Раніше з’явилася інформація про те, що очільник КСУ разом із дружиною поїхав на відпочинок у Дубай, зокрема, про це розповів колишній журналіст та екснардеп Сергій Лещенко.

Чому така увага до Тупицького?

Крім того, що розкішний відпочинок голови Конституційного суду сам по собі може викликати інтерес платників податків, ще причина в конституційній кризі в Україні, до якої Тупицький має безпосередній стосунок.

Розпочалося все з низки скандальних рішень Конституційного суду, після яких Офіс президента Зеленського і сам глава держави неодноразово заявляли про необхідність перезапуску КСУ.

Поштовхом для посилення протистояння між КСУ та ОП стала публікація журналістами «Схем» «плівок Тупицького» — вони свідчать, що нинішній очільник Конституційного суду брав тіньову участь у приватизації «Зуївського енергомеханічного заводу». Після цього його викликали до Офісу генпрокурора. Тупицький не прийшов, тому про підозру йому повідомили поштою.

Згодом Зеленський провів засідання Ради нацбезпеки і оборони, після якого відсторонив Тупицького від посади судді КСУ. Однак у самому суді такий указ глави держави вважають юридично нікчемним, а також пригрозили Зеленському відповідальністю.

Скандальні рішення КСУ

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність для чиновників і суддів за подання свідомо неправдивих відомостей у декларації.

До того часу посадовці за неправдиве декларування могли отримати від 5 до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Також 27 жовтня КСУ закрив доступ до е-декларацій чиновників, а НАЗК позбавив ключових повноважень. НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції просили ухвалити законопроєкт про відновлення відповідальності за неправдиву інформацію в деклараціях до кінця грудня, інакше чиновників не можна було б притягнути до відповідальності за брехню в деклараціях за 2020 рік.

23 грудня Зеленський підписав закон, який повертає відповідальність за декларування неправдивої інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації. Однак у новому законі позбавлення волі як покарання не передбачене.