Найперший автобус ЛАЗ відзначає 65-річний ювілей

Рівно 65 років тому був зібраний перший автобус ЛАЗ-695. У цій машині були втілені найбільш передові технічні рішення того часу. Вперше у вітчизняному автобусобудуванні з'явився інтегральний кузов з несучим підставою замість традиційної рами. Оригінальною була і передня підвіска - з коригуючими пружинами.

Первісток ЛАЗ-695 був міською машиною. Для посадки пасажирів служили задні двостулкові двері, а для висадки - передня, одностулкова.

В цьому ж році був виготовлений ще один зразок міської машини і два приміських.

Останні мали лише одні передні двері.

Цікаво, що приміський зразок, що з'явився в грудні 1956 року народження, мав важливе відмінність: в задній частині кузова було встановлено верхній повітрозабірник, а спереду була велика емблема у вигляді стилізованої літери «Л».

У наступному, 1957 році з'являються інші експерементальні зразки ЛАЗ-695.

Зовні вони відрізнялися повністю заскленим "лобом" над вітровим склом і на передку - буквою «Л» іншої конфігурації. Один з них став прототипом для більш комфортабельного автобуса ЛАЗ-697 «Турист».

В цьому ж році з'явився ще один ЛАЗ-695 - еталонний для першої промислової партії. Спереду він мав невисоку декоративну решітку - так званий фальшрадіатор, і дрібний напис, що примітно, українською мовою - «Львів». У такому вигляді він і пішов в серійне виробництво.

У салоні було 32 місця для сидіння, а всього він був розрахований на 55 пасажирів. Двигун ЗІЛ-124 потужністю 109 л.с. був варіантом мотора ЗІЛ-120, який застосовувався на вантажівку ЗІЛ-150.

У 1956 - 1958 рр. було випущено 306 автобусів ЛАЗ-695.

Необідно зауважити, що у перших автобусів в ході експлуатації виявилося, що кузов має недостатню жорсткість, особливо в умовах наших доріг. Тому вже в березні 1958 року з'явилася експерементальна машина ЛАЗ-695Б, яку відрізняв посилений кузов. А на даху його таки встановили верхній повітрозабірник.

Крім того, у нього були покращені гальма. Це була так звана перша модернізація.

У 1958 році такий автобус пішов в серію. В цей же час виготовили явно демонстраційний зразок з пневмопідвіскою, який з помпою демонстрували на ВДНГ в Москві.

Восени 1958 року було виготовлено наступний експерементальний зразок. Він мав новий, ще більш жорсткий дах, і знову-таки пневмопідвіску. Деякі використані на ньому рішення лягли в основу автобусів так званої другої модернізації, які були побудовані в самому кінці 1958 року. Зовні ці машини відрізнялися зменшеним склінням задній частині даху. А ще один дослідний зразок 1958 року засклених скатів даху взагалі не мав.

У 1959 році кузов ЛАЗ-695Б полегшили на 400 кг за рахунок більш широкого застосування скловолокна та алюмінію. В цьому ж році випробовувався варіант з двоступеневою автоматичною коробкою передач, яка була створена в НАМІ - ЛАЗ-695Ж.

Розроблялися і версії автобусів для перевезення поранених у воєнний час.

Розташований позаду двигун не дозволяв звідти завантажувати носилки в салон. Не годилися для цього і вузькі бічні двері.

І тоді було прийнято нестандартне рішення: зробити в передній частині кузова справа невисоку дверку. Вона застосовувалася на автобусах 1990 року.

На базі ЛАЗ-695Б в 1960 році був створений автобус для перевезення космонавтів до стартового комплексу на Байконурі.

А з 1963 року на базі ЛАЗ-695Б стали випускати і тролейбуси - 695Т.

Перші 10 машин зробили на самому заводі ЛАЗ, а потім їх виготовляли в Києві на КЗЕТ (75 од.) та в Одесі на ОдАЗ (476 од.).

Всього в 1958 - 1964 рр. було виготовлено 16 718 автобусів ЛАЗ-695Б. В наступному вже пішли інші, більш досконалі версії сімейства ЛАЗ-695.