Кримський блогер: «У Криму є три проблеми: вода, українські паспорти і кримські татари»

Кримський блогер: «У Криму є три проблеми: вода, українські паспорти і кримські татари»

1 липня офіційно відкрився туристичний сезон на півострові Крим. Місцевий блогер Олександр Гірський, колишній москвич, абсолютний прихильник Росії,  трохи критикує нинішню владу регіону, за що отримав славу правдолюба на півострові серед проросійськи налаштованого населення. Він дав розлоге інтерв'ю російському виданню «БІЗНЕС Online», в якому розповів про свої спостереження щодо змін в Криму, висказався за коронавірус, будівництво доріг, місцеві конфлікти та «особливості кримської ментальності». Розповідь блогера сповнена протиріч, історичої короткозорості та суб’єктивізму, але тим цікавіше буде нашому читачу осягнути всю повноту і складність нині існуючої кримської ситуації і оцінити специфіку місцевої атмосфери. Можливо, ви відкриєте для себе дещо нове про Крим і кримчан. Наводимо кілька цікавих витягів з цього інтерв'ю.

- 1 липня офіційно відкрився туристичний сезон в Криму. На вашу думку, чи варто в цьому році їхати на півострів або краще залишитися на дачі?

Я рекомендую в 2020-м залишатися в своєму регіоні. Є кілька причин. Уже на травневі свята на півострів приїхали туристи. Багато з них просто намагалися втекти з Москви і Пітера. Вони їхали на машинах, обходили всі кордони. У підсумку приїхали ті, хто привіз до Криму коронавірус. Якщо спочатку ця зараза була занесена зі сторони України тими людьми, які їздили по своїм українським паспортам в Європу, то подальше захворювання пішло із материкової Росії, перш за все з двох столиць.

Зараз «жирний» клієнт, який не полетів до Європи, забиває всі дорогі готелі на південному березі Криму, в Ялті і околицях. Це і раніше було дорого - цінник завжди в 1,5-2 рази вище, ніж в Євпаторії або Феодосії, хоча рівень все одно не дотягує до провідних єгипетських чи турецьких готелів. Але, ми бачимо, що на липень, серпень і вересень готелі фактично повністю забиті під зав'язку дорогими туристами. Вони не шкодують грошей, хочуть відпочити, вимагають сервіс.

Є і друга тенденція - люди хочуть відпочивати в приватному секторі або взагалі знімати будинку. Це продиктовано тим, як мені здається, що туристи бояться скупчення у ​​великих готелях, так як там може статися неприємна історія. Наприклад, хтось захворіє коронавірусом, його виявляють і весь готель закривають на карантин. Відповідно, у великому готелі залетіти з коронавірусом ризик більше. У приватному секторі трохи простіше, є деяка розпорошеність. Але досить посередній будинок  коштує 20-30 тисяч рублів на добу. Зрозуміло, що туди може приїхати і компанія, але цінник виходить серйозний. Тому приватний сектор буде вигравати не тільки в тому, що ховається від податків, а через те, що є певний попит на самоізоляцію в поточній ситуації.

- На ваш погляд, чи буде в 2020-м в Криму поставлено рекорд за кількістю туристів за умов, коли кордони закриті?

Якщо не трапиться форс-мажор, пов'язаний з другою хвилею коронавірусу, ми можемо вийти на серйозні цифри. Турпоток буде до 5 мільйонів - це цілком реальна цифра. Я боюся, що ми можемо побачити забиті пляжі, готелі. Інфраструктура може не впоратися.

Зараз люди, розуміючи, що безпечніше їхати на особистому транспорті, відправляться на автомобілях. Дороги в Криму стали помітно краще, але транспортна, паркувальна інфраструктура не готова до тих пропорцій, які ми побачили в минулому році і тим більше в цьому. Якщо до відкриття кримського мосту 60 відсотків добиралися на літаку, то в минулому році більше 55 відсотків приїхали на автомобілі. У 2020-му, припускаю, цифра тих, хто приїде на машині, буде близько 60 відсотків, а це значить, що наша паркувальна структура захлинеться. Машини і так паркуються один на одному.

- Як же тоді все приїжджали в українські часи?

