«Дружина Івана»: Всесвітній економічний форум назвав княгиню Ольгу засновницею Росії
Всесвітній економічний форум вніс княгиню Ольгу до списку жінок, що змінили світову історію, на сайті форуму опублікували матеріал про видатних жінок, які змінили світову історію. Українську княгиню Ольгу у ньому назвали росіянкою, чоловіка Ольги – князя Ігоря – чомусь перейменували в Івана. Окрім того, у статті мовилося, що "Київська Русь – "предок російської держави".
8 березня на сайті Світового економічного форуму (World Economic Forum) з'явилася стаття з безпрецедентним перекручуванням української історії. На честь Міжнародного дня боротьби за права жінок було опубліковано матеріал про шістьох найвизначніших діячок світової історії. До цього списку внесли і святу рівноапостольну Київську княгиню Ольгу. Але як... як вона могла стати "російською правителькою" і чому її чоловікові змінили ім'я – незрозуміло. Наводимо цей фрагмент у перекладі українською:
"Пекло не має стільки люті, як свята Ольга Київська. Вона була першим російським монархом, який прийняв християнство, але її раннє життя було явно несвятим. Принцеса Київської Русі – прародителька сучасної Росії. Чоловіка Ольги Івана жорстоко вбили васали в 945 році (за деякими відомостями, розірваний двома березами). Будучи регентом свого сина, Ольга помстилася вбивцям за свого чоловіка, одних поховала живими, інших замкнула у палаючих будівлях, а інших напоїла, щоб тисячами приставити до меча, перш ніж остаточно завоювати васальну державу.
Однак пізніше, подорожуючи до Константинополя, Ольга надихнулася християнським вченням і прийняла християнство, відмовившись від кривавих шляхів. Решту життя вона провела в прозелітизмі (прагненні навернути якомога більше людей до своєї віри і переконань – ред.), фінансуючи соціальне забезпечення бідних та будуючи лікарні. Сьогодні вона шанується як свята і в католицькій, і в східноправославних церквах".
Першим на цю вельми сумнівну інформацію відреагував п'ятий президент України Петро Порошенко.
Він заявив, що княгиня Ольга ніколи не була прародителькою Росії, а світ повірив брехні, котру майстерно поширює Російська Федерація.
За словами Порошенка, Росія звикла нав'язувати світові брехню, своє альтернативне бачення історії та імперські наративи, зокрема і про те, що нібито Ольга була засновницею Росії.
"До 8 березня шанований мною Світовий економічний форум опублікував перелік із шести жінок, що змінили світову історію. Почесно, що до цього списку увійшла і наша княгиня Ольга, рівноапостольна свята, чию пам'ять водночас шанують українські православна та католицька церкви. Уявіть моє обурення, коли я прочитав, що Світовий форум іменує нашу княгиню російською правителькою та основоположницею сучасної Росії. А її чоловіка, князя Ігоря, вирішили прозвати Іваном", – пише Петро Порошенко у Facebook.
Чому Ольга не була і не може вважатися прпродителькою Росії - історичні факти
Княгиня Ольга, рівноапостольна свята, чию пам'ять шанує православна і католицька церкви. Успадкувала престол після смерті чоловіка, князя Ігоря, та прийняла християнство.
"Княгиня Ольга справді була визначною правителькою, що підкорила бунтівні племена, здійснила першу державну реформу та започаткувала міцні дипломатичні зв'язки із Західною Європою", - написав Порошенко у Facebook.
"От тільки Русь зі столицею в Києві існувала на території сучасних України, Білорусі та Росії, а тому Княгиня Ольга ніяк не може вважатись прародителькою Російської Федерації, адже Московське Князівство було засноване лише через понад 300 років після її смерті", - наголосив п'ятий президент України.
Достеменно невідомі ні рік народження, ні походження княгині Ольги. Але згідно з літописами, дружиною князя Ігоря вона стала 903-го. Хоча, з огляду на рік народження її сина Святослава, сучасні історики мають сумніви щодо правдивості цієї дати. Адже князь Святослав народився у 930-х, коли Ользі, за підрахунками істориків, мало бути близько 50 років.
