День солідарності білорусів: у річницю виборів президента акції відбулися по всьому світу

З нагоди третьої річниці виборів у Білорусі білоруські діаспори за кордоном провели міжнародну акцію «День солідарності». Головна акція – Марш гідності – пройшла у столиці Литви 9 серпня. У самій Білорусі річницю серпня 2020-го відзначали підпільно — у мережі з'явилося кілька фото з похмурими обличчями демонстрантів. Головна акція міжнародного дня солідарності відбулася у столиці Литви — Вільнюсі, здавна важливому для білорусів місті, де зараз знаходиться штаб Світлани Тихановської, визнаної західними країнами демократичним лідером Білорусі та "змовницею-екстремісткою" на батьківщині. Цього березня Тихановську заочно засудили в Мінську до 15 років колонії загального режиму, пише RFI.

Сама Світлана Тихановська називає себе president-elect, адже дані програми «Голос» показали, що претендентка на пост президента 2020 року перемогла у першому турі — із 56 відсотками голосів.

Акція у Вільнюсі розпочалася вдень 9 серпня — екс-політв'язня Анастасія Булибенко, раніше засуджена у справі студентів на 2,5 роки, провела у Вільнюсі одиночний пікет «Насильство. Жорстокість. Біль». Руки дівчини були в кайданках.

"Я стою тут, бо мені все ще боляче. Я стою тут, тому що я все ще хочу говорити. Я хочу виплеснути весь цей біль, і щоби більше людей дізналися про ситуацію в Білорусі, бо це дуже важливо", — заявила Анастасія виданню "Салідарність". — Після того, як я опинилася у в'язниці на два роки за свій голос, я все ще маю і хочу ним користуватися. Для мене ще нічого не закінчилося, бо це все ще продовжується. Те, що я тепер перебуваю у безпеці, у глобальному розумінні взагалі нічого не вирішує. Я щодня читаю новини, мої дівчатка все ще перебувають у колонії, мені сняться кошмари… Який це може бути кінець?"

Раніше, вечері 9 серпня на Кафедральній площі Вільнюса зібралося близько тисячі людей під біло-червоно-білими прапорами — політемігранти, колишні політв'язні, активісти, політики.

Гасла: «Не забудемо, не пробачимо!», «Смерть диктаторам, свободу політв'язням!», прапори з назвами районів Мінська, маленьких та великих міст — такі прапори з'явилися у серпні 2020-го — на маршах проти фальсифікації виборів та державного насильства поширилася практика збирання районних колон під своєю символікою — так простіше було шукати своїх під час висування з перешкодами до центру міста, та й підвищувало градус солідарності на акціях.

Нове гасло — «Кветак больш ня будзе!» («Квітів більше не буде!») - теж посилає до подій трирічної давності.

"Всі захоплювалися, та й ми самі собою захоплювалися, своїм мирним протестом — з квіточками виходили, на лавочки забиралися без взуття, чекали на зелений для переходу вулиць. Вірили, що буде як у Чехословаччині наприкінці 80-х чи як у НДР — влада побачить, скільки нас, і зрозуміє, що треба зважати на народ, йти на переговори, на перевибори і так далі… Не спрацювало — Лукашенку та його банді начхати на мирні ходіння, мабуть, треба було показувати зуби, інакше не зрозуміють. Ну, на помилках вчаться — більше квітів точно не буде", — пояснив кореспондентові RFI сенс гасла один із учасників мітингу, екс-мінчанин Вадим.

Світлана Тихановська звернулася до присутніх на головній площі Вільнюса:

«Дорогі білоруси! Три роки тому Білорусь змінилася. Змінилася раз і назавжди. Наша країна повернулася на політичну мапу світу. Завдяки вам, звичайним, а насправді незвичайним білорускам та білорусам завдяки вашій сміливості, чесності, креативності — про Білорусь заговорив увесь світ… Наш народ продемонстрував волю до свободи. І за три роки ця воля нікуди не поділася. Попри репресії. Незважаючи на масову вимушену еміграцію».

