Хрещення Польщі

14 квітня 966 року відбулось хрещення польського князя Мешка з династії П'ястів, щоб він міг одружитись з Дубравкою, дочкою богемського князя Болеслава I Грізного. Ця подія підняла політичну вагомість Мешка як рівноправного європейського монарха і вважається датою заснування Польської держави.

Мешко зайняв княжий престол у Гнезно близько 950 року по смерті свого напівлегендарного батька Земомисла з династії П'ястів, що правила західними полянами, і досить швидко до Великопольського князівства приєднав Куявію, Мазовію і Східне Помор'я, завдяки чому став першим з польських правителів, згаданих у європейських хроніках. Після невдалої спроби у 963 році захопити Західне Помор'я, Мешко пішов на зближення із богемським князем Болеславом Грізним з династії Пржемисловичів, який як і Мешко вів війни із Саксонією, і з допомогою якого прагнув здолати полабських слов'ян.

У зв'язку з тим, що перший опис цього періоду польської історії міститься у «Хроніці» єпископа Тітмара із саксонського міста Мерзебург, яка була написана через півстоліття, і суперечить більш пізнім джерелам, хронологія подій досить приблизна, але, як вважається, переговори з Болеславом про одруження з його дочкою Дубравкою Мешко почав близько 964 року і був змушений прийняти християнство, яке вже було державною релігією у Чехії, що одночасно захищало його володіння від насильницької християнізації з боку німецьких князівств.

Традиційно вважається, що хрешення Мешко і його придворних відбулось 14 квітня 966 року або на острові Ледницько, або Гнезно або в Познані у спеціально збудованій для цієї церемонії каплиці за присутності саксонського єпископа Регенсбурга Михайла, після чого відбулось весілля із богемською принцесою Дубравкою. Того ж року до Польщі прибув італійський місіонер Йордан, який у 968 році папою Іоанном XIII був призначений Познаньським єпископом.

Внизу - «Мешко скидає язичницьких ідолів», гравюра невідомого автора, 1875 рік«Мешко скидає язичницьких ідолів», гравюра невідомого автора, 1875 рік

Прийняття християнства підняло політичну вагомість Мешка, який отримав право укладати договори як рівноправний монарх. Завдяки союзу з Богемією він вів успішні війни в Померанії на Заході, Червенській землі на Сході, відбив спроби Данії закріпитись на узбережжі Балтії, а в 990 році приєднав Сілезію та частину Малої Польщі. Дочка Мешка Святослава (Сігрід або Гунхільда) стала дружиною короля Швеції Еріка VI Переможного, після смерті якого вийшла заміж за датського короля Свена I Вилобородого, від якого народила короля Данії, Англії та Норвегії Кнуда Великого.

Син Мешко і Дубравки Болеслав Хоробрий, що став князем по смерті батька 25 травня 992 року, всіляко заохочував місіонерську діяльність і в 999 році зі схвалення імператора Священної Римської імперії Оттона III заснував Гнезненське архієпископство (яке з 1418 року отримало право коронувати польських монархів), єпископства у Кракові, Вроцлаві та Колобжезі, у 1003 році усунув від влади свого дядька (по матері) Болеслава III і проголосив себе князем Чехії, у 1013 році видав дочку за турівського князя Святополка Окаянного, якого через три роки посадив на київський престол, і у 1025 році став першим королем Польщі.