Біженці з України отримують в ЄС швидкий шлях до захисту та працевлаштування (фото)

Німецькі компанії рекламують тисячі робочих місць для українських біженців. Португальські фірми обіцяють навчання українцям, які шукають роботу. У Литві підприємства надають догляд за дітьми, щоб допомогти українським жінкам легко перейти на роботу. Західні компанії поспішають з пропозиціями працевлаштування, від висококваліфікованих інженерних робіт до роботи в роздрібній торгівлі та на фабриках, аби допомогти переміщеним внаслідок бойових дій особам швидко влаштуватися, а також задовольнити власну нестачу робочої сили.
Роз’яснювальна робота відбувається з такою швидкістю та масштабами, які є рідкістю для Європейського Союзу. На відміну від біженців з Сирії, Іраку та Афганістані, які заполонили Європу, 3 мільйони українців, які рятуються від російських бомб, отримують швидкий шлях для захисту та працевлаштування, оскільки уряди відмовляються від візових вимог і надають майже миттєвий доступ до ринків праці та освіти.
Про це пише у розгортутому матеріалі The New York Times.
«Я буду працювати ким завгодно», — сказала 25-річна Настя Філіпас, яка минулого тижня втекла до Румунії зі своєю 15-річною сестрою Вікторією, коли російські кораблі наблизилися до її рідного міста Одеси.
Маючи у кишені всього 200 доларів, сестри планували зупинитися у подруги-українки, яка орендувала квартиру в Бухаресті. Настя розповіла, що вдома вона працювала в ресторанах, займалася рукоділлям і робила килими ручної роботи.
«Сподіваюся, що знайду щось», – сказала вона, додавши, що турбується, що її нездатність говорити румунською чи англійською буде суттєвим недоліком.
Проте багатьом українцям робота була запропонована ще до того, як вони вирішили залишитися. Деякі пропозиції спрямовані на заповнення вільних робочих місць у Європі задля відновлення економіки після пандемії коронавірусу, у самих різних галузях, починаючи від охорони здоров’я в Німеччині до роботи зі складами в Чеській Республіці.
Минулого тижня глобальна агенція тимчасового персоналу Adecco запустила сайт з підбору кадрів, щоб швидше з'єднувати українських шукачів роботи з роботодавцями. Понад 200 компаній опублікували вакансії і близько 900 вже українців зареєструвалися на платформі.
«Робота підтримає їхню здатність розпочати нове життя та забезпечити своє майбутнє», – сказав генеральний директор Adecco Ален Дегаз.
У Німеччині, де понад 300 000 робочих місць є незаповненими, група підприємців створила платформу JobAidUkraine, щоб допомогти біженцям знайти роботу. Тільки за останню добу майже 30 000 онлайн-відвідувачів переглянули понад 5 000 вакансій, запропонованих компаніями від Лондона до Лісабона від позмінної роботи в McDonald’s до спеціалістів з кадрів та розробників програмного забезпечення.
«Ми були вражені тим, що великі та малі компанії рекламують робочі місця для українців у будь-якій галузі, від програмістів до фермерів», – сказала Крістіна Кесшофер, співзасновниця веб-сайту.
Незважаючи на добру волю європейців, існують деякі проблеми.
Україна відома своєю кваліфікованою робочою силою, 70% працівників мають середню або вищу освіту. Країна може похвалитися найбільшим технічним інженерним штатом у Центральній та Східній Європі, який працює на техногіганти Microsoft, Cisco, Google та інші транснаціональні компанії на аутсорсингу.
Але війна зруйнувала ціле суспільство. Серед десятків тисяч українських чоловіків у віці від 18 до 60 років, які взяли зброю на захист своєї країни, є програмісти, юристи та водії вантажівок. Більшість біженців, які витікають, – це жінки та діти, які змушені були залишити своїх чоловіків, батьків і братів.
Їм потрібно житло, дитячий садок та шкільні місця, перш ніж вони зможуть реально почати працювати.
Багато жінок прагнуть швидко повернутися додому, в Україну відразу після закінчення війни.
