Метаморфози «зернової угоди»: ООН, Папа Римський, зерносховища та морські дрони
Так заний путинський «вихід» із «зернової угоди» цілком може призвести до того, що «умовляти» диктатора незабаром перестануть взагалі. «Росія несе відповідальність за посилення продовольчої кризи через свою агресивну війну проти України та виходу з Чорноморської зернової ініціативи», — заявив МЗС Франції. Майже одночасно у Білому домі ще раз нагадали, що росія «має повернутися до Чорноморської зернової ініціативи», згадавши, що до цього закликають не лише США, а й Туреччина, а також африканські країни. Але російські агресори продовжують обстрілювати Одесу, а 13 серпня навіть відкрили вогонь по іноземному судну, що прямувало до порту Ізмаїл на Одещині. Українські вантажі тижнями залишаються заблокованими у портах Чорного моря, а наша країна намагається використати обхідні маршрути та обіцяє знищити російський флот, якщо «зерновий шантаж» не припиниться, пише RFI.
Закономірно постає питання, навіщо взагалі потрібна ця «зернова ініціатива», яка дає Україні вкрай обмежену «свободу» у Чорному морі, але дозволяє путіну продовжувати шантажувати світ зростанням цін на продовольство, голодом та напливом мігрантів.
Передісторія. Як рф підписала угоди, а потім «вийшла» з них
Нагадаємо, угоди про «Чорноморську зернову ініціативу» було укладено 22 липня 2022 р у Стамбулі під егідою ООН за участю росії, Туреччини та України.
Угоди більш-менш працювали майже рік, якщо «забути» про війну та про кілька російських бомбардувань Одеси навіть у цей період, дозволивши перевезти з України близько 33 млн тонн зерна, олійних культур та продуктів їх переробки.
Як заявила Організація об'єднаних націй, угода «принесла користь бідним країнам, сприяючи зниженню світових цін на продовольство більш ніж на 23% з березня минулого року». Крім іншого, ініціатива дозволила оонівській Всесвітній продовольчій програмі (ВПП) перевезти понад 725 000 тонн пшениці до Ефіопії, Кенії, Сомалі, Судану, Ємену та Афганістану, а всього в найбідніші країни було вивезено як мінімум близько 1 млн тонн.
17 липня 2023 р у Кремлі оголосили про вихід зі «Стамбульських угод», використовуючи «довод» про те, що українське зерно постачається «не найбіднішим» країнам. Хоча не ясно, на якій підставі у Кремлі вирішили можливим блокувати судноплавство суверенної держави та диктувати їй, чим і як торгувати.
Водночас у Москві назвали більш правдоподібну причину виходу з угоди: «не було виконано» «російські умови».
19 липня путін заявив, що «росія розгляне можливість» повернутися до угоди, якщо будуть «враховані та реалізовані всі без винятку» умови її участі: підключення россільгоспбанку до SWIFT, постачання росії запчастин для сільгосптехніки, «розблокування транспортної логістики та страхування», «реанімування» роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса» та «розморожування» активів російських компаній.
Одночасно з пред'явленням Україні та світу своїх умов, росія розпочала масовані бомбардування українських портів у Чорному морі та на на Дунаї, а також елеваторів та іншої інфраструктури.
«З моменту виходу з угоди про експорт українських зернових через Чорне море Москва безжально завдає ударів по елеваторах та портовій інфраструктурі. При цьому, продовжуючи позиціонувати себе гарантом глобальної продовольчої безпеки», — зазначила французька газета Libération.
Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю RFI 7 серпня підкреслив:
«Угода мала надзвичайний вплив: дві третини експорту пшениці направили до країн, що розвиваються. І навіть країни, які не отримували цього зерна, скористалися низькими цінами на ринках».
Блінкен також нагадав просту річ: якби не російська агресія, жодна «зернова угода» просто не знадобилася б:
«Вона стала потрібною через те, що росія вирішила вторгнутися в Україну та заблокувала експорт українських зернових, у тому числі з Одеського порту».
Ячмінь після потрапляння в зернове сховище у Павлівці на Одещині, 21 липня
Як умовляють Путіна
Спочатку російські атаки викликали лише словесні «інтервенції» української влади, а також Вашингтона, європейських столиць та африканських країн. Причому навіть тих країн, чиї лідери все ж таки вирішили приїхати на саміт росія-Африка, що завершився для кремлівської пропаганди невдачею.
