[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Ніякого популізму: загравання з плебсом стає у світі антидержавною діяльністю. А у нас?

Ніякого популізму: загравання з плебсом стає у світі антидержавною діяльністю. А у нас?
Історичним і високозрілим називають виступ німецького президента Штайнмаєра в палаці Бельвю. Я б назвав це новим стандартом антипопулістичної риторики в світі.
 
До цієї війни цивілізацій увесь Захід оцінював успішність політиків за критеріями економічного росту, відсотків зростання ВВП, добробутної стабільності й цін на мармурові креветки в ресторанах середземноморської кухні. Цього вже не буде.
 
Затяжна рецесія та економічні провалля – нова норма в осяжному майбутньому. Тепер основний критерій успішності політика – відсутність загрози війни. Тепер основний наратив комунікації влади з виборцем – гірка правда, попередження про погіршення, підготовка до криз і ніякого популізму, який стає синонімом до профнепридатності. Загравання з плебсом стає антидержавною діяльністю.
 
Тепер чесність – це розмова про неминучість утруднення життя. Тепер відповідальність – це хірургічні й болючі рішення. Тепер ідеологія – це готовність терпіти во ім’я перемоги демократії над тоталітаризмом.
 
Попутний вітер в Європі закінчився. Прийшов етап штормів та ураганів. Готовність безбідного європейця приносити жертву, редукуватися до ощадливості й стриманості у споживанні благ – ці риси тепер культивуватимуться навіть там, де розніжений обиватель ще не доганяє, що війна з диктатурами є його війною також.
 
Епоха без викопних енергоносіїв почнеться з болісної зміни напівавтоматичних звичок. Захист здобутків науково-технічного прогресу з усією інфраструктурою побутового комфорту стає питанням національної безпеки. Геополітична одинокість лишилася в минулому: гряде епоха міждержавних союзів та спілок. Поодинці не вигребе ніхто. Найближче десятиліття Європи – не розвиток, а виживання.
 
Це мусів хтось сказати.
 
Та це ніколи не скаже наша мерзота, яка свою точку прийняття рішень хоче возити в позашляховиках, призначених для гуманітарних цілей у зоні бойових дій, поки неповнолітні діти влаштовують вуличні концерти і грають на сопілках, збираючи на ЗСУ.
 
Це два паралельні задзеркалля. З цієї війни західна еліта вийде відповідальнішою, а наша – багатшою й цинічнішою.
 

 

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
21 листопада - день двох не доведених до кінця революцій: змінилися прізвища, а не система
Час вийти і сказати, що воєнно-політичний вибір «іти до кінця» означає крах критичної інфраструктури
Емоційна наступально-звинувачувальна риторика стосовно польського Пшеводува неприпустима
П'ята стаття НАТО декларує допомогу постраждалій країні. Причому не завжди військову допомогу