Божевілля по-білоруськи: Лукашенко посів одразу дві головні посади в країні

Замість конституційного органу, який обіцяв Лукашенко у розпал внутрішньополітичної кризи, вийшов декоративний з'їзд прихильників білоруського диктатора. Так, тут зібралися лукашисти, ворогів тут немає і не буде! — підкреслив він Бацька на Всебілоруських народних зборах, що відбулися 24—25 квітня у Мінську, пише RFI.

Всебілоруські народні збори (ВНЗ) проводяться в країні з 1996 року, нинішні — сьомі, але перші в новій якості: згідно з нещодавніми змінами в Конституції, ВНЗ стали конституційним органом. І пропаганда, і сам Олександр Лукашенко весь рік багато говорили про надзвичайну важливість нового ВНЗ:

«Дуже важливо і зовні, і за змістом провести його на найвищому рівні. Це й урочисто має бути, і найголовніше змістовно».

"Час вибрав нас" - слоганом ВНЗ апарат Лукашенко вибрав назву радянського патріотичного фільму про війну.

Змістовність «короткої доповіді», як назвав свій виступ Олександр Лукашенко, полягала у традиційних звинуваченнях ворожого Заходу — «вашингтонського обкому» — у підступах проти Білорусі та росії, підготовці зрадників та бандитів до захоплення влади, спробах втягнути миролюбну Білорусь у війну, вигідну знову ж таки західним демократіям. Чимало йшлося про події 2020 року — зараз Лукашенко стверджує, що передумов кризи в країні не було, всі хвилювання були спровоковані тим самим Заходом, і взагалі білоруси ніколи не жили так добре, як зараз.

Лукашенка також обрали більшістю делегатів (за одного голосу проти) головою Всебілоруських народних зборів. Заступником – Олександра Косинця, помічника самопроголошеного глави держави.

ВНЗ вже названо білоруською пропагандою найважливішою подією в житті країни, але кілька годин прямої трансляції «виражають повну безглуздість цього заходу», зазначає в інтерв'ю RFI представник громадянського суспільства, який залишається в країні і тому з міркувань безпеки зберігає анонімність.

«Безглуздість була очевидна всім, можливо, навіть деяким учасникам. Нагадаю історію надання ВНЗ якогось конституційного статусу. Після подій 2020 року в ешелонах влади розпочалися розмови про конституційну реформу, яка передбачає створення ВНЗ саме як конституційного органу. Раніше його скликали як народне віче, як дорадчий орган, а зараз як орган, рішення якого будуть обов'язковими до виконання. Він прийматиме їх нібито з найважливіших питань життя країни і в деяких випадках навіть має право на процедуру імпічменту глави держави», — зазначає співрозмовник.

Тоді, 2020-го, подейкували, що Лукашенко готує для себе запасний аеродром, таку собі тиху гавань, у якій він міг би досиджувати залишок свого життя у відносній безпеці та матеріальному благополуччі. На місце президента планувався такий собі наступник, ім'я якого ніколи не називалося. Але, мабуть, щось пішло не так, втрутилися якісь сили, розклад змінився — і гавань не знадобилася. І Лукашенко вирішив обійняти одночасно дві посади. Таке ось двовладдя по-білоруськи. Вирішив стати головою ВНЗ та залишити за собою пост президента. Загалом ніхто вже не сумнівається, що у 2025 році Лукашенко знову піде на вибори і ці вибори благополучно виграє.

«Поки у правителя є фізична можливість, сила у буквальному значенні слова, він, треба думати, намагатиметься утримувати всю повноту влади у своїх руках, обіймаючи дві ключові посади. І таким чином зніматиме ризик, що система піде врозтин через конфлікт між президентом та ВНЗ. Однак Лукашенко не вічний. І після нього такий конфлікт є цілком ймовірним», — зауважує у своїй статті політичний оглядач «Позірка» Олександр Класковський.