Багато хто добиралися на машинах, але такого трафіку не було. Їздили на автобусах, маршрутках, потягах – з Києва до Криму можна було дістатися за 15-16 годин. Зараз авіація стала дорожче, по залізниці занадто довго, а автотранспорт дешевше і безпечніше з точки зору інфекції. Але паркувального простіру нема і в даному напрямку практично нічого не зроблено. Щороку ми бачимо божевільні пробки, люди сваряться, лаються. Це знову буде.

- Я їздила в Крим в 2016 році, вже тоді в Ялті з парковками існували проблеми.

Типова проблема для кримських міст і селищ. Це наслідок варварської забудови, яка велася в українські роки, коли кожен клаптик землі захоплювався, а тротуари звужувалися до прямих ліній. Це до сих пір доводиться розсьорбувати. З приходом Росії-матінки приділено увагу шляховому будівництву, багато доріг стали якісними і безпечними, з'явилася розмітка, камери, якими багато хто обурювався, але вже звикли. Треба визнати, що за останні роки і турсервіс покращився. Росія змусила місцевих людей задуматися. Кримчани визнають, що з приходом Росії запустилися процеси, які були пущені на самоплив. Туристична галузь зуміла згрупуватися, почати дискусію, чи правильно ми розвиваємося, запустилися цікаві програми практично у всіх сферах: медицині, культурі. Куди не кинь оком, почалася системна робота.

Для України Крим був регіоном, який ніби як є, але всі розуміли, що він проросійський, та й бог з ним: головне - схопити шматок землі, побудувати на ньому готель і качати гроші. Ніхто сюди нічого не вкладав. Комунікації і інфраструктура були зруйновані. Зараз зовсім інші тенденції. Я завжди говорив, що Крим - один з кращих наших активів. Вважаю правильним, що федеральний центр вкладає сюди гроші, інвестує в перпективний регіон.

- Крім доріг, відбулися ще якісь зміни на краще? Стали краще виглядати міста, чи чистіше?

Система управління, яка зараз сформувалася, має і плюси, і мінуси. В українські роки в кожному місті сидів пахан, було багато чорного кеша, яким можна управляти і завдяки якому вирішувати багато питань оперативно. Де був грамотний чоловік, місто розвивалося, процвітало. А зараз у Сергія Аксьонова (глави Криму від країни-агресора - прим. ред.) велика проблема, на мій погляд, з кадрами в його найближчому оточенні і на місцях. Наприклад, Феодосію зараз лихоманить, вона брикається, мучиться. На превеликий жаль, я бачу, як деградує Коктебель, хоча там реконструюють набережну, обіцяють побудувати очисні споруди, але це буде через два-три роки. Зараз же сіті-менеджери не можуть абстрагуватися від кланових інтересів, немає людей, які мають управлінський досвід для таких територій, і, нарешті, у них немає такої харизми, яка могла б повести за собою людей. Я поки не бачу ніяких перспектив.

Крим - це перспективний регіон, сюди вливаються сотні мільярдів рублів. Але дуже багато компаній, які в республіку намагаються прорватися, не розуміють, що місцевий ринок, певні обмеження сезоном тощо. Тут є певна острівна ментальність. Часто для федеральних чиновників я працюю перекладачем з кримської російської на російську материкову. Плюс не треба забувати, що тут 23 роки поураганила Україна і залишила серйозний відбиток на всьому.

- А чим ваш кримський менталітет відрізняється від материкового?

- Я вам поясню як москвич в п'ятому поколінні ...

- А що ж ви робите в Криму?

Я Крим люблю. На мій погляд, це сама російська земля. Живу тут сьомий рік… Так от, давайте не забувати, що в Криму у жителів є другі українські паспорти, багато хто їх навіть оновили.

- Якраз про це я теж хотіла запитати. Розкажіть докладніше.

У мене, наприклад, два паспорти - російські внутрішній і закордонний. Що стосується жителів Криму, то під час референдуму багато хто дійсно хотіли в Росію. Натовпи людей йшли на дільниці, а не так, як ми зараз бачили на голосуванні за поправки - нікого. Багато хто йшли тоді і голосували за Росію - потужну, жирну, багату країну. І дійсно відчували себе російськими людьми. Але, коли вони зіткнулися з нашою російською дійсністю - що треба ще платити податки і штрафи і бізнес потрібно намагатися вести легально, - то у деяких з’явилось розчарування.