Після загибелі чоловіка Ольга стала регентом свого сина. Ось який вигляд мала карта Київської Русі на час правління княгині Ольги:
У середині Х ст. безпосередніми володіннями Київських князів є Київ і землі навколо нього, а також територія Новгорода і Ладоги. Племена словен, кривичів, радимичів, дреговичів, древлян і сіверян сплачують Києву данину.
Тим часом територія, на якій аж через 2 століття – 1147-го – буде заснована Москва, належить Хозарському каганату. Хозарія, до речі, зникне 969-го, вже після смерті Ольги, за часів правління її сина Святослава, не витримавши тиску Київського князівства. У Х ст., за часів княгині, на цій території проживало плем'я меря, яке, як відомо, було не слов'янським, а фіно-угорським. Тож ця територія ще не називалася ні Московією, ні тим більше Росією.
Але хто заснував Москву, коли й чиєю столицею вона стала?
На момент заснування того міста княгиня Ольга давно померла, а територія, на якій лежить столиця сучасної РФ, контролювалася Києвом і не була окремою державою.
На Київському престолі сидів князь Ізяслав Мстиславович – онук Володимира Мономаха, прадід короля Данила Галицького. До речі, саме Ізяслав домігся утворення самостійної церкви для своєї держави, вивівши її з-під протекторату Константинополя.
Засновником Москви вважається син Володимира Мономаха від другого шлюбу Юрій, якого ще за життя назвали Долгоруким. Є припущення, що прізвисько це він отримав через постійні втручання у боротьбу за київський престол проти свого племінника Ізяслава Мстиславовича. Та й серед киян Юрій любові не мав. За життя Долгорукого Москва була типовим невеликим провінційним поселенням. Якою була геополітична ситуація, наприклад, 1200 року, через пів століття після заснування Москви, можна побачити на цій мапі.
До речі, навіть сама назва столиці сучасної Росії, на переконання багатьох істориків, не є слов'янською. За однією з теорій, слово "Москва" споконвічно фінське. А назва міста походить від назви річки, на берегах якої і жили мері – фіно-угорські племена.
Згодом, після нападу на Київ хана Батия і занепаду Київської держави (1241 р.), малесеньке Московське князівство стало повністю залежним від Золотої Орди.
Власне і розвиватися воно почало саме за влади монголо-татар, каже головний науковий співробітник Інституту історії НАН України Станіслав Кульчицький.
Наприклад, перший московський князь Данило, який правив приблизно з 1277 року до самої своєї смерті 1303-го, навіть не міг роздати уділи своїм п'яти синам – на це не було дозволу хана. Тож і на початку ХIV ст. говорити про виникнення Росії як держави ой як зарано.
Більш-менш відомими Москва і Московське князівство стають лише років через 20 після смерті Данила Московського. Князювати почав його син Іван Калита, замінивши свого старшого брата, який правив після Данила.
Успіх Московського князівства історик Кульчицький пояснив тим, що "Івану Калиті, одному з перших московських князів, вдалося взяти на себе функцію збору данини для татар з усіх навколишніх князівств". Завдяки цьому "Московське князівство почало зростати".
При цьому "воно запозичило досконалу військову організацію, податкову систему і в цілому адміністрацію – у татар вона була досконалою. І, спираючись на підтримку монголо-татар, після того як утворилася Золота Орда, велике Московське князівство стало однією зі складових частин Золотої Орди поряд з іншими ханствами – Кримським, Казанським, Астраханським, і в результаті поглинуло всі ці ханства, коли вони прийшли в занепад", – нагадав історик.
Але й тоді Московське князівство було васальною територією, яка платила регулярну данину Золотій Орді. Ця залежність зберігалася і в ХV ст. Згідно з російськими джерелами, в 1480 р. Москва звільнилась від татаро-монгольської залежності і тоді ж стала столицею Московського князівства. Однак її князі деякий час продовжували сплачувати данину тим, хто знищив Орду – кримським ханам.
