Обслуговування українською: зафіксовано перші скарги через порушення мовного закону

На адресу офісу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло близько сотні звернень, починаючи з 16 січня 2021 року, коли першочерговою мовою обслуговування споживачів в Україні стала державна – українська мова.
Про це мовний омбудсмен Тарас Кремінь повідомив в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода.
«По частині з них ми, очевидно, будемо здійснювати заходи державного контролю. Є реакція суспільства на недотримання мовного законодавства на окремих інтернет-сайтах, під час спілкування в громадському транспорті з пасажирами. Ну, і крім усього іншого, це скарги, пов’язані із зовнішньою рекламою» – сказав Кремінь.
Водночас грубих порушень мовного закону не було поки зафіксовано, додає мовний омбудсмен. Тарас Кремінь припускає, що кількість скарг значно зросте після закінчення локдауну, коли відкриють заклади громадського харчування.
Разом з тим траплялись і кумедні випадки з введенням Закону. Про деяку з них пишуть в мережі українські споживачі.
"Прискорений курс українізації був проведений в Києві. Місцевий підприємець, який глумився над українською мовою на сторінці своєї кав'ярні в Instagram, виявляється дуже навіть добре може говорити українською. В цьому йому допомогли небайдужі репетитори з української мови. Прискорений курс українізації був проведений в Києві. Місцевий підприємець, який глумився над українською мовою на сторінці своєї кав'ярні в Instagram, виявляється дуже навіть добре може говорити українською.
В цьому йому допомогли небайдужі репетитори з української мови." - пише киянин Віктор.
«Яка різниця», говорили вони. Виявилося, різниця є і вона дуже суттєва. Поки було: «какая разница, говори по-русски!» - це був інтернаціоналізм і дружба народів. Як тільки стало: «какая разница, говори українською!» - це вже, виявляється, утиски російськомовного населення. Чому таке діаметрально різне ставлення до аналогічних випадків? Чому «какая разница, давай по-російськи» - можна, а «яка різниця, давай по-українськи» - вже не можна?"

В офісі Уповноваженого із захисту державної мови висловлюють сподівання, що ефективно проведена інформаційна кампанія та роз’яснення від ЗМІ щодо того, як має працювати стаття 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», дадуть результат.
Із 16 січня 2021 року, відповідно до статті 30 закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», всі надавачі послуг, незалежно від форми власності, зобов’язані обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.
Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», який 16 липня того ж року набрав чинності. Він деталізував державний статус та вживання української мови в різних сферах життя: від бізнесу – і до освіти.
Раніше Український Дощ писав, що сфера послуг переходить на українську та роз'яснив за що будуть штрафи і у чому суть нових правил.