Кремль обходить Гаагу стороною. Чи опиниться Путін у Міжнародному кримінальному суді?

Представники Росії не з'явилися на слухання у Міжнародному суді ООН (МС ООН) у Гаазі 7 березня. У ході слухань представники України зажадали ухвалити термінове рішення, що наказує Кремлю зупинити військову агресію. І хоча Росія, ймовірно, проігнорує очікуване рішення МС ООН, але існує ще один суд у Гаазі, в якому теоретично одного разу може опинитися Путін і його наближені, які причетні до розв'язання та ведення цієї війни.
Міжнародний Суд ООН є єдиним судовим органом універсального характеру, що вирішує суперечки між державами.
Предмет розгляду суду, на думку України, це помилкова інтерпретація поняття «геноцид», використана російською владою для військового вторгнення на територію незалежної держави.
Україна звернулася до МС ООН 26 лютого, а 6 березня президент Зеленський затвердив склад української делегації для участі у слуханнях.
«Росія маніпулює міжнародним правом і, зокрема, згаданою Конвенцією (від 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього), яка є фундаментальним міжнародним договором у сфері захисту прав людини. І використала її для збройної агресії проти України», - заявили 7 березня в МЗС України.
У відомстві також зазначили, що «делегація України звертається до Міжнародного суду ООН з проханням призначити запобіжні заходи у справі з метою припинення кровопролиття»: негайно зупинити розпочаті 24 лютого 2022 року військові дії та вивести війських та інші озброєні підрозділи під її контролем РФ з території України.
Як пройшло засідання
7 березня слухання розпочалися у Гаазі о 10:00 за місцевим часом. Представники РФ на них не з'явилися.
«Той факт, що місця Росії порожні, дуже промовистий. Вони не перебувають тут, у цьому суді, вони перебувають на полі битви, ведучи агресивну війну проти моєї країни», - сказав представник України, юрист Антон Кориневич.
«Я процитую слова президента Росії, які він сказав ранком, коли наказав вторгнутися в Україну, — продовжив Кориневич. — Путін сказав: „Ми маємо зупинити цей кошмар, цей геноцид“. Ціль війни, за його словами, захистити людей від геноциду. Це жахлива брехня! Путін бреше, а українці, наші громадяни помирають».
“Це не Україна здійснюється геноцид. Це Росія, її політичне керівництво та військовослужбовці вчиняють злочини проти людства та військові злочини на території України», - нагадав український юрист.
Очікується, що рішення на запит України буде ухвалено протягом декількох днів, пише Associated Press. Але якщо суд задовольнить вимоги України, Росія все одно може не підкоритися їм, зазначає радіо «Свобода».
Тоді МС має звернутися до Ради Безпеки ООН. Однак і Рада Безпеки також не зможе вплинути на виконання Москвою вимог, оскільки РФ, будучи постійним членом Ради безпеки, може накласти вето на будь-яке рішення.
Але чи це можливо в принципі? Що взагалі може ООН?
Le Figaro нагадує, що у статті 6 Статуту ООН йдеться: «Член Організації, який систематично порушує принципи, що містяться в цьому Статуті, може бути виключений з Організації Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки».
При цьому у статті 27 Статуту йдеться, що рішення з усіх питань (крім процедурних) вимагають згоди всіх 5 постійних членів Ради безпеки. Тобто і Росії, зокрема.
Більше того, список постійних членів Ради Безпеки закріплено у Статуті ООН. Тому зміна складу цього органу вимагатиме внесення поправки до установчого тексту, який вимагає прийняття «більшістю у дві третини голосів членів Генеральної Асамблеї та ратифікації двома третинами членів Організації, включаючи всіх постійних членів Ради Безпеки». Іншими словами, схвалення Росії і в цьому випадку необхідне.
Користуючись цим, Москва абсолютно безкарно «топить» будь-яке рішення Ради безпеки, яке її не влаштовує.
Надія на майбутнє: Путін - у Гаазі
У Гаазі є ще одна інстанція, до якої Україна звернулася через цю війну — Міжнародний кримінальний суд (МКС).
Заснований 1998 року за Римським статутом, МКС не покликаний мирити держави, він має право судити фізичних осіб, зокрема, глав держав. Рамки судочинства є суворими: до компетенції суду входить притягнення до відповідальності виключно за військові злочини, злочини проти людяності та геноцид, а з 2018 року — ще й за злочин агресії.
28 лютого 2022 р. головний прокурор МКС Карім Хан оголосив, що починає розслідування, оскільки «є обґрунтовані підстави вважати, що в Україні були скоєні як військові злочини, так і злочини проти людяності».
Розслідування охоплюватиме всі дії, вчинені в Україні «з 21 листопада 2013 року» (тобто від дня початку «Євромайдану»), додав він. Хан заявив, що має намір зробити так, «щоб це розслідування також охоплювало будь-які нові передбачувані злочини, які підпадають під юрисдикцію мого бюро, які скоюють будь-яка сторона конфлікту на будь-якій частині території України».
3 березня прокурор оголосив, що розслідування розпочинається. Він розповів, що отримав звернення щодо ситуації в Україні від 39 країн-учасниць МКС (включаючи усі 27 країн Євросоюзу).
МКС може судити російських громадян за всіма статтями, що перебувають у його компетенції — тобто за військові злочини, злочини проти людяності, геноцид, злочин агресії.
І хоча Росія, відкликавши свій підпис, фактично вирішила не видавати своїх громадян Міжнародному кримінальному суду, вони можуть бути затримані на території будь-якої держави, яка визнає юрисдикцію МКС (123 країни ратифікували Римський статус). І потім видані для проведення над ними процесу в Гаазі.
До речі, 4 березня прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон порівняв Путіна з його сербським «колегою» Слободаном Мілошевичем, який помер у тюремній камері в Гаазі до закінчення судового процесу за звинуваченням у геноциді та військових злочинах.
Газета LeFigaro у своїй статті «Війна в Україні: чи може Володимир Путін постати перед Міжнародним кримінальним судом за „військові злочини“?» робить висновок: може.
«Зокрема, елементи, за якими можна звинуватити Путіна, — це невиборчі бомбардування цивільного населення», — пише газета.
На жаль, війну ще далеко не закінчено. Тому навіть позитивне рішення суду ніяк не вплине на притягнення Путіна до відповідальності.