[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

Для росії з її путіноїдами це священна війна за право бути історичним паразитом

Для росії з її путіноїдами це священна війна за право бути історичним паразитом
Для путіноїдів це вирішальна, остання в їхній історії війна. Можна назвати її в якійсь мірі священною.
 
За рівнем есхатологічного надриву це фактично релігійна війна, базована на сліпому фанатизмі, облудній вірі в свою місійність.
 
Раша неспроста нашпигувала цю війну максимальною кількістю засадничих для руского недочеловека скрепів. Фактично вся ідеологія зверхності, шовінізму й національної ненависті зібрана в один кулак цієї війни.
 
Для оркостану це – війна за себе, за своє існування. Він завжди був паразитом, аскаридою, бичачим ціп’яком, який живився сусіднім організмом, його історією, його життєдайною силою, його здобутками. Тож для гельмінтів зі сходу це відчайдушна (від слова «відчай») війна за право бути історичним паразитом. Для них це війна за свою природу, своє недолуге буття.
 
Під час якихось із посиденьок я саме про це й вів мову. Це важливо для розуміння основ цієї не просто війни.
 
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
21 листопада - день двох не доведених до кінця революцій: змінилися прізвища, а не система
Час вийти і сказати, що воєнно-політичний вибір «іти до кінця» означає крах критичної інфраструктури
Емоційна наступально-звинувачувальна риторика стосовно польського Пшеводува неприпустима
П'ята стаття НАТО декларує допомогу постраждалій країні. Причому не завжди військову допомогу