«Через дії росії світ знову опинився на порозі продовольчої кризи. Загроза голоду нависла над 400 мільйонами людей», - зазначив Володимир Зеленський у розмові з «гарантом» «зернової угоди» Ердоганом наприкінці липня.
«Слідом за відмовою продовжити Чорноморську зернову ініціативу, росія, руйнуючи найважливіші об'єкти інфраструктури експорту зерна, знову навмисно ставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку. Вона переслідує лише власні інтереси на шкоду найбільш уразливим верствам світового населення, роздуваючи ціни на сільськогосподарську продукцію і намагаючись перешкодити одному з її основних конкурентів експортувати свою продукцію», — заявило 2 липня МЗС Франції після чергових російських ударів по Одесі.
У Парижі ще раз наголосили:
«Ці удари вкотре були спрямовані проти об'єктів цивільної інфраструктури, порушуючи міжнародне гуманітарне право. Як неодноразово наголошувала міністр Європи та закордонних справ Катрін Колонна, ці неприпустимі дії є військовими злочинами і не можуть залишитися безкарними».
«У тісній координації зі своїми партнерами Франція і надалі надаватиме Україні військову допомогу для зміцнення її потенціалу протиповітряної оборони, а також надаватиме підтримку українським судовим органам та Міжнародному кримінальному суду з метою боротьби з безкарністю за такі злочини», — пообіцяли в Парижі.
«Напади росії на цивільну інфраструктуру України на річці Дунай, що продовжуються, неподалік Румунії, неприйнятні», — заявив у той же день румунський президент Клаус Йоханніс, який також підкреслив, що «йдеться про військові злочини, які ще більше впливають на здатність України у співпраці з Румунією доставляти свої продовольчі товари тим, хто їх потребує у всьому світі».
Ну, а путін — того ж дня — проводячи телефонну розмову з «гарантом» угод Ердоганом, заявив, що «за умов повної відсутності прогресу в реалізації російської частини „зернової угоди“ її чергове продовження втратило сенс».
3 серпня держсекретар США Ентоні Блінкен заявив:
«Кожен член ООН повинен сказати росії, що вона зобов'язана припинити шантажувати Україну зерновою угодою. Кожен член Організації Об'єднаних Націй має сказати Москві - досить!».
«Досить цієї невиправданої та неприпустимої війни» проти України, додав глава американської дипломатії.
За словами Блінкена, понад 90 країн підтримали комюніке, розроблене США, в якому вони зобов'язуються «вжити заходів, щоб покласти край використанню продовольства як зброї війни та голоду…».
31 липня верховний представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель направив звернення главам дипломатичних відомств країн «Великої двадцятки», закликаючи їх зайняти єдину позицію і чинити тиск на росію, щоб змусити її повернутися до зернової угоди та «утриматися від завдання ударів по інфраструктурі України».
В інтерв'ю RFI Ентоні Блінкен підкреслив, що, незважаючи ні на що, Сполучені Штати йшли на компроміси з Москвою щодо виконання угоди:
«росія стверджує, що має проблеми з експортом своїх власних зернових, що є неправдою. Експорт зернових росії за останній рік значно перевищує те, що вона експортувала до вторгнення в Україну.
Якщо є конкретні вимоги, наприклад щодо банків, ми зробили все можливе, щоб вирішити ці питання. Я сам писав нашим банкам, що ми підтримуємо експорт російських зернових, і не треба боятися санкцій, які, до речі, не торкаються питання зернових і транспорту чи страхування.
ООН запропонувала вирішити їх так звані проблеми, але не отримала відповіді. Фактично, російською відповіддю стала атака на Одеський порт та атака на елеватори в Україні. рросія знищила 220 тисяч тонн зерна на тиждень. Ось відповідь Москви».
Двома днями раніше, 5 серпня, координатор санкційної політики Держдепартаменту США Джеймс О’Брайєн заявив, що Штати готові допомогти рф у виконанні вимог «зернової угоди», але Москві необхідно визначитися зі своїми запитами.
Умовляв російського диктатора і генсек ООН Гутерріш, який наприкінці липня на саміті щодо продовольчих систем ще раз «закликав Росію повернутися» в угоду (при цьому незадовго до виходу з неї, 11 липня, Гутерріш надсилав путіну лист із пропозиціями, серед яких було підключення Россільгоспбанку до системи розрахунків SWIFT).
