День народження засновника буддизму Сіддхартхи Ґаутами
За буддистським вченням, що приписує святкувати день народження Сіддхартхи Ґаутами саме 8 квітня, Будда жив у 11 столітті до н.е., і лише в наш час східні теологи дійшли висновку, що очевидно він жив у 6 столітті до н.е. і народився десь в кінці квітня або на початку травня.
Згідно з легендою, Сіддхартха Ґаутама був сином правителя народу сак'я, котрий проживав на кордоні сучасних Непалу та Індії. Коли принц народився провидиці передбачили, що він стане або великим монархом світового масштабу або Учителем, просвітленим вищим знанням. Щоб уникнути другого варіанту, батько Ґаутами король Суддодана зробив усе можливе, щоб уберегти сина від всього, що могло його схилити до релігійної діяльності. Однак у віці 29-и років Ґаутама залишив королівський палац і, зустрівши на своєму шдяху різних людей, зрозумів, що крім королівських розкошів існують і хвороби, і бідність, і старіння, і смерть.
Зустріч із смиренним монахом спонукала Ґаутаму піти в люди, щоб зрозуміти як знайти заспокоєння у світі людських страждань.
Сіддхартха таємно залишив палац і направився на підень. Після шести років подорожей і навчання 35-річний Ґаутама розчарувався у всіх існуючих знаннях, котрі на на його думку були малоефективні, і самостійно, шляхом самозаглиблення, досягнув нірвани, вищого ступеня просвітлення.
У цю мить Будда повинен був вирішити, чи задовольнитися власним звільненням, чи навчити інших людей. Він міркував, що світ, можливо, не готовий для такого глибокого усвідомлення, але зрештою вирішив податися до міста Сарнатх і прочитати першу проповідь в Оленячому парку. У цій проповіді були описані Чотири шляхетні істини і шляхетний Вісімковий шлях.
Ці істини звучать приблизно так:
- В житті є місце страждання
- Бажання володіти є причина страждання
- Згубні бажання можна приборкати
- Дотримання серединного Шляху веде до просвітління
А досягти цього можна в цьому або наступному житті при дотриманні восьми правил: правильні погляди, правильні рішення, правильні слова, правильні дії, правильні зусилля, правильне мислення і правильна концентрація.
Будда підкреслював, що він не є Богом, а лише вчителем для тих, хто мусить сам пройти шлях, досягаючи пробудження та пізнання істини й дійсності, якою вона є.
Решту 45 років життя він подорожував долиною річки Ґанґ у центральній Індії, викладаючи своє вчення різним людям, від аристократів до вигнанців, включно з прихильниками інших філософських напрямків і релігій. Його релігія була відкрита для всіх рас та класів і не мала жодної кастової структури. Ґотама заснував громаду буддійських ченців і черниць («санґга»), щоб зберегти Вчення після остаточної «ніббани» (стан переходу в абсолютну порожнечу, спокій - ред.) і відходу зі світу. Вчення Будди прийняли тисячі людей.
У віці 80 років він вирішив піти зі світу й перейти в парінірвану - стан абсолютного звільнення, з якого вже немає вороття. В оточенні послідовників Будда ще раз переконався в тому, що вони зрозуміли і зберегли його Навчання, після чого помер. Сталося це у повню, тож Ґаутама народився, отримав просвітлення й помер в одну й ту ж пору весни.
Останніми словами Будди були:
«Немає нічого вічного. Старанно досягайте мети!».
Буддисти вірять, що попіл Будди було зібрано й інкапсульовано в бусинки, що стали буддистськими реліквіями.
З часом буддизм з Індії поширився в Південно-Східну Азію, Китай, Корею, Японію, а в 20-у столітті — в Європу та Америку. Сьогодні у більше 100 країнах нараховується близько 350 мільйонів буддистів