У Раді готують ревізію мовного законодавства
До Нового року депутати з фракції «Слуга народу» планують зареєструвати законопроєкт «Про медіа».
Журналістам вдалося роздобути цей документ. Він містить зміни до всіх ключових законів, якими регулюється публічне вживання державної мови – «Про кінематографію», «Про рекламу», «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів». І ці зміни – не на користь української.
По-перше, стаття 41 нового проєкту перекреслює збільшення частки української мови на радіо.
Зараз мінімальна обов’язкова частка української мови ведення радіопрограм становить 60%, цю ж цифру перенесли і в новий законопроєкт. Але справа в тому, що перехідними положеннями закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено 2024 року збільшення цієї частки до 90% для загальнонаціональних мовників і до 80% – для місцевих.
«Згідно з проєктом закону про медіа, на радіо і далі діятиме норма про 60%, а 90% української мови вимагатиметься лише для новин», – пояснює Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи», один з розробників закону про державну мову.
По-друге, у законі про пресу з 2022 року мала набути чинності нова редакція мовної статті:
«Видання друкованих засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, здійснюється державною мовою».
У законопроєкті про медіа стаття 42 звучить зовсім інакше:
«Друковані та онлайн-медіа в Україні видаються (виходять) державною мовою, а також іншими мовами, в порядку визначеному законами України».
Різниця – відчутна.
По-третє, ще гіршу зміну пропонується внести до частини другої статті 14 Закону «Про кінематографію». Зараз вона має таку редакцію:
«Розповсюдження державної та інших мов при розповсюдженні та демонструванні фільмів визначаються Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Автори проєкту закону пропонують через кому дописати, «а щодо суб’єктів у сфері медіа – Законом України «Про медіа». Тобто не також законом про медіа, а лише ним.
Поширення фільмів, мультфільмів у медіа взагалі виводиться з-під дії закону про мову.
«Навіть цих трьох змін, які лежать на поверхні проєкту закону про медіа, достатньо, щоб говорити про загрозу серйозного відступу у справі захисту української мови, принаймні, у деяких дуже важливих сферах», – каже Тарас Шамайда.
За його словами, якщо проблемні місця не виправлять, значить українцям треба знову готуватися до серйозного бою за мову.
«Український дощ» писав, що Венеційській комісії не сподобався Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», та що народний депутат Максим Бужанський розпочав процедуру скасування цього документа.