Ну, і папа Римський Франциск звернувся до так званих російських «братів»:
«Не перестанемо молитися за обложену Україну, де війна знищує все, навіть зерно. Це тяжка провина перед Богом, тому що зерно — це Його дар для проживання людства, і крик мільйонів братів і сестер, які страждають від голоду, підноситься до Неба. Я звертаюся до моїх братів, до влади російської федерації, щоб було відновлено Чорноморську ініціативу і зерно можна було безпечно перевозити», — сказав понтифік після недільної проповіді 30 липня.
Папа не став уточнювати, чия це армія робить ці та інші «тяжкі провини» в Україні.
Загалом, світова політична еліта ніби забула, до чого раніше приводила політика «умовляння» путіна, і як він — бачачи в цьому рідкісний «доказ» «слабкості» Заходу, відповідає на цю політику.
Турецький «зв'язковий»
На цьому фоні ще важче дивуватися позиції турецького президента Ердогана, який заявив 8 серпня, що «почув» від путіна умови рф для відновлення угоди, і тепер питання залежить від того, чи «виконають західні країни свої обіцянки». Ердоган також додав, що має ідею щодо відновлення зернової угоди «у розширеному форматі».
І закликав західні країни допомогти перетворити Чорноморську ініціативу «на основу миру між росією та Україною». Яких саме «вимог» він почув від путіна з приводу «зернової угоди», не повідомлялося. Україна підтримує «переговорні зусилля» Ердогана.
"Я думаю, що не буде перебільшенням сказати, що президент Ердоган, ймовірно, єдина людина у світі, яка може переконати путіна повернутися до Чорноморської зернової ініціативи", - сказав 10 серпня глава МЗС України Дмитро Кулеба.
За кілька днів до цього, 4 серпня, Ердоган заявив, що «сподівається» прийняти путіна в Туреччині з візитом у серпні. Цілком ймовірно, що Анкара обговорює можливість "приурочити" візит до оголошення про поновлення угоди. Велике питання, чи потрібна вона насправді путіну. І ще більший, чи потрібна вона насправді Україні.
"Завдання": знищити конкурента
У згаданому листі до міністрів закордонних справ G20 Жозеп Боррель зазначив: російський сільськогосподарський сектор є «головним бенефіціаром» виходу із «зернової угоди». І це твердження є вірним — як мінімум, у короткостроковій перспективі.
Україна та рф — головні експортери зерна у світі. "Вийшовши" з угоди, путін намагається повністю зупинити український експорт. Це по-перше.
По-друге, ракетні удари та бомбардування українських портів і терміналів, що ведуться після «виходу», повинні, на думку кремлівських «стратегів», взагалі надовго знищити здатність України продавати свою продукцію: якщо не буде портів, не буде зерносховищ — то як можна хоч що-небудь експортувати? Російські військові з 17 липня планомірно знищують сотні тисяч тонн українського зерна на складах. А коли постачальник довго не відповідає на запити споживачів, вони шукають і з часом знаходять іншого постачальника. І повернутися на ринок такому постачальнику зазвичай складніше, ніж прийти туди вперше. При цьому до повномасштабного російського вторгнення сільське господарство становило близько половини всього експорту України, а частка агропродовольчої промисловості у ВВП становила майже 20%.
По-третє, припинення операції плюс бомбардування вплинули на ринок: відсутність стабільності і передбачуваності ціни пішли вгору.
"Відколи росія порушила угоду, ціни зросли на 10-15%", - сказав Блінкен в інтерв'ю RFI.
Зросли не лише ціни, а й обсяги російських постачань.
Газета Libération навела дані голови сільськогосподарської консалтингової компанії «СовЕкон» Андрія Сизова, згідно з якими загальний обсяг експорту російської пшениці в липні становив 4,3 мільйона тонн (порівняно з 2,5 млн тонн у липні 2022 року та 2,8 млн тонн «у середньому за історію в липні»).
«Виходить, що коли ви бомбите своїх конкурентів, ваші доходи зростають», — заявив Яніс Клюге, фахівець із російської економіки з німецького Інституту міжнародних відносин та безпеки.
