Діти, народжені за президентства Зеленського отримають по 20 тисяч євро

Президент України Володимир Зеленський ініціював створення нової "благодійної" організації - Фонду майбутніх поколінь (ФМП). Хто, коли та скільки отримає від держави і чи вистачить грошей для реалізації ініціатив влади, - у матеріалі Економічної Правди.

Спробу викарбувати своє ім'я у пам'яті майбутніх поколінь 6-й президент України зробив напередодні, 6 грудня, зареєструвавши у Верховній Раді законопроєкт "Про економічний паспорт". Документа ще немає на сайті парламенту, але одна з його останніх версій є в розпорядженні ЕП.

Фабула законопроєкту наступна: скільки б років не перебував на посаді президента Володимир Зеленський, у пам'яті українців він може залишитися на десятиліття зі знаком "+". У 2037 році Зеленського мають згадати ті, хто народився у 2019 році, коли він прийшов до влади. Саме тоді нині трирічні українці зможуть отримати з Фонду майбутніх поколінь на навчання або купівлю нерухомості понад 600 тис грн.

Щоправда, пам'ять про Зеленського коштуватиме країні недешево, адже з держбюджету доведеться заплатити за цю ініціативу щонайменше трильйон гривень. Ці кошти протягом найближчих 15 років мають надійти до фонду від сплати рентних платежів.

Фонд майбутніх поколінь має запрацювати з 2023 року. Так сказано у законопроєкті, зареєстрованому Зеленським. Розроблений в Офісі президента документ передбачає створення спеціального фонду державного бюджету, з якого щорічно десятки мільярдів гривень потраплятимуть до Фонду майбутніх поколінь.

 Спецфонд наповнюватиметься коштами, які держава отримує від рентної плати. Відсоток відрахування зростатиме протягом десяти років залежно від виду ренти за користування надрами загальнодержавного значення.

Для видобування корисних копалин – з 35% у 2023 році до 70% у 2030 році (+5 в. п. щороку).

Для видобування нафти, газового концентрату та газу – із 47,5% у 2023 році до 95% у 2033 році (+5 в. п. щороку, а в останній рік – на 2,5 в. п.). У межах континентального шельфу або морської економічної зони – з 50% у 2023 році до 100% у 2033 році (+5 в. п. щороку).

Щороку до ФМП переказуватимуть дві мінімальні зарплати. Відповідно до бюджетної декларації, через рік вона становитиме 7 176 грн. Однак у 2023 році внести до фонду доведеться суму не за рік, а за п'ять попередніх років. Річ у тім, що в законопроєкті передбачена участь у фонді всіх, хто народився з 2019 року. Тобто за весь час перебування Зеленського на посаді президента.

Аби забезпечити виконання цієї норми, у 2023 році у фонд направлять 21,8 млрд грн.

У 2037 році перше покоління 18-річних з "економічними паспортами" отримають перші гроші - по 630 тис грн кожен.

Аби отримати по 20 тис євро за нинішнім курсом на момент повноліття, потрібно народитися після 1 січня 2019 року, мати українське громадянство і жити в Україні протягом останніх пʼяти років. "На руки" кошти не дадуть. Їх переказуватимуть на документально підтверджені цілі: на вищу та професійно-технічну освіту в Україні, на придбання власного житла, на накопичення пенсії у недержавному пенсійному фонді.

Якщо кошти знадобляться на лікування тяжких захворювань (рак, інфаркт, інсульт, трансплантація життєво важливих органів), їх можна буде зняти достроково. У разі смерті учасника фонду кошти отримає його спадкоємець без прив’язки до визначених законом цілей.

Міжнародний досвід

Фонди, у яких акумулюють кошти від видобутку корисних копалин, існують у багатьох країнах світу. Передусім, у провідних експортерах нафти. Найвідоміший з них – Норвезький нафтовий фонд.

Говорити про його створення почали у 1969 році, коли норвежці знайшли нафту на шельфі Північного моря. Парламент країни проголосував за створення фонду у 1990 році, а перші гроші на його рахунки надійшли у 1996 році.

Ідея норвезького фонду проста: відкладати кошти на "чорний день", коли запаси нафти в країні вичерпаються.

Наразі нафта займає вагоме місце у норвезькій економіці: на неї припадає близько 40% експорту країни, а її виробництво формує близько 17% ВВП.

У нафтовий фонд норвежці спрямовують близько половини доходів від продажу нафти. Ці кошти вкладають у цінні папери. За розрахунками фонду, йому належать акції 9 123 компаній із 73 країн світу.

З 1998 року розмір фонду виріс у майже 60 разів: з 23 млрд дол до більш ніж 1,35 трлн дол. Це близько 252 тис дол у розрахунку на кожного норвежця.

На початку 2021 року фонд продав акції компаній, що видобувають нафту, щоб підтримати перехід на відновлювальні джерела енергії.

Чи вистачить грошей?

2023 рік стане знаковим не лише з точки зору можливого запуску Фонду майбутніх поколінь. На цей рік запланована амбітна пенсійна реформа: має запрацювати довгоочікуваний накопичувальний рівень пенсійного забезпечення. Держава відкриє кожному працівнику у віці до 55 років накопичувальний пенсійний рахунок, на який роботодавець та держава переказуватимуть внески.

Чи вистачить хронічно дефіцитному держбюджету грошей на запуск двох державних фондів протягом одного року? Особливо з огляду на те, що у перший рік роботи ФМП доведеться поповнити рахунки всіх дітей, народжених з 2019 року.

Чи не призведуть такі амбітні плани влади до того, що уряд залишиться перед складним з електоральної точки зору вибором: пожертвувати достойними пенсіями нинішніх виборців чи відмовитися від інвестицій у майбутнє їхніх дітей? Оце ділема!