Казахстанський «Майдан»: три дні виступів та поступки влади четвертого дня (фото)

На заході Казахстану четвертий день поспіль відбуваються протести проти підвищення цін на скраплений нафтовий газ. Стихійні акції супроводжуються зіткненнями з поліцією та затриманнями. Урядова комісія, яка прибула до Актау 4 січня, оголосила про зниження ціни на скраплений газ у Мангістауській області вдвічі. Незважаючи на вжиті владою заходи, люди не мають наміру йти з вулиць і площ. В Актау та Жанаозені місцеві жителі організували доставку їжі мітингувальникам. Про протестні виступи повідомляють вже з багатьох міст країни — Алмати та Нур-Султана, Караганди та Актобе.

В Алмати відбуваються затримання мітингувальників. Затриманих відвозять до РВВС, серед них журналісти. Центральні магістралі оточила поліція. Надійшли повідомлення про заворушення в Нур-Султані. Тим часом до Актау протестувальники зажадали, щоб до регіону приїхав президент країни Касим-Жомарт Токаєв.

«Звертаюся з проханням до демонстрантів не слідувати закликам деструктивних осіб, зацікавлених у підриві стабільності та єдності нашого суспільства. Інші вимоги соціально-економічного характеру будуть розглянуті окремо, зокрема під час завтрашньої робочої наради у столиці,» - написав Токаєв у Twitter.

До протестів 4 січня долучилася Караганда. В Алмати мітингувальники ввечері намагалися перекрити рух однієї з вулиць міста. "Радіо Азаттик" (Радіо Свобода) повідомило про затримання близько 150 осіб на двох окремих акціях в Алмати.

Історія питання

З 1 січня ціни на пальне у Казахстані піднялися зі 100 (0,20 євро) до 120 тенге (0,24 євро) за літр. Тим часом у країні газ виробувається у надмірних обсягах і транспорт там майже повністю газифікований.

Першими на мітинги протесту проти підвищення цін 2 січня вийшли жителі Жанаозена, міста обласного підпорядкування в Мангістауській області. Серед протестувальників були не лише водії, а й ті, хто не має автомобілів. Вони вимагали знизити ціну до 50-60 тенге (€0,10-0,12) за літр. Тієї ж ночі президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив уряду розглянути ситуацію в Жанаозені «з урахуванням економічної доцільності, у правовому полі». Також він закликав правоохоронців забезпечити громадський порядок. У кабміні заявили, що вартість газу буде знижено до 85 – 90 тенге (€0,17 – 0,18).

Тим часом протести перекинулися на інші великі міста, зокрема Алмати. 3 січня, за свідченнями очевидців, у мегаполісі поліцейськими було оточено площу Республіки. Інтернет працював із перебоями. Натовп людей зібрався біля міської адміністрації Актау. Вони вимагали виходу голови міста. Одночасно затримували активістів в Атирау та Уральську. Хвилювання відбувалися в Мангістау та Актобе.

Міністр енергетики Казахстану Магзум Мірзагалієв провів в екстреному порядку пресконференцію, пояснивши зростання цін:

«Ціни на скраплений нафтовий газ у Казахстані є найнижчими у регіоні. Відповідно, низькі ціни не стимулюють зростання його виробництва. Ще у 2017 році міністерство енергетики почало прогнозувати можливий дефіцит газу в середньостроковій перспективі, спричинений аномально низькою ціною на газ, активним зростанням споживання та відсутністю розширення виробництва. У зв'язку з цим було ухвалено рішення про поступову лібералізацію ринку зрідженого газу».

Також міністр роз'яснив, чому торги скрапленим газом з нового року стали проводити через товарні біржі:

«Перехід на електронну торгівлю дозволяє збалансувати ціну на СНГ (скраплений нафтовий газ) на основі попиту та пропозиції, що дає змогу встановити привабливі умови для виробників і в майбутньому залучити інвестиції у створення нових виробничих потужностей».

Мірзагалієв дав зрозуміти, що ціна, яку просять встановити мітингувальники (50 тенге за літр), сьогодні неможлива.

«На сьогоднішній день ми не бачимо такої можливості. Є собівартість виробництва, у Жанаозені на газопереробному заводі працюють такі ж громадяни та жителі. Коли виробництво газу коштує дорожче, ніж бажані 50 тенге, є два варіанти: сидіти в дефіциті — і наші заводи зупиняться, чи вживатимуть не дуже популярних заходів. У всьому є закони ринку, які ніхто не відміняв», - зазначив міністр енергетики Казахстану.

Тим часом Агентство із захисту та розвитку конкуренції Казахстану розпочало розслідування щодо власників АЗС щодо цінової змови.

Незважаючи на вжиті заходи, люди не мають наміру йти з вулиць і площ. В Актау та Жанаозені місцеві жителі організували доставку їжі мітингувальникам. В Актау, за свідченнями очевидців, було перекрито дорогу в аеропорт та прилеглі села. Там до протестів підключилися мешканці околиць. Люди відмовлялися заправляти свої авто блакитним паливом. Крім зниження цін на газ, протестувальники вимагали підвищення зарплат.

За останньою інформацією, урядова комісія зустрілася з активістами в Актау. Було заявлено, що вартість зрідженого газу в Мангістауській області все ж таки буде знижена до 50 тенге (€0,10) за літр у рамках соціальної відповідальності національної компанії «КазМунайГаз». Також були надані гарантії щодо непритягнення до відповідальності мітингувальників.

У свою чергу казахстанський президент Касим-Жомарт Токаєв підписав укази про запровадження надзвичайного стану в Мангістауській області та Алмати з ночі 5 січня до 19 числа. Про це повідомила у середу, 5 січня, пресслужба глави держави.

«У зв'язку із загостренням ситуації з метою забезпечення громадської безпеки, відновлення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян глава держави Касим-Жомарт Токаєв підписав укази про запровадження надзвичайного стану в Мангістауській області та місті Алмати з 5 січня з 1.30 на термін до 00.00 19 січня 2022 року», - йдеться у повідомленні.

В Алмати та Мангістауській області на термін дії НС ввели комендантську годину з 23 години до 7 ранку.

Інтернет у Казахстані працює з перебоями. За інформацією «Медіазона. Центральна Азія», по всій країні перестали працювати месенджери Telegram, WhatsApp та Signal. Оператори зв'язку підтверджують перебої у роботі мобільного інтернету.

Але це не зупинило протести. Ввечері 4 січня у низці міст почалися зіткнення між протестувальниками та поліцією. Демонстранти вимагали вже не лише зниження цін, а й відставки уряду, а також відходу від політики першого президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, який з березня 2019 року очолює Раду безпеки Казахстану.