Понад 200 вироків: як у Білорусі переслідують і карають за підтримку України

Білоруські правозахисники розповіли, як упродовж трьох років повномасштабної війни білорусів переслідують за проукраїнські погляди та дії. 41 особу засуджено за донати білоруським добровольцям, за намір воювати на боці України засуджено 30 осіб, за передачу фото та відео російської військової техніки в медіа перед судом постали 93 особи. 

У доповіді правозахисного центру «Вясна» до трирічної річниці початку повномасштабної війни росії проти України зазначається, що активне переслідування зазнають і українці у Білорусі.

«Під час в'їзду до Білорусі їх уважно доглядають і допитують спецслужби, а деяких не впускають без пояснення причин. Деякі українці зазнають кримінального переслідування за “агентурну діяльність”, “спроби диверсій” та “шпигунство”. На сьогодні у Білорусі засудили щонайменше 13 громадян України», - зазначено у доповіді.

Загалом станом на 24 лютого 2025 року за підтримку України в Білорусі засудили як мінімум 209 осіб, серед яких 38 жінок.

41 особу засуджено за донати білоруським добровольцям. Зазвичай влада розцінює донати як «фінансування війни», відповідно судять білорусів за звинуваченням у «фінансуванні участі на території іноземної держави у військових діях».

За бажання воювати на боці України судять за формулюванням «участь на території іноземної держави у збройному формуванні чи збройному конфлікті, військових діях, вербуванні чи підготовці осіб до такої участі». За цією статтею засуджено щонайменше 30 осіб.

Ще до початку війни білоруси активно передавали до моніторингових проектів та ЗМІ фото та відео переміщення російської військової техніки. Практично всі незалежні білоруські ЗМІ та моніторингові ініціативи зараз визнані владою «екстремістськими формуваннями». У цьому випадку білоруси зазнають кримінального переслідування нібито за «сприяння екстремістській діяльності» або «створення екстремістського формування». Засуджено 93 особи.

Також у зв'язку з війною в Україні в Білорусі судять за «зраду державі» та за «акт тероризму». За цими двома статтями засуджено 35 та 24 особи.

Правозахисники зазначають, що у Білорусі продовжують переслідувати «за будь-яку публічну підтримку України або за висловлення негативного ставлення до війни у ​​сусідній країні». Причиною переслідування може стати гасло «Слава Україні» або прапорець жовто-блакитного кольору на аватарці у соцмережах. За це загрожує адміністративний арешт чи грошовий штраф. Іноді доходить і до колонії.

У грудні 2024 року стало відомо про початок кримінального спецпровадження щодо восьми бійців полку Калиновського — білоруського військового формування у ЗСУ. «Вясна» зазначає, що, «крім кримінального переслідування самих воїнів, влада чинить тиск на сім'ї калиновців. Силовики зламують та громять квартири родичів бійців, затримують їх та записують «покаяні відео». Так наприкінці лютого 2024 року силовики змусили отця калинівця Дениса Урбановича сказати на відео, щоб той кидав війну та повертався додому: «Може, не розстріляють тут, 10 років відсидиш».

Сам полк Каліновського восени минулого року визнано Верховним судом РБ «терористичною організацією» за заявою генпрокурора Андрія Шведа.

Правозахисники звертають увагу на значні терміни за донати на користь України. Так, 2D-ілюстраторку Наталію Ліву було затримано взимку 2023 року під час візиту до рідних до Білорусі з Польщі, де вона жила та працювала останні роки. За твердженням звинувачення, Наталя Ліва нібито перерахувала на банківські рахунки представників Калиновського полку близько 1275 євро. Засуджено до 6 років колонії в умовах загального режиму.

Також за донати полку Калиновського та до білоруського фонду солідарності BYSOL засуджено до 6 років колонії мешканця Молодечно Олександра Вересовича.

Справи з великими термінами

Наприкінці грудня 2024 року стали відомі подробиці справи проти трьох політв'язнів: білорусів Івана Бородича та Бориса Пухальського, а також українця Івана Ліхолата. Провладні джерела повідомили, що їх засудили на строк від 11 до 25 років позбавлення волі. Точні терміни кожному з них не повідомляли. Про затримання шести осіб у цій справі КДБ повідомив 11 вересня 2024 року. У пропагандистському фільмі, який показали одразу на всіх держтелеканалах, затримані виглядають побитими, деяких на слідчих діях ведуть на ланцюгах, одного із затриманих зняли у СІЗО КДБ. У фільмі стверджувалося, що «раніше Пухальський виходив на зв'язок із СБУ, щоб повоювати на боці України, але отримав відмову». Йому нібито пояснили, що його навички стануть у нагоді в Білорусі. За словами пропагандистів, спочатку троє виконували завдання зі збирання інформації.

У лютому 2023 року на військовому аеродромі у Мачулищах сталися вибухи, пошкоджено цінний літак дальньої розвідки ДРЛВ А-50, який використовували для наведення російських ракет на цілі в Україні.

За даними офіційних органів та пропагандистів, виконавця диверсії Миколу Швеця звільнили з обміну з Україною у червні 2024 року. Окрім Миколи у справі проходять Максим Лопатін, Андрій Степурко, Олег Сичов та його дружина Анастасія Пілько, Денис Соколов. Всі вони нібито допомагали Швецю у справі, але точно не знали, хто він такий. Більшість обвинувачених судили заочно: Миколи Швеця, Олександра Азарова, Аллу Яцуту, Віталія Якутика, Євгену Точицьку, Михайла Дьоміна та Сергія Лопарєва. У серпні 2024 року всіх обвинувачених засудили за 11 статтями Кримінального кодексу, серед яких «акт тероризму» та «зрада державі». Правозахисникам відомі не всі вироки у цій справі. Найбільші – по 25 років колонії – заочно отримали Микола Швець, Олександр Азаров та Віталій Якутік.

Батькові та синові з України дали по 20 років колонії як «диверсантам СБУ». Рік тому КДБ повідомив про затримання «терористів», нібито відправлених СБУ для здійснення диверсій до Білорусі та РФ. За словами пропагандистів, було затримано громадян України Сергія та Павла Кабарчука, а також мешканця Бреста Віталія Власюка. За них нібито було виявлено вибухові пристрої. Восени минулого року батька із сином засудили за чотирма кримінальними статтями, серед яких «акт тероризму» та «агентурна діяльність» — по 20 років колонії кожному.

Докладний перелік цих та інших «антитерористичних» справ міститься у доповіді правозахисників «Вясни».