38-річна Ліза Славачевська, менеджер одеського сільськогосподарського підприємства, нещодавно втекла з сином і донькою до Румунії. Вона сказала, що планує повернутися через місяць, але хотіла б знайти тимчасову роботу, щоб заробити хоч якісь гроші.
«Я планую працювати», – сказала Славачевська. - «Тут треба за щось жити і їсти».
Проте ситуація в Україні залишається дуже нестабільною і може змусити біженців адаптуватися до нових громад, продовживши життя у статусі мігрантів.
«Біженці, які думають, що вже незабаром повернутися додому, можуть бути мігрантами на значно постійнішій або довгостроковішій основі, ніж вони думають зараз», — сказав Джованні Пері, директор Глобального міграційного центру Каліфорнійського університету в Девісі.
Крім щедрих пропозицій роботи, існують інші бар’єри, які необхідно подолати, якщо новоприбульці хочуть адаптуватися.
Багато українських біженців є російськомовними, які прибули до країн Східної Європи, де літнє населення трохи розмовляє російською, а велика кількість українців вже працює багато років. Але багато інших мігрують далі до Німеччини, Франції чи Португалії, де мовні бар’єри можуть бути суттєвими.
У Португалії уряд проводить курси португальської мови в рамках ширших зусиль Європейського Союзу щодо прискорення інтеграції. Португальські компанії вже зареєстрували 20 тисяч пропозицій роботи для українців у сфері інформаційних технологій, транспорту та отельного бізнесу.
Догляд за дитиною може стати ще більшою проблемою.
У Франції українські мами одразу змогли віддати дітей до школи, поки вони шукають роботу. Але в країнах ближче до України, таких як Польща, де за короткий час зібралася величезна кількість біженців, багато шкіл просто переповнені. У Литві, де проживає 20 000 українських біженців, компанії знаходять способи розміщення працюючих матерів, сказала Інга Балнанозієне, директор служби зайнятості міністерства праці Литви.
Багато з прибулих мають дипломи, зокрема журналісти, юристи, технічні програмісти та інженери, а інші працювали на кваліфікованих посадах, сказала вона. Компанії створили на території підприємств дитячі садки або центри денного догляду, що дозволяють новачкам перебувати поруч зі своїми дітьми, коли вони беруть на себе ролі медичних працівників, вчителів, програмістів і швачок.
Приплив українців вважається благом у Литві, країні, яка тривалий час боролася з нестачею робочої сили, пов’язаною зі старінням населення, зниженням народжуваності та міграцією молодих людей в інші країни Європи у пошуках добре оплачуваної роботи, сказала Балнанозієне.
«Це допоможе вирішити нашу проблему нестачі робочої сили, навіть тимчасово, і наші люди не бояться, що вони втратять роботу, тому що у нас вистачить місць на всіх», – сказала вона.
У Чехії, де є майже 364 тис вакансій, прибуття 270 тис українських біженців зустріли з радістю, адже є тисячі компаній, які мають високий попит на тимчасову або сезонну роботу.
За даними Торгової групи Конфедерації промисловості, країні потрібні технічні працівники та люди, які мають навички в соціології, аналітиці даних та фінансах, а також оператори машин для сотень заводів по всій країні.
Grafton Recruitment, тимчасове агентство у Празі, надало житло та влаштувало на роботу понад 200 українок, повідомила Їтка Соукова, головний маркетинговий директор агенції. Оскільки багато новачків не володіють чеською чи англійською мовою, вони влаштувалися на ручну роботу.
Компанія заплатила 200 євро (221 долар) авансом та допомогла придбати шкільне приладдя для дітей, сказала Соукова. Багато з новоприбулих не встигли навіть зібрати особисті речі, окрім базових, а деякі навіть прибули пішки, додала вона.
«Оскільки країни ЄС вже працюють над інтеграцією українських жінок в економіку, це може бути неймовірним активом: українки швидко адаптуються в Європі, і реально є багато робіт, які вони можуть виконувати. Як тільки вони зможуть бути продуктивними, це буде чудово для всього європейського суспільства», — сказала маркетолог.