Європейський супутник MicroCarb допоможе побачити збої у «диханні планети»

У ніч з 25 на 26 липня 2025 року з космодрому Куру, що знаходиться у французькій Гвіані, було запущено супутник європейської місії MicroCarb, що забезпечить можливість точного вимірювання глобальних потоків CO₂. Мікросупутник масою 180 кг з інноваційним спектрометром дозволить створювати надточні карти з джерелами викидів та зонами поглинання CO₂. Франко-британський проект CNES покликаний заповнити прогалини у розумінні вченими участі лісів, океанів та міст у глобальному вуглецевому циклі.

MicroCarb покликаний створити в 3D глобальну «карту» потоків CO₂ показати осередки його систематичних викидів в атмосферу (наприклад, у містах і при пожежах), а також зони його поглинання (в зоні лісів чи океанах). Експерти наголошують, що сьогодні наявна інформація про ці процеси вкрай неповна.

Маса супутника, як це вказує його назва – MicroCarb – надзвичайно невелика для космосу, всього 180 кг. Але він вимірюватиме концентрацію вуглекислого газу з точністю до 1 частини на мільйон за допомогою дуже точного інфрачервоного спектрометра.

"Це дуже компактний, але високоточний прилад. Його завдання – показати, де саме знаходяться джерела та поглиначі вуглецю», – пояснює Брюно Кюньї, інженер CNES.

Принцип його роботи дуже простий: супутник аналізує сонячні промені, відбиті від земної поверхні. Проходячи через атмосферу, світло поглинається молекулами газів — кожен газ «з'їдає», тобто відфільтровує строго певні довжини хвиль. За цими «відбитками» у спектрі MicroCarb точно визначить концентрацію CO₂ над кожною точкою планети.

Точність вимірювання повинні забезпечуватись аналізом у діапазоні на чотирьох смугах довжин хвиль. Розрахована точність концентрації вуглекислого газу до 1 частини на мільйон (ppm) означає, що MicroCarb здатний відрізнити 1 молекулу CO₂ серед мільйона інших молекул повітря.

Супутник розміщений на геліосинхронній орбіті заввишки 650 км. Вона розрахована так, щоб апарат потрапляв над кожним різними регіонами планети, коли там настає опівдні. Саме в цей момент у зоні, що вивчається, відбите світло буде найбільш інтенсивним. Заміри викидів будуть проводитись у кожній такій точці з періодичністю 25 днів.

Заповнити прогалини у кліматичних знаннях

Сьогодні Землі концентрацію CO₂ вимірюють близько 100 наземних станцій. Найвідоміша з них знаходиться на Гаваях. Вона була встановлена у 1958 році на вулкані Мауна-Лоа. Проблема в тому, що розподіл таких станцій на поверхні планети дуже не рівномірний. Про океани, джунглі, віддалені регіони даних майже немає.

«Ми досі не знаємо точно, що більше поглинає вуглекислий газ: океани чи тропічні ліси. І не розуміємо, як це змінюється із сезонами та кліматом», — каже Франсуа-Марі Бреон, науковий керівник проекту та член МГЕЗК.

Приблизно половина всіх викидів CO2 поглинається природою — океанами та рослинністю. Ці природні «поглиначі вуглецю» грають критичну роль кліматичної системі. Але рівновага нестійка: ліси можуть вигоряти від посух, океани нагріваються і починають поглинати менше вуглецю або навіть самі викидати в атмосферу.

Завдяки супутникам ми зможемо побачити, як планета «дихає» — відстежувати циклічні зміни концентрації CO₂, що відображають не лише людську діяльність, а й природні процеси екосистем.

"MicroCarb - це демонстраційна, а не оперативна місія", - підкреслює керівник проекту Філіп Ландієк. — «Вона дозволить промисловості та вченим калібрувати виміри для майбутніх місій».

Місія стає частиною підготовки до наступного великого європейського проекту — CO2M, запуск якого запланований на 2028 рік, який буде вже повноцінною оперативною системою цілеспрямованого спостереження за промисловими викидами.

Сьогодні, коли глобальна температура вже на 1,3°C вища за доіндустріальний рівень, такі знання стають життєво важливими. Супутник постачатиме після кожного проходу супутника гігабайти інформації до європейського центру EUMETSAT у Німеччині, де 3000 комп'ютерів, використовуючи алгоритми CNES, створять карти концентрації CO₂ по всій планеті.

Іншими словами, завданням MicroCarb стане діагностика збоїв у «дихальній системі» нашої планети та допомога у прийнятті найбільш ефективних рішень у боротьбі зі зміною клімату.

Український Дощ писав раніше, що Південна Корея представила першу в історії невидиму сонячну панель.