На карті вище широкою лінією окреслені межі Золотої Орди, а широкими стрілками позначені основні напрямки їхніх походів. Як видно на мапі, шляхи завойовників пролягали саме у напрямку Москви.
Цікаве спостереження: вперто ототожнюючи Росію і Русь, сучасні ідеологи Кремля ставлять під сумнів слова свого улюбленого філософа Карла Маркса. У праці "Викриття дипломатичної історії XVIII ст." він зазначав:
"Колискою Московії було криваве болото монгольського рабства, а не сувора слава епохи норманів. А сучасна Росія є не що інше, як перетворена Московія".
Тож навіть якщо звернутися до елементарної математики, то від княгині Ольги до заснування князівства Московського минуло не багато, не мало – аж цілих 5 століть, а до виникнення Московського царства – цілих 6 століть. Годі навіть згадувати, що слово "Росія" вперше з'явилося на карті світу вже за царювання Петра І. Імперське утворення з також назвою виникло 1721 року, коли Петро І видав відповідний указ – за надоумленням від німецьких порадників...
То що спільного між Росією і Руссю? Нічого.
Ольга правила на зорі існування могутньої держави зі столицею в Києві, який нині є серцем України і її головним містом. Між життям Ольги і державою, яка назвала себе Росією, – прірва майже в пів тисячоліття. Між Ольгою і тією, до речі, Росією, яка хвацько відхрестилася від свого татаро-монгольського минулого, і якщо й говорить про нього – то похапцем і пошепки. А тим часом приватизує історичне минуле держави-сусідки, яку всіма силами намагається знищити.
Згодом ВЕФ взагалі прибрав згадку про княгиню Ольгу зі списку.
"Попередня версія цієї статті містила згадку про святу Ольгу. Ми видалили її через суперечливу історичну інформацію", - йдеться на початку матеріалу на сайті ВЕФ.
Боротьба за українців і українське
Це не перший випадок, коли українську історичну постать називають російською.
Так у 2017 році російський президент Володимир Путін під час візиту до Парижа назвав доньку київського князя Анну Ярославну російською княгинею.
Дослівно очільник Кремля сказав так: "З поїздки царя Петра до Франції не почалася історія російсько-французьких відносин. Вона має набагато глибше коріння. Освічена французька публіка знає про "русскую" Анну - королеву Франції. Молодша донька нашого великого князя Ярослава Мудрого була дружиною Генріха I і внесла істотний внесок у розвиток Франції..."
фото: Анна Ярославна - донька Ярослава Мудрого і дружина короля Франції Генріха I
Ця ремарка викликала справжню бурю в українському інформпросторі та "війну правок" у Вікіпедії, де проукраїнські та проросійські користувачі намагалися затвердити приналежність Анни Ярославни до української чи російської історії.
Президент Петро Порошенко тоді назвав це спробою викрадення.
Історики пояснюють, що королівна Анна, батьком якої був Ярослав Мудрий, а матір'ю - дочка шведського короля Інгігерда, вважала себе "руською" - тобто, християнкою, та киянкою.
Українські історики називають плани спорудження пам'ятника київському князю Володимиру черговою ознакою боротьби Росії за історичну спадщину Київської Русі.
У 2014 році сварка виникла через 20-метровий пам'ятник князю Володимиру Великому в Москві.
Російські експерти переконували, що спорудження пам'ятника матиме ідеологічний аспект і сприяти розвитку "російській державності". Українські історики називали такий намір черговою спробою "приватизувати історичну спадщину Київської Русі".
Війна за борщ
Національна приналежність борщу регулярно стає приводом для суперечок в соцмережах.
Приміром, у 2019 році офіційний акаунт МЗС Росії поширив пост, в якому було йшлося:
"Вічна класика, #борщ - одна з найвідоміших і найулюбленіших російських #страв і символ національної кухні".
Це викликало бурхливу реакцію з боку українських користувачів - Росію тоді звинувачували у привласненні кулінарного спадку України.
А у 2020 представники гастрогіду Michelin віднесли борщ до російської національної кухні. Згодом вони вибачилися за таке рішення.
