2 жовтня у Києві відкрили пам’ятник Махатмі Ганді

У Ботанічному саду ім. Фоміна в Києві пройшло урочисте відкриття бронзового пам’ятника індійському політику і борцю за незалежність Індії – Махатму Ганді. Про це повідомляє ЕХО Києва.

Про відкриття пам’ятника – бронзової скульптури Махатми Ганді з підписом «Оазис миру», в мерії заявили ще кілька місяців тому. Ідея народилася у індійського посольства, за сприяння університету ім. Т.Г.Шевченка. Композицію збиралися приурочити до ювілею філософа і політика – 150-річчя від дня народження.

Виконано монумент з бронзи і являє собою фігуру Махатми Ганді в традиційному одязі, що спирається на велику бамбукову палицю. На постаменті пам’ятника наведені біографічні дані філософа і політика українською та англійською мовою.

Махатма Ганді тепер буде прикрашати схили Ботанічного саду ім. Фоміна біля станції метро «Університет».

Відкриття монумента відбулося в 10 ранку і на церемонію прибули заступник міністра закордонних справ України з питань цифрового розвитку Дмитро Сеник, а також посол Індії в Україні Партха Сатпахті, ректор КНУ ім. Шевченка Леонід Губерський. Крім того, на захід також прибули літературні та культурні діячі України, зокрема – відомий поет і Герой України Дмитро Павличко.

Довідково. Махатма Ганді провів свої молоді роки, як багато індусів – рано одружився, але вже в 19 років вирушив на навчання до Лондона, де закінчив юридичний факультет. Тоді ж він вперше дізнався про насильство над особистістю і застосував тактику «ненасильницький опір», коли страйком або непокорою можна висловити свій протест навколишнього світу.

Надалі, це вплинуло на всю його життя. Довгі роки Махатма Ганді працював в Південній Африці, де і включився в рух за права індусів і незалежність Індії.

Після повернення на батьківщину в 1915 р в життя Мохандаса Ганді починається новий етап, що зв’язав всю його подальшу біографію з боротьбою проти дискримінації співвітчизників, насильства в різних його проявах.

Ганді вступив партію ІНК – Індійський національний конгрес, що бореться за незалежність Індії від Великобританії. З легкої руки Рабіндраната Тагора, відомого індійського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури, Ганді стали називати Махатмою (в перекладі – «велика душа»). Співвітчизники живили величезну повагу до цього скромного в манері одягатися, в потребах людини, який вважав себе недостойним такого втішного титулу і віддавав багато сил боротьбі за їх краще життя.

У 1921 р Мохандас Ганді став лідером ІНК. Однак, головне, чим прославився Махатма Ганді – це своїми ненасильницькими протестами, які отримали популярність, як «сатьяграхи» – «завзятість в істині», яке закликало відмовитися від насильства у відповідь на насильство і вдатися до аргументів, душевної стійкості і миролюбства. Згодом, напрямок переросло в вчення і понині носить назву «гандизм».

Багато принципів філософії Махатми Ганді лягли в основу сучасної дипломатії, а сам лідер вже через недовгий час заслужив любов народу Індії. Однак, після здобуття незалежності, в Індії загострилися релігійні чвари між ісламістами і буддистами.

20 січня 1948 біля вже похилого Ганді вибухнула бомба, дивом його не зачепивши. Проте, він відмовився від охорони, заявивши: «у мене немає причин не довіряти своєму народу» і 30 січня 1948 р його вразило три кулі, випущені невідомим злочинцем.

Головні твердження і цитати Махатми Ганді

• Спочатку вони тебе не помічають, потім сміються над тобою, потім борються з тобою. А потім ти перемагаєш.
• Принцип «око за око» зробить весь світ сліпим.
• Людина – це продукт своїх власних думок. Про що він думає, тим він і стає.
• Нас знищать – політика без принципів, задоволення без совісті, багатство без роботи, знання без характеру, бізнес без моралі, наука без людяності і молитва без жертви.
• Про велич нації та її моральний прогрес можна судити по тому, як вона поводиться з тваринами.