Ще одне путінське «завдання», судячи з того, що відбувається: позбавити Україну одного з основних джерел доходу і тим самим зробити «зговірливішим» у питанні початку «мирних» переговорів. Зрозуміло, що вони потрібні господареві Кремля і для того, щоб здобути «перепочинок» у війні, і для того, щоб «зберегти» за собою відібрані в ході війни українські території. До речі, останнє ще один спосіб збільшити «російські» врожаї: з 24 лютого 2022-го загарбники «взяли під контроль» понад 80 тис. км2 української території (порівняно з розмірами Австрії чи Чехії). Це якщо не рахувати Крим і захоплені у 2014-2015 шматки Луганської та Донецької областей.
Зеленський - Москві: можете залишитися без кораблів
У цьому геніальному російському плані все, на перший погляд, здається бездоганним, якщо керуватися злочинною логікою агресора. Але лише на перший погляд. Тому що дія зустріла протидію. Насамперед — з боку України, яка в цій «зерновійвійні» почала діяти не лише на дипломатичному фронті.
18 липня, після засідання Ставки Верховного головнокомандувача, Володимир Зеленський наголосив, яке питання було головним: «Питання номер один на сьогоднішній Ставці — морський експорт зерна та безпека портів».
26 липня, на запит Зеленського, було скликано засідання Ради НАТО-Україна. Основна мета засідання – вироблення відповідей на обстріл українських портів та зернової інфраструктури, блокування експорту через Чорне море та погрози, озвучені 19 липня російським мінобороною. Російське відомство заявило того дня, що «рахуватиме» всі судна в акваторії Чорного моря, які йдуть у порти України, «потенційними перевізниками вантажів військового призначення» (тобто своїми «військовими цілями»).
Відповіді на дії та заяви Москви були досить скоро. У ніч проти 4 серпня Новоросійськ (основний порт як експорту російських зернових, а й нафти) зазнав атаки морських дронов. Десантний корабель «Оленьогірський гірник» отримав пробоїну.
Наступної ночі СБУ та ВМС України оголосили про проведення ще однієї спецоперації у Чорному морі: неподалік Кримського мосту було підірвано великого нафтового танкера SIG, який перевозив паливо для російських військ.
Між двома цими операціями, 4 серпня, Державна служба морського та річкового транспорту України оголосила про «військову загрозу судноплавству» в акваторії шести російських портів у Чорному морі: Анапа, Новоросійськ, Геленджик, Туапсе, Сочі, Тамань. У документі повідомлялося, що загроза діятиме безстроково, аж до скасування.
Україна знайшла слабку ланку росії в Чорному морі, зазначила 9 серпня у своєму щоденному звіті британська військова розвідка:
«Атаки показують, що операції дронів стають все більш важливим компонентом сучасної морської війни і можуть бути спрямовані проти найслабших ланок морських шляхів постачання росії».
7 серпня президент України Володимир Зеленський попередив: якщо росія не припинить блокаду українських вод, то може залишитися без кораблів.
"росія перекрила Чорне море, наші територіальні води, обстрілюючи, блокуючи, не даючи можливості пройти ні морському транспорту, ні суднам із зерном", - нагадав Зеленський в інтерв'ю аргентинському виданню LA NACION (переклад агентства "Інтерфакс-Україна"). «Якщо буде блокада, то Україна має знайти інший спосіб припинити блокаду наших вод… У нас не так багато зброї, але якщо вони продовжуватимуть стріляти, то до кінця війни можуть залишитися без кораблів».
«У шахах це називається „пат“, оскільки росія не здатна перемогти…», — оцінив ситуацію український лідер.
Вранці 13 серпня міноборони рф заявило, що патрульний корабель російського Чорноморського флоту «Василь Биків» «виявив» суховантаж «Сукра Окан» під прапором Палау, що прямував до порту Ізмаїл Одеської області. Російський корабель відкрив «попереджувальний вогонь» у бік суховантажного судна, після чого на нього висадився десант з вертольота Ка-29. Після огляду, як стверджує міноборони, судно продовжило рух до Ізмаїлу.
На інцидент відреагували на Банковій.
«Сьогоднішній цілеспрямований обстріл та примусовий огляд Росією міжнародного цивільного суховантажу „Сукра Окан“ є безумовним порушенням міжнародного морського права, актом піратства та злочином проти цивільних судів третьої країни в акваторії інших держав...», — написав радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк. «Україна зробить усі необхідні висновки та обере оптимальну відповідь».
Світовий ринок проти російських ракет
Своїм зерновим «демаршем» путін не тільки спровокував посилення військової відповіді України на море, а й збільшив кількість і масштаб проблем рф у її власній торгівлі.
