[]

Карантин по-українськи. Чи довіряють громадяни владі?

Карантин по-українськи. Чи довіряють громадяни владі?

З цього тиждня уряд значно посилив карантинні заходи в країні. Без введення режиму надзвичайного стану. Тепер в Україні запроваджено жорсткі обмеження дій громадян.

Офіційно це пояснюється заходами боротьби проти поширення коронавірусу і європейською практикою. І хоча українці розуміють обмежувальні кроки влади, як заходи щоб зупинити або взяти під контроль епідемію коронавірусу, в той же час у соціальних мережах та приватних розмовах багато українців висловлюють сумніви у необхідності таких жорстких заходів. З чим пов’язані ці побоювання, недовіра,  а, місцями, і супротив людей?

Отже, тепер заборонено перебування у громадських місцях без маски чи респіратора; відвідування спортивних майданчиків; прогулянки та пробіжки у парках, скверах, лісових зонах, окрім вигулу тварин однією особою; відвідування закладів соцдопомоги. Також не можна ходити групою у понад двоє людей, крім випадків супроводу дітей; дітям до 14 років заборонено перебувати у громадських місцях без батьків. І не можна виходити на вулицю без документів, що засвідчують особу.

Хоча представники уряду кажуть, що не йдеться про запровадження режиму надзвичайного стану, фактично це він і є. Ексочільник СБУ Валентин Наливайченко вважає, що ці обмежувальні заходи відрізняються від надзвичайного стану хіба що відсутністю комендантської години. 

"Чим відрізняється надзвичайна ситуація, яка діє зараз, від надзвичайного стану, до якого залишився один крок - це введенням комендантської години. Насправді, те, що прем'єр-міністр озвучував додаткові заходи - це все є заходами надзвичайної ситуації з переходом в надзвичайний стан. Але важливо, по лінії МВС" - зазначив Наливайченко.

Український уряд у своїх обмежувальних кроках спирається на приклад європейських країн. Дійсно, за останній місяць майже всі європейські країни вдалися до жорстких карантинних заходів. Вперше за період з часів Другої світової війни йдеться про масове обмеження прав людей на вільне пересування і відпочинок. В окремих країнах (Сербія, Кіпр, Грузія) у межах карантину запроваджено навіть комендантську годину.

Так що ж так насторожує українських громадян?

По-перше, кажуть, що європейський досвід для нас неактуальний, коли йдеться про тимчасове обмеження прав  і свобод. Ми звикли останнім часом орієнтуватися на європейські країни і намагатися брати звідти приклади політичних традицій. Однак, в Європі є тривалий досвід демократичного розвитку. Багато десятиліть, а в окремих випадках століть існування конкурентних політичних систем, міцного середнього класу дозволяють спокійно поставитися до обмежень тривалістю в два-три місяці. У нас інша ситуація. В українському суспільстві помітна недовіра до влади.

Своєї держави у нас довгий час не було, влада сприймалася як чужа, нав’язана ззовні. За невеликий період незалежності ще не склалося інше сприйняття дій керівників держави. Тому українці звикли до того, що влада у своїх рішеннях спирається не на інтереси громадян, а на щось інше.

В поточній ситуації активна частина громадянського суспільства не довіряє владі.

Люди підозрюють, що карантинні обмеження можуть бути використані для проштовхування сумнівних політичних рішень на кшталт визнання "ДНР/ЛНР", суттєвих поступок Росії у питанні Криму, змін до закону про функціонування української мови. В гіршому випадку може йтися про зміну політичного режиму, після якої опозиція буде перетворена на маргіналів.

Раніше такі спроби узурпувати владу могли отримати відповідь у вигляді масових акцій протесту або навіть Майдану. Зараз це буде складніше зробити після трьох тижнів карантину та вже існуючих обмежень на роботу громадського транспорту та пересування всередині країни, що заборонено на необмежений термін.

Така невизначеність теж може давати простір для порушень з боку влади. Бо за два-три місяці суворих обмежень можна зробити багато чого непоправного.

Друге. В умовах майже надзвичайного стану зростає вплив поліції та Нацгвардії. Саме поліція спочатку визначатиме чи порушив громадянин закон, коли з’явився без маски на вулиці. Однак українці не дуже довіряють і поліції.

Реформа патрульної поліції спочатку викликала хвилю позитивних відгуків серед українців. Шанобливе ставлення до «наших чорних копів», селфі, ввічливість тривали недовго - подальші кроки щодо реформування не були такими помітними. Новенькі, чемні та стрункі патрульні поступово розчинилися у кадровому складі відомства. Зараз до роботи поліції є чимало запитань і вони стосуватимуться ймовірних порушень прав громадян під час жорсткого карантину, які ми вже наразі бачимо.