Співрозмовник RFI з Мінська наголошує, що ВНЗ «стали, скоріше, декоративним і, загалом, нікчемним органом — за своєю суттю він не зможе виконувати задумані функції».

«ВНЗ не зможе приймати рішення з найважливіших питань життя країни, по-перше, через свою чисельність, по-друге, короткостроковість сесій — два дні, включаючи концерт та вихваляння правителю. Всі ці люди, зібрані з усіх кінців країни, яке зважене рішення вони можуть ухвалити? Судячи з цих двох днів, вони можуть лише продемонструвати загальне схвалення, не більше. Тобто ми бачимо орган із прояву вірнопідданих почуттів. Говорити про якийсь імпічмент чинному президенту неможливо за визначенням, оскільки чинний правитель зайняв дві посади, у тому числі голови органу, який повинен його піддавати імпічменту», — вважає оглядач з Мінська.

Зіграти роль гальма, буфера, запобігти можливим політичним та іншим кризам (не дати розірвати країну, як висловився Лукашенко) — цей орган також навряд чи здатний. Він не є компактним, не є постійно діючим, складається з великої кількості людей, розкиданих по всій території Білорусі. І для того, щоб усіх їх — 1200 осіб — зібрати у разі якоїсь надзвичайної ситуації, знадобиться ціла спеціальна операція. У разі кризи ВНЗ розбіжиться, як розбіглися Генеральні штати Франції, скликані Людовіком XVI у 1789 році.

«Все, що справді відбувалося у залі ВНЗ, — це схвалення політики чинного правителя та вираження йому персональних захоплень. Його заступник Косинець просто заплакав», — додав співрозмовник.

Крім обрання Лукашенка головою ВНС, збори ухвалили два документи: Концепцію національної безпеки та Військову доктрину. Власне, самі збори проходили у вельми мілітаризованій атмосфері: їх охороняли три тисячі силовиків під керівництвом спеціального оперативного штабу, працювали групи саперів, групи протидії безпілотникам, змінилася робота громадського транспорту тощо.

Лукашенко говорив про війну постійно — війну, якої Білорусь не хоче, але якщо її втягнуть англосакси руками Польщі та Литви, то відповідь буде нещадною. На допомогу йому прийшов голова КДБ Іван Тертель із розповідями про атаку литовських безпілотників та озброєних зрадників десь біля польсько-білоруського кордону.

«Риторики антизахідної, антиамериканської, антивсякої було дуже багато. І виглядало все як шаманізм — б'ємо в бубон, шлемо ворогам прокляття, вимовляємо заклинання для зміцнення своїх сил і таким чином намагаємося мобілізувати наших прихильників. Шаманське камланням для гіпнозу своїх прихильників. Озвучувалися внутрішні комплекси білоруської влади, точніше єдиного зараз політика в цій країні. Дуже багато говорилося про події 2020 року, про те, що для бунту, заколоту, хвилювань не було жодних підстав, а отже це було інспіровано зовнішніми ворогами Білорусі, а цим ворогам варто було б подивитися на себе, повернутися до традиційних цінностей, відмовитися від збочень. розпусти та агресії тощо. Але це все риторика», — зауважує співрозмовник RFI.

Політичним емігрантам (Білорусь залишило після 2020 року за різними оцінками від 300 до 500 тисяч осіб) він пообіцяв проблеми зі родичами, фактично заявивши, що використовуватиме заручників:

«Усі ті, хто збираються нападати сьогодні на Білорусь і готуються там, не забувайте, що ви дуже шкодите своїм родичам. Не забувайте, що у вас тут є якась власність. Раджу вже забути про цю власність, але не ставте під удар своїх родичів. Не далі продовжуватиму, ви знаєте, у що це може вилитися».

У чому можна не сумніватися, то це в неохолілому бажанні помсти тим, хто виступив проти Лукашенка у 2020 році, вимагає його відходу або хоча б дозволяє собі інакодумства.

Український Дощ писав раніше, що росія виробляє більше зброї, ніж їй треба на війні, і вже заповнює склади − міністр оборони Німеччини.