Молодь взагалі виросла в українському медіапросторі, і, звичайно, вона любила Київ, Україну. Багато хто зберіг українські паспорти, навіть обміняли їх і обновили. А коли Україна отримала безвізовий режим, то побігли і зробили собі біометричні українські паспорти.

Треба розуміти, що наявність паспорта, щоб кататися кудись без віз, це не тільки зручно, це ще й говорить про те, що ви також є і громадянами України з усіма наслідками, що випливають. І вони, ті люди з українськими паспортами, виходить, такими є.

Відповідно, ми бачимо, що Крим - це, з одного боку, спокійний регіон, а з іншого - дуже вибухонебезпечний. Я завжди говорив, що в республіці є три колосальні проблеми: вода, українські паспорти і кримські татари.

- Виходить, можна було зберегти український паспорт і отримати російський? Це нормально?

Вважається, що так. У всякому разі на подібне тут закривають очі, навіть у багатьох чиновників є українські паспорти, хоча так не повинно бути, у багатьох діти мають або отримали недавно українські паспорти…

Виправлення «цього українського сплячого вірусу» я бачу в тому, що на ПМЖ в Крим будуть їхати все більше людей з російського материка. Поступово ми цю історію станемо гасити. У всякому разі, український дух ми звідси вимели завзято з точки зору картинок, а от в глибині у людей тут сидить український черв'ячок, який багатьом гріє душу і нагадує про щось миле і добре.

- Я читала в одному з ваших блогів, що не всім в Криму цікаво голосування за нову Конституцію…

Так. Кажуть, що десь були потоки людей, які йшли голосувати. Я цього не бачив. Допускаю, що є сильні адміністрації, які закликали всіх до голосування. Найбільш провальні регіони - Феодосія, Євпаторія та Сімферополь. Там взагалі нема активності. Я вважаю, що Крим мусить прийти і проголосувати, щоб замкнути цикли: голосування до місцевих Держради, Держдуму, за президента, а тут і можливість проголосувати за поправки. Путін в Криму ще не набрид, його тут люблять, поважають і вважають, що це круто, коли тут не та злодійкувата бандитська влада, а серйозний цікавий президент.

- Поговоримо про кримських татар. У Криму все ще стоїть гостро національне питання?

Тут живуть представники багатьох народів. Я спостерігаю, як люди поводяться, ставляться до Росії, як намагаються ужитися з іншими. На превеликий жаль, кримські татари знову штовхають на протистояння. Я розумію, що в основі тоъ депортації в 1944 році було їх масове зрадництво і колабораціонізм, які тут в Криму царювали. Згідно з даними, тоді коло 20 тисяч осіб перебували під багнетами німецьких загарбників. Це був геноцид росіян, українців, греків, а ті кримські татари співпрацювали с німцями і самі ж доклали всіх зусиль для того, щоб їх депортували. Звичайно, це трагедія, подібне погано і боляче. Але я вважаю, що депортацією Йосип Сталін врятував кримських татар від розстрілу.

Зараз, коли пишеться підручник історії, на вимогу кримських татар прибрали ті глави, які описували те, що відбувалося в ті роки. Це викликає масове обурення людей. Замість того, щоб шукати точки дотику, вони почали розхитувати ситуацію. Кримських татар в Криму 12-13 відсотків, решта - росіяни, українці, греки, болгари та інші. Не можна, щоб меншість змушувала переписувати історію на догоду собі. Потрібно вміти, як німці, визнавати свої помилки і покаятися, а не розхитувати човен тільки в одну сторону.

Кримські татари зараз знаходяться в привілейованому становищі, користуються всіма пільгами, які їм виділили як депортованим. Це інших людей теж обурює. Держкомнац перетворився в міністерство кримських татар. Подібне - це перекос.

От я був у Казані, і коли я туди їздив, був вражений, наскільки гармонійно живуть казанські татари і росіяни. Навіть росіяни стали вивчати татарську мову.

- Уже скасували обов'язкове вивчення татарської...

Може, і скасували, але серед моїх знайомих в Казані багато росіян, які знають татарську.

