Президент Литви майже весь візит присвятив спілкуванню з захисниками України та ветеранами

Україна останнім часом отримує багато позитивних сигналів від своїх партнерів на Заході, свого роду запевнення у тому, що її не кинуть сам на сам з Росією, і готові допомогти у змінах, які піднімуть рівень життя, та зроблять його більш справедливим.
Це не лише контакти з США на рівні оборонного та зовнішньополітичного відомств, проведення в Україні спільних навчань, але й свіжий візит президента Литви. Який багатьох вразив як своїм виступом українською, закликом не купувати білоруську/російську електроенергію, так і візитом до військового госпіталю і спілкуванням з ветеранською спільнотою.

“Колективний Захід” - це багато країн, і щодо частини з них у нас немає ілюзій, як щодо Угорщини приміром. Але в цілому, попри розуміння західними партнерами того факту, що в Україні при владі дилетанти, прори гострі публікації у впливових американських ЗМІ, попри низку компрометуючих гучних скандалів, США, Британія, країни Балтії, навіть Польша - поруч з Україною. Тому що їхня зацікавленість в українському успіху - вища за будь-яку конкретну правлячу команду у Києві. Ця зацікавленість продиктована не лише цінностями, але й власними геополітичними інтересами. Але вона є.
Європа була готова підписувати угоду про асоціацію навіть з Україною Януковича, і з урядом Азарова.

Березневе опитування Центру Разумкова свідчить, що інститутами, яким українці довіряють найбільше залишаються армія, волонтери і церква. Не 95 квартал, ні. Навіть місцевій владі і добровольчим батальйонам довіряють більше половини опитаних. Центральним органам влади - значно менше, а майже 70% людей вважають, що події в країні розвиваються у неправильному напрямку.
Президент Литви Гітанас Науседа особливу увагу приділив українським захисникам, волонтерам та ветеранам російсько-українськї війни.
Під час офіційної церемонії зустрічі у Києві звернувся до воїнів окремого президентського полку імені Богдана Хмельницького традиційним для Збройних Сил України патріотичним вітанням.
Коли Науседа разом із українським лідером Володимиром Зеленським підійшли до почесної варти, то зупинилися і литовський лідер вигукнув: «Слава Україні!»
Натомість воїни відповіли йому звичним: «Героям Слава!» Після цього прозвучав урочистий залп зі зброї та український військовий марш, під який воїни президентського полку ЗСУ почали крокувати.
Зазначаємо, що перед Науседою із військовими так само привітався й глава нашої держави.
Потім президент Литви Гітанас Наусєда на чолі делегації високого рівня, у складі якої - міністр національної оборони Арвідас Анушаускас, спільно з міністром оборони України Андрієм Тараном відвідали поранених українських військовослужбовців у Національному військово-медичному клінічному центрі.
Про це повідомила пресслужба Міноборони.
Наусєда поспілкувався із військовослужбовцями, поцікавився їх самопочуттям та настроєм, почув історію їх бойових поранень, розпитав хто звідки родом, за які футбольні команди вони вболівають. Він побажав найскорішого одужання захисникам України та вручив їм цінні подарунки.
Таран звернув увагу литовських партнерів, що незважаючи на мирні ініціативи України, на сході України не припиняються ворожі провокації та обстріли.

Наусєда зазначив, що його країна також не відчуває себе у безпеці "поруч з цинічним і підступним сусідом".
"Литва завжди буде з вами, хлопці!", - звернувся він до українського захисників.
Пан Науседа віддав шану загиблим біля Стіни пам'яти.
На своїй офіційній сторінці в мережі президент Литви також розмістив пост-спогад про зустрічі з українськими войнами.
На спільній пресконференції він закликав світ зміцнити санкції проти Росії та відмовитись від закупок електроенергіїї у Росії.
Нинішній візит президента Литви до Києва ― це його перші офіційні відвідини нашої країни. Вони триватимуть протягом 18‒19 березня. Цими днями відбулось засідання Ради президентів України і Литовської Республіки, підписання низки двосторонніх документів.
Власне, виступ литовського президента Науседи, настрої громадян свідчать про несприйняття і безперспективність наративу “какая разница” як у зовнішній, так і у внутрішній політиці, і про втому від нього.
І, до речі, саме сьогодні відкрите вікно можливостей для прискорення руху в напрямку підписання ПДЧ щодо вступу в НАТО. Без вихлянь і сумнівів.
Є історичний процес, на якому можуть бути звивини і повороти, але він невпинний. Будь-яка влада має вибір - забути про свої рейтинги і під цей процес підлаштуватись, або опинитися у нього на шляху.