«Ця країна належить нам, а не узурпаторам та окупантам. І нашим ворогам я хочу сказати: ми нікуди не підемо. Нас ніщо не зупинить, поки ми не повернемо собі свою країну», — звернулася Тихановська до білоруського режиму.

За словами Тихановської, білорусам у жодному разі не можна переходити до «режиму очікування».

"Дорогі друзі, я часто чую: „Ну, коли ми вже повернемося додому. Скільки вже можна чекати?“. Але давайте домовимося: менше говорити про „чекати“, а частіше ставити собі питання, що я можу зробити, щоб наша перемога настала якеайшвидше. Тільки ми  самі зможемо повернути собі свою країну", - наголосила Світлана Тихановська

Виступали й литовські політики. Так, Емануеліс Зінгеріс, один із засновників «Саюдісу», депутат Сейму та керівник комітету Сейму з міжнародних справ, оголошений офіційним Мінськом персоною нон-грата ще у 2012 році, запевнив присутніх у незмінній підтримці Литвою прагнення до волі сусідів-білорусів.

"Загальна історія не може нас залишати осторонь (Велике князівство Литовське було спільною державою литовців та білорусів до поділу російською імперією Речі Посполитої наприкінці 18 століття)", - сказав депутат Сейму.

"Коли у 2016 році на схилі гори Гедиміна було знайдено останки повстанців 1863 року, страчених росіянами, зокрема національного героя Білорусі Кастуся Калиновського, то білоруська влада пропонувала Литві передати останки Калиновського до Білорусі та перезаховати там. Ні, відповіли їм. Поки що в Білорусі при владі злочинний режим, Калиновський буде у Литві. Ми знаємо, що відбувається у Білорусі зараз із усім національним — все знищується. За нашу та вашу свободу! Живе Білорусь!", - наголосив Емануеліс Зінгеріс.

Тим часом президент Литви Гітанас Науседа нещодавно знову закликав зрівняти санкції щодо білорусів і росіян через появу в Білорусі найманців ПВК «Вагнера». Крім того, литовська влада побоюється появи серед емігрантів у Литві агентів білоруської розвідки та КДБ. Нині у Литві понад 60 000 вимушених політемігрантів із Білорусі. Навесні Сейм відхилив проєкт закону, який розповсюджує санкції проти громадян росії на білорусів.

Світлана Тихановська під час мітингу повідомила журналістів, що зустрічалася 9 серпня із президентом Литви.

«Я донесла позицію демократичних сил Білорусі про те, що не можна ставити знак рівності між білорусами та росіянами…, ототожнення громадян Білорусі та росії буде ударом насамперед по тих білорусах, які борються проти режиму, виступають за демократизацію країни», — сказала Тихановська.

«Рішення, звісно, прийматиме керівництво Литви. Литва зробила дуже багато для білорусів. Не можна зараз нападати на цю країну, яка багатьом жертвує заради нас, яка солідарна з нами, коли загрожують її національній безпеці, — зазначила глава білоруських демсил. — Я думаю, що ми разом із литовською владою знайдемо рішення, як допомогти уникнути цих загроз, послабити їх, але водночас дати можливість білорусам продовжувати переїжджати та шукати притулок».

10 серпня прем'єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте в інтерв'ю Žinių radijas заявила з приводу уніфікації санкцій проти білорусів та росіян:

«Я думаю, що зараз є чимало підстав, а гуманітарні винятки, в основі яких лежить об'єктивна необхідність і загроза людям, противникам режиму, ці винятки є і залишаються… Я не можу сказати, чи треба зрівняти все на 100%, чи можливі якісь проміжні рішення, але я думаю, ця дискусія в парламенті відновиться».

Учасники мітингу на Кафедральній площі Вільнюсу завершили акцію ходою до посольства Білорусі в Литві, де прикрасили ворота та огорожу будівлі біло-червоно-білими стрічками, вздовж огорожі були виставлені лампади з портретами жертв режиму з кінця 90-х — зниклі політики та журналісти — і до сьогодні дня - загиблі.