ЄС був готовий до відкриття першого кластера переговорів з Україною, але відтермінував рішення

Про це повідомляє Європейська правда.

Зазначається, що у Брюсселі підготували юридично нетиповий, але потенційно дієвий механізм, який дозволяв оминути формальне вето Будапешта.

Відповідно до погодженого плану, до якого були залучені Єврокомісія, президент Європейської ради Антоніу Кошта та низка держав-членів (зокрема Данія, що головує в Раді ЄС), відкриття переговорного кластера мало відбутися 18 липня без проведення голосування — в рамках засідання Ради ЄС із загальних питань.

Суть підходу полягала в тому, що установчі документи ЄС не містять вимоги про одностайність при ухваленні технічних проміжних рішень, як-от відкриття кластерів. Таким чином, Єврокомісія мала підстави діяти самостійно, адже після старту переговорів з Україною у 2023 році держави-члени надали їй відповідні повноваження.

За даними видання, перша розмова про цей варіант відбулася на найвищому рівні в Гаазі під час саміту НАТО. Останній раунд перемовин з керівництвом Єврокомісії та Євроради пройшов у Римі 10 липня. Після цього комісарка Марта Кос заявила, що впевнена у відкритті всіх розділів переговорного процесу з Україною.

Втім, на тлі досягнутих домовленостей сталися події, що викликали здивування у європейських колах. Зокрема, уряд України порушив закон про Бюро економічної безпеки, відхиливши кандидата, обраного через прозорий конкурс за підтримки ЄС. Крім того, у голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна провели обшуки без відповідної санкції суду.

У підсумку стало відомо, що Данія не включила питання про відкриття першого переговорного кластера до порядку денного зустрічі 18 липня.

Декілька джерел ЄП зазначають, що основні труднощі були саме внутрішньоєвропейськими. Брюссель намагався уникнути ситуації, в якій одна з ключових країн ЄС відкрито виступить проти цього рішення.

Паралельно деякі столиці вважали за доцільне доопрацювати механізм і перенести ухвалення рішення на вересень.

В останньому інтерв'ю на посаді віцепрем'єрка Ольга Стефанішина підтвердила, що план відкриття переговорів 18 липня справді існував. Вона також поклала відповідальність за його зрив на ЄС — частково пов’язавши з цим і свою відставку.

Проте, згідно з інформацією видання, ця версія не знаходить підтвердження. Станом на 14 липня, коли стало відомо про рішення Зеленського змінити відповідального за євроінтеграцію в уряді, джерела ЄП у Брюсселі запевняли, що процес йде позитивно і є всі підстави очікувати дипломатичного успіху — зокрема, відкриття переговорного кластера.

14 березня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами заявив, що те, що стосується Європейського Союзу, а саме рішення про членство України, блокує тільки одна країна, і це Угорщина.

13 травня агентство Bloomberg писало, що ЄС обговорює способи, які дадуть змогу запобігти блокуванню Будапештом початку переговорів про вступ України.

27 червня президент Європейської Ради Антоніу Кошта та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підтвердили незмінну підтримку України на її шляху до членства в Європейському Союзі.

22 липня Верховна Рада проголосувала в цілому за законопроєкт № 12414, який раніше розкритикували в Transparency International як спробу позбавити НАБУ і САП незалежності.

Законопроєкт, текст якого ексклюзивно отримало Radio NV, вносить додаткові правки до проєкту змін до Кримінального кодексу України. Правки запропонував депутат Максим Бужанський (Слуга народу).

Зокрема, правками до законопроєкту генпрокурор наділяється повноваженнями:

• забирати справи у НАБУ і доручати розслідування іншим органам;
• бути фактичним керівником САП і передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• надавати детективам НАБУ обов’язкові письмові вказівки;
• самостійно закривати справи за підозрою топчиновників.

Процесуальна автономія САП також суттєво обмежується, адже:

• прокурори САП будуть позбавлені можливості визначати підслідність НАБУ у виняткових випадках;
• керівник САП не зможе вирішувати спори про підслідність у справах, які може розслідувати НАБУ;
• керівник САП не матиме повноважень щодо зміни апеляційних та касаційних скарг, внесених прокурорами САП.

Представник Європейської комісії Гійом Мерсьє заявив, що ЄС занепокоєний останніми діями України щодо її НАБУ і САП.

Згодом президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт № 12414. У ніч проти 23 липня він опублікував відеозвернення, у якому сказав, що НАБУ та САП продовжать свою роботу, попри ухвалення закону. Однак, за його словами, антикорупційна інфраструктура має бути «очищена від російських впливів».

11 липня Державне бюро розслідувань повідомило про обшуки в Шабуніна й оголошення йому підозри в ухиленні від військової служби та шахрайстві. За версією бюро, Шабунін «систематично ухилявся від проходження військової служби» й отримував військову зарплату в 50 тисяч гривень.

У ЦПК заявили, що вважають підозри абсурдними, а обшуки у Шабуніна та його сім'ї — незаконними. Голова юридичного відділу Центру протидії корупції та адвокатка Шабуніна Олена Щербан повідомила NV, що слідчі провели обшук без відповідної ухвали суду і без присутності адвокатів.

У березні 2024 року ДБР відкрило кримінальне провадження щодо Шабуніна за підозрою в підробці документів та ухиленні від військової служби.

15 липня 2025 року Печерський райсуд обрав Віталію Шабуніну запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.