Я розмовляв з кримсько-татарської молоддю, вона каже, що старше покоління, пов'язане із забороненим в Росії «Межлісом», розгойдує її, а молодь хоче відійти від всіх цих стереотипів. Я вважаю, що при Росії кримські татари отримали великий шанс на розвиток своєї культури, історії. Але треба робити це гармонійно з урахуванням інтересів інших народів, які тут проживають.

Я до ісламу ставлюся спокійно, але мене лякає ісламізація, яка проходить тут в агресивній формі без урахування думки інших людей, які тут живуть. Коли громадяни починають вести себе агресивно, тільки і вимагають: «Дай!», - це багатьох в Криму дратує. Я завжди лідерам кримських татар говорив: «Хлопці. Навчіться любити державу, в якій ви живете, бути вдячними тій країні, яка дає вам такі можливості! Давайте не будемо плакати про минуле, а станемо думати про майбутнє ». Я вважаю, що моделлю міг би послужити Татарстан.

- Коли приєднали Крим до Росії, Татарстан призначили курирувати Бахчисараєм. Відчувалася присутність республіки? Чи зіграло російське телебачення якусь роль в налагодженні відносин з кримськими татарами?

Ні. Я думаю, що набагато ефективніше був Рамзан Кадиров, коли кримські татари в 2014 році влаштували тут серйозну бучу, аж до того, що розкидалися погрозами вбити російських керівників. Тоді він приїхав і жорстко пояснив, що з Росією треба жити в мирі і дружбі. І ситуація утихомирилася.

Що стосується казанських татар, я з ними спілкуюся, мені було цікаво дізнатися їхню думку з приводу кримських татар. Так ось вони кажуть: «Ми намагаємося їм пояснити, що в Росії потрібно просто жити і працювати - тоді отримаєш всі можливості. Не треба провокувати, щось вимагати. І так все дадуть».  Але кримські татари навіть чути про це не хочуть, навіть від казанських татар.

Я згадую свою поїздку в Дагестан - складний регіон з багатонаціональним складом. Я питав там, хотіли б люди вийти зі складу РФ? Вони відповідали: «Ні, ми в Росії». На жаль, тут такого нема. Взагалі, до цих пір існує орієнтація кримських татар на Туреччину.

- Хто герої нинішніх кримчан з числа земляків? Може, це як і раніше Наталія Поклонська?

Я думаю, що героїв в Криму немає. Аксьонов користується повагою. Поклонську я називаю політичним фріком. У мене були певні медійні симпатії до неї, поки не побачив, що з дівчини вилізло потім. Я можу сказати, що герої - звичайні люди, які пронесли любов до Росії через всі ці роки. Я таких знаю. Для них слово «Росія» священне. Вони зберегли рідну мову і прищепили любов до Росії своїм дітям, не дивлячись на українські ходіння по муках. А що стосується політичних еліт, які виповзли в нашу кримську дійсність, я вважаю, що це повне неподобство. Їх треба було направити на перенавчання на материк і по всіх регіонах, включаючи Магадан.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Нардеп ВР Вацак став одним з перших у Європі власником електричного Роллс-Ройсу
Україна
Нардеп ВР Вацак став одним з перших у Європі власником електричного Роллс-Ройсу
У Києві помічено електричний Rolls-Royce Spectre. Один із перших у Європі...
Данілова звільнено з РНБО, він буде послом
Україна
Данілова звільнено з РНБО, він буде послом
Президент України Володимир Зеленський змінив секретаря Ради національної безпеки і оборони та голову Служби зовнішньої розвідки...
 Порушено справу проти голови Антимонопольного комітету після гучного сюжету ЗМІ про збагачення
Україна
Порушено справу проти голови Антимонопольного комітету після гучного сюжету ЗМІ про збагачення
Після розслідування «Схем» про майно родини Кириленка на 70 мільйонів щодо посадовця озпочали кримінальне провадження...
“Миші, які бігали по нам ночами, зранку були контужені
Україна
“Миші, які бігали по нам ночами, зранку були контужені": Козловський про ворожі обстріли на фронті
Співак та військовий ЗСУ розповів один з найстрашніших моментів на фронті...
Росіяни вбили маму української спортсменки
Україна
Росіяни вбили маму української спортсменки
Українська спортсменка Світлана Малькова готувалася до змагань зі стрибків на батуті, щоб поборотися за олімпійську ліцензію, а тим часом росіяни вбили її матір....