Нова знахідка археологів у Софії Київській

Вивчаючи залишки одного із храмових стовпів першої половини XI століття, археологи знайшли нові фрагменти фресок і мозаїк. Дослідження здійснювали як етап розробки нового проектного рішення для внутрішнього простору Національного заповідника «Софія Київська».

Залишки стовпа розкопали під час археологічних робіт ще у 1939 році. У 1950-х роках навколо них зробили світловий ковпак, який зберігся донині. Утім, наразі вчені шукають новий спосіб експонування історичних деталей собору, більш адаптований до сучасного відвідувача. 

За словами наукового співробітника заповідника, доктора наук Тимура Бобровського, археологи виявили чимало нових деталей, яких не помітили попередники у 1939 році. Зокрема, знайшли залишки фрагментів фресок і мозаїк, фрагменти скляних посудин, виявили підлогу кількох рівнів, давні фундаменти тощо.

Усе знайдене передадуть до фондів заповідника. Культурний шар законсервують до тих пір, поки не розроблять нового рішення для його експозиції. Швидкість розвитку проекту нової експозиції Софії Київської залежатиме, зокрема, від його фінансування.

Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України. Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру. Під склепіннями Святої Софії відбувалися урочисті „посадження” на великокняжий престол, церковні собори, прийоми послів, укладання політичних угод. При соборі велося літописання і була створена перша відома на Русі бібліотека.

Тут відбувалися і найвидатніші події у становленні української державності. На початку ХХ ст. на Софійському майдані проголошувались Універсали Центральної Ради Української держави 1917–1918 рр. Тут у 1991 р. Всеукраїнським народним віче підтримано Акт про державну незалежність України.

Раніше Український дощ писав про сенсаційні результати дослідження Софії Київської - найбільший у світі комплекс світських фресок ХІ сторіччя.