"Ризик у Чорному морі зростає з кожним днем, і будь-яка загроза російському експорту набагато серйозніша, ніж загроза українському експортному коридору", - сказав агентству Bloomberg Оле Хоуе, головний виконавчий директор брокера та консультанта IKON Commodities.
Чи потрібна ця угода Україні? Потрібна, але без росії
Вищі представники української влади, які в умовах війни не можуть не враховувати «realpolitik-побажання» союзників, які їм надають допомогу, продовжують стверджувати, що виступають «за» повернення РФ у «зернову угоду». Про це йдеться і в опублікованій днями «розшифровці» української Формули миру, головним ініціатором якої є Володимир Зеленський.
При цьому ще 18 липня президент України у відповідь на путінський демарш запропонував Туреччині та ООН укласти нову угоду без росії, сказавши:
«Україна, ООН та Туреччина можуть спільно забезпечити роботу продовольчого коридору та інспектування суден. Африка має право стабільність. Азія має право стабільність. Європа має право на стабільність. А значить, ми всі повинні дбати про безпеку — захист від російського божевілля. Українське продовольство — це базова безпека майже для 400 мільйонів людей».
«Необхідно забезпечити вільне, повне та безпечне судноплавство у Чорному та Азовському морях, відновити суверенний контроль України над українськими портами, створити нові порти та розширити асортимент українських товарів, що транспортуються морем», — йдеться в українській Формулі миру.
4 серпня секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данилов в інтерв'ю «Українському радіо» сказав:
«У нас із росією не було жодної угоди. Ми мали домовленості з ООН. У нас була домовленість із Туреччиною, яка має спільний вихід з нами у Чорному морі. Має Босфор, через який проходять ці кораблі (із зерном). З чого виходила росія — нам „по барабану“, ми з ними жодних стосунків із цього приводу не мали. Ми робитимемо те, що вважаємо за необхідне. Ми рухатимемо ці кораблі із зерном туди, куди вважаємо за необхідне. І ні в кого питати дозволу не маємо наміру».
Структура зовнішньої (експорт + імпорт) перевалки портами України ще у 2021 році (до повномасштабної війни) була такою: 42% – агропродукція, 38% – продукція ГМК та 22% – інші вантажі, повідомляє видання. Найбільше від блокування портів постраждав гірничо-металургійний комплекс, який до війни поступався аграрній продукції в обсягах експорту всього на кілька відсотків, а після війни зіткнувся з повною блокадою; також серйозно постраждали підприємства кольорової металургії; величезні втрати зазнають українська трубна промисловість, хімічна промисловість і агрохімія та інші галузі.
Наразі паралельно зі спробами «умовити» Москву розглядаються запасні варіанти. Наприкінці липня представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі заявив, що Білий дім разом із союзниками з Євросоюзу розмірковують над альтернативними способами експорту українського зерна після зриву «зернової угоди».
«За даними Української федерації роботодавців, Україна від розблокування портів отримає зростання ВВП щонайменше на 10%, 18 млрд валютних надходжень та 135 млрд грн податків до бюджетів усіх рівнів. Для порівняння: на охорону здоров'я 2023 року було закладено 170 мільярдів. На освіту - 122 мільярди», - пише РБК-Україна.
І пропонує «механізми» розблокування портів:
1) «звернутися до наших партнерів із проханням забезпечити Україну необхідним озброєнням, щоб ми могли самостійно припинити будь-які терористичні та піратські посягання з боку рф… Сюди входить надання засобів протиракетної оборони та виявлення та знешкодження морських мін».
2) «запустити в роботу порядок надання гарантій компенсації збитків, заподіяних судам від війни»; «крім того, Україна має залучити зарубіжних партнерів та створити загальний механізм комерційного страхування ризиків – це в рази збільшить бюджет страхового фонду».
3) посилити санкційний тиск: бо хоча «європейці й кажуть, що "тиснути далі нікуди", але насправді в питаннях розблокування портів серйозних санкцій досі не було». 4) Україна має давати агресорам «дзеркальну відповідь» — «для росії це буде вкрай болісно — її торгівля через чорноморські порти оцінюється у 100 мільярдів доларів на рік».
Український Дощ писав раніше, що Німеччина готова виділяти щороку по 5 млрд євро на відбудову України - Мінфін Німеччини.
