якщо готуватися і багато працювати…
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
Закон про медіа приводить медійне законодавство у відповідність із термінологією ЄС. Але є але
З 2014 року головними пріоритетам країни стали армія, мова, віра та європейська і євроатлантична інтеграція
Декілька ключових тенденцій, на які вплинула війна і які визначатимуть майбутнє
Так народиться Нова Україна: в горі, в муках, але вільна, ціннісна і цінна