Хто краще готовий до кандидатства у члени ЄС: Україна, Молдова чи Грузія?

Єврокомісія у п'ятницю, 17 червня, планує сформулювати своє ставлення до заявок України, Молдови та Грузії на членство в ЄС. На цій підставі держави Євросоюзу вирішуватимуть, чи надавати пострадянським країнам статус кандидата на вступ до об'єднання, чи ні.

Рекомендації Єврокомісії щодо кожної з трьох країн можуть бути різними. Першим про це офіційно заявив президіум Європарламенту. Він закликав надати Україні та Молдові статус кандидата вже на саміті ЄС 23-24 червня. А от щодо Грузії запропонував "працювати над наданням такого ж статусу".

Щоб отримати статус кандидата, країні потрібно продемонструвати, що вона прагне дотримання Копенгагенських критеріїв членства в ЄС.

Зрозуміти, наскільки Україна, Грузія та Молдова просунулися у євроінтеграції, може допомогти Індекс Східного партнерства, який щорічно публікується Форумом громадянського суспільства Східного партнерства – об'єднання неурядових організацій Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України. В індексі за 2020-2021 роки лідерами є Україна та Молдова з показником у 0,70, за ними йде Грузія (0,65), далі Вірменія (0,63), Білорусь (0,49) та Азербайджан (0,44) .

"Ми побачили великі зрушення України, Молдови та Грузії у бік їхнього зближення з ЄС у питаннях торгівлі, сфер свобод, безпеки та юстиції, бізнес-клімату, а також захисту клімату та навколишнього середовища", - зазначила редакторка індексу Керрі Лонгхерст під час круглого столу у Європарламенті 14 червня.

Говорячи про перший і головний Копенгагенський критерій щодо демократії та верховенства права, експерт вказала на багато "позитивних прикладів" як в Україні, так і в Молдові та Грузії. При цьому, за словами Лонгхерст, є багато "проблем", зокрема у питаннях незалежності судової системи, практики проведення виборів та боротьби з корупцією.

Експерт Брюссельського аналітичного центру EPC Аманда Пол вказує на проблеми з демократією в Грузії.

"Грузія зробила разючі речі за останні 15 років, але останнім часом грузини самі завели себе в погану ситуацію", - зазначає аналітик у розмові з DW, маючи на увазі політичну поляризацію в країні.

У Молдові, навпаки, справи пішли на краще тільки останнім часом, після того, як президентом стала Мая Санду, а її партія отримала більшість у парламенті. Нині вперше президент, уряд та більшість у парламенті представлені проєвропейськими та реформістськими політиками. Але ніхто не може передбачити, чи збережеться таке становище надалі, тому у Брюсселі ситуацію в Молдові вважають досить "тендітною". Втім, для багатьох це аргумент скоріше на користь надання статусу кандидата на вступ до ЄС.

"Молдова йшла від однієї кризи до іншої. Тільки останнім часом були нові позитивні зрушення", - каже Аманда Пол і приходить до такого висновку про перспективи набуття статусу кандидата: "У України загалом сильніша позиція ніж у Грузії та Молдови, хоч і не ідеальна".

Для ЄС у цьому плані велику роль відіграє те, що в Україні вже неодноразово відбувалися конкурентні вибори. Особливо значущою була демократична зміна влади у 2019 році, коли президентом став Володимир Зеленський.

У Києві без розуміння зустріли те, що Тбілісі та Кишинів не приєдналися до шести пакетів санкцій, запроваджених ЄС проти росії після початку повномасштабної війни проти України. На відміну від інших країн зі статусом кандидата – Північної Македонії, Чорногорії та Албанії, а також потенційного кандидата Боснії та Герцеговини. Це важливо і для Брюсселя, адже узгоджена зовнішня та оборонна політика є одним із критеріїв для вступу в ЄС. І в Євросоюзі окремо нагадали ще одному кандидату – Сербії, що очікують від неї більшої синхронізації її зовнішньої політики, зокрема санкцій, із позицією ЄС.