Крім того, правила карантину вимагають на вулицях наявність маски і гумових рукавичок, в той час як в аптеках їх нема, купити їх нема де та й гроші про запас лишилися не у всіх. Якщо вже брати приклад з суворих карантинів Європи, Кореї чи Ізраїлю, то варто було б копіювати цю модель повністю, включаючи соціальні виплати, матеріальну допомогу по тимчасовому безробіттю, скасування комунальних платежів, безкоштовні кухні для безхатченків та безробітних, безкоштовні персональні «рятувальні набори» з засобами індивідуального антибактеріального захисту і сухим пайком, вже не кажучи про те, що маски і рукавички там видають безкоштовно біля кожного маркета і аптеки, а зробити тест на коронавірус можна біля АЗС, не виходячи з авто.

 

Ще деякий штрих до реалій «українського карантину». В середині березня парламент вніс зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, доповнивши його статтею 443 "Порушення правил щодо карантину людей". Згідно з цією статтею, за порушення правил карантину відповідач повинен заплатити штраф від 17 до 34 тисяч гривень. А правила карантину, згідно закону "Про захист населення від інфекційних захворювань", встановлює Кабмін. Крім того КМУ вводить та скасовує сам карантин. Тобто уряд може ввести жорсткі поліцейські заборони лише однією постановою?

"За такою логікою Кабмін може прописати правило дихати по 30 хвилин в день, - коментує ситуацію  юрист Михайло Каменєв. - Будь-які обмеження повинні бути наслідком нормативних актів, які дозволяють Кабміну щось регулювати. Якщо в законі написано, що обмеження встановлює уряд, це ще не значить, що уряд може встановлювати що завгодно".

Далі. Якщо поліція складає протокол на людину, яка порушила режим самоізоляції або вийшла на вулицю без маски, то рішення щодо штрафу приймає суд. З реформою судових органів  у нас ситуація не менш складна, ніж з поліцією. Простий громадянин не завжди може розраховувати на об’єктивний розгляд своєї справи у судах.

Недовіра до судів - ще одна причина скептичного ставлення до жорсткого карантину.

Але, з іншого боку, поки ініціативи уряду балансують на межі законності, українські суди теж не поспішають визнавати українців винними в порушеннях правил карантину за статтею 443. Якщо відкрити єдиний реєстр судових рішень, то можна побачити масу рішень судів, за якими відповідачів не визнають винними. Причини різні: від банальних помилок патрульних під час складання адміністративних протоколів, до відсутності доказів вини відповідача.

Втім, за словами Михайла Каменєва, влада і не ставила перед собою завдання реально стягнути штрафи.

"Механізм притягнення до відповідальності, фактично, використовується, як превентивний засіб, щоб трохи налякати людей та змусити їх сидіти по домівках", - пояснив Каменєв.

Більше того, злий жарт із законодавцями зіграв і розмір штрафів. Хотіли встановити суму більше та страшніше, а на практиці ...

"А на практиці суди не стають на бік поліції через колосальні розміри штрафів. Якби штрафи були по 300-500 гривень, було б все інакше. Але 17 тисяч співставні зі штрафами за кримінальні правопорушення", - резюмував Каменєв.

І ще одне. В українському законодавстві немає чіткого визначення "соціального простору". Таке визначення є тільки в антитютюновому законодавстві, де існує перелік місць, де можна вживати тютюн: будівлі, частини будівель або відкриті території тощо.

В нинішній ситуації "стрімких карантинних постанов" перелік громадських місць може бути розширений органами місцевої влади, і ви в будь-який момент можете опинитися на території, що підпадає під визначення "громадське місце".

Тож, як  бачимо, умов для певних зловживань достатньо, жорсткі вимоги щодо дотримання заходів не завжди виправдані, а побоювання і настороженість населення в умовах українських реалій цілком зрозумілі.

[]
Теги
Схожi
У Києві затримали чоловіка, який вистрілив у ногу дорожнику
Право
У Києві затримали чоловіка, який вистрілив у ногу дорожнику
21 квітня, на лінію 102 надійшов виклик, що невідомий після конфлікту на дорозі вистрілив працівника дорожньої служби та поранив його...
На Харківщині затримали банду «чорних ріелторів» (відео)
Право
На Харківщині затримали банду «чорних ріелторів» (відео)
Вишукуючи самотніх людей або таких, які опинилися у складних життєвих обставинах, зловмисники підбирали індивідуальний спосіб заволодіння їхнім нерухомим майном...
У Львові засудили чоловіка, який напав на 11-річну дівчинку та пограбував її
Право
У Львові засудили чоловіка, який напав на 11-річну дівчинку та пограбував її
Чоловік підійшов ззаду до дитини та вихопив у неї з рук мобільний телефон. Після чого він штовхнув дитину в сніг та втік....
Апеляційний суд відмовив Портнову у справі щодо перегляду підручників з історії Майдану
Право
Апеляційний суд відмовив Портнову у справі щодо перегляду підручників з історії Майдану
У Шостому апеляційному адміністративному суді повідомили, що інформація про ухвалення судом щодо перегляду підручників з історії не відповідає дійсності...
Чоловік, який хотів згвалтувати жінку у потязі, помер у СІЗО
Право
Чоловік, який хотів згвалтувати жінку у потязі, помер у СІЗО
У СІЗО помер Віталій Рудзько, який влітку 2020 року жорстоко побив та намагався згвалтувати жінку у потязі «Київ — Маріуполь»...