Освоєння людиною 70% суші завдало екології безпрецедентних збитків - ООН

Експерти ООН опублікували чергову доповідь про стан планети напередодні відкриття 9 травня в Абіджані (Кот-д’Івуар) 15-ї сесії країн-учасниць Конвенції ООН щодо боротьби зі спустошенням (СОР15). Вони нагадали, що ґрунт, вода та біорізноманіття, що є «основою нашого суспільного багатства» і необхідні для виживання людства, сьогодні перебувають під загрозою. Якщо поточні тенденції збережуться, небезпека широкомасштабних, раптових та незворотних змін навколишнього середовища наростатиме, пише RFI.

Як і належить, синтез інформації з Global Land Outlook і Land Restoration for Recovery містить як ключові наукові дані про стан планети, так і пропозиції для організації політики проти зубожіння ґрунтів та розширення пустель.

«Інвестиції у великомасштабне відновлення земель для боротьби з опустелюванням, ерозією ґрунтів та втратою аграрних територій є безпрограшним рішенням, — йдеться у передмові до доповіді. — Це виграшно для довкілля, клімату. Це вигідно для економіки та збереження культури мешканців цих територій народів. Відновлення ґрунтів залишається потужним та економічно ефективним інструментом сталого розвитку».

Антропогенне опустелювання: людина освоїла 70% суші

Експерти нагадали, що грунт, вода та біорізноманіття, що є «основою нашого суспільного багатства» і необхідні для виживання людства, сьогодні перебувають під загрозою. Людина, трансформуючи природу, перейшла критичні рубежі вже «за чотирма з дев'яти критеріїв, визначальним здоров'я планети». І це, попереджають фахівці, «може спричинити незворотні екологічні зміни».
Модифікація клімату, втрата біорізноманіття, виснаження ґрунтів землекористуванням та розрегулювання геохімічних циклів сьогодні — прямий наслідок антропогенного опустелювання з деградацією земель та посухами.

«Якщо поточні тенденції збережуться, — кажуть фахівці, — небезпека широкомасштабних, раптових та необоротних змін довкілля наростатиме».

Вони констатують: людиною «освоєно» понад 70% поверхні суші. Це завдало «безпрецедентних екологічних збитків і значною мірою сприяє глобальному потеплінню». Вчені попереджають: якщо нинішні темпи освоєння територій продовжаться і в цьому столітті, деградація умов життя населення планети супроводжуватиметься масовими міграціями населення, голодними бунтами та соціальними кризами. Посуха і втрата земель, що культивуються, спричинять військові конфлікти. Тому, що подальше погіршення властивостей ґрунту породить злидні, голод та екологічну деградацію, роблячи суспільство більш уразливим до хвороб та стихійних лих, особливо у посушливих районах. Такі зони займають сьогодні понад 45% поверхні суші і там мешкає третина людства. Причому 90% з них живуть у країнах, що розвиваються.

Багатосекторальне співробітництво

Для відновлення біорізноманіття та захисту природних масивів експерти рекомендують «багатосекторальну співпрацю». Оскільки відновлення ґрунтів дозволяє зберегти здоров'я людей, дає їм засоби для існування, підвищує продовольчу та водну безпеку та знижує ризик виникнення нових пандемій.

Вчені рекомендують розширити і об'єднати охоронювані та природні території, покращувати родючість вже освоєних територій, зробити екологічнішими цикли землеробства та тваринництва, створити "зелені" та "блакитні" (водні) зони в містах і навколо них.

Безцінні природні ресурси - капітал обмежений

Сьогодні експлуатація природних ресурсів приносить прибуток розміром понад половину світового ВВП, 44 трильйони доларів США. Але уряди, ринки і суспільство загалом немає уявлення про справжню ціну використовуваних ними ресурсів планети. Добробут людства безпосередньо залежить від клімату, круговороту води, боротьби з хворобами та шкідниками, переробки сміття, очищення повітря. Та й для відпочинку людині потрібна природа.

Тому міжнародне співтовариство зобов'язується відновити до 2030 року мільярд гектарів виснажених земель. Але кінцева мета полягає в тому, щоб зберегти існуючі умови життєзабезпечення природи та продуктивність земельних ресурсів для майбутніх поколінь, знизити ризик виникнення стихійних лих та пандемій. Відновлення — це перевірене та економічно ефективне рішення, яке допоможе звернути деградацію клімату та біорізноманіття, викликану швидким виснаженням наших і без того обмежених запасів «природного капіталу».

Вчені розробили методи регенеративного землекористування, що дозволяють оздоровити ґрунти, відновити рівень ґрунтових вод, а також підвищити нашу здатність справлятися із посухою, повенями, лісовими пожежами, піщаними та курними бурями.

Ефективними будуть лише спільні зусилля

Експерти стверджують, що жодна країна не може ефективно діяти на самоті. Ефективними можуть бути лише глобальні ініціативи. Тому «союзи, коаліції, партнерські відносини, співпраця та кооперація необхідні для створення, масштабування та надання сумарних фінансових засобів, необхідних для перетворення наших систем землекористування».

Необхідна також і негайна фінансова підтримка для збереження ще недоторканих людиною, повних вихідної біорізноманіття, багатих на вуглецю екосистем у глобальному масштабі. Більшість таких екосистем знаходиться на території країн, що розвиваються.

Експерти говорять і про те, що екологічні програми будуть успішнішими, якщо спільні фінансування будуть спрямовані на боротьбу з бідністю, природними лихами та на користь економічного розвитку сільськогосподарських районів. «Це забезпечить задоволення потреб у земельних ресурсах із найменшою шкодою для навколишнього середовища» йдеться у доповіді експертів ООН з питань боротьби з спустошенням.

Нагадаємо: в основі заходів ООН, спрямованих на боротьбу з опустелюванням, лежить Конвенція, підписана 186 державами у 1994 році. Під загрозою опустелювання сьогодні перебуває понад 40% земної поверхні. Ця глобальна екологічна проблема безпосередньо зачіпає понад 250 млн людей.

15-та сесія країн-учасниць Конвенції ООН з боротьби з опустелюванням (СОР15), що відкривається 9 травня в Абіджані, вписується в Десятиліття ООН з відновлення екосистем (2021—2030).