[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

22 червня це наруга над світовою історією, її підміна, її дика деформація

22 червня це наруга над світовою історією, її підміна, її дика деформація
22 червня – ще одна сатанинсько-сакральна дата в іконостасі рускомірної історієшизофренії.
 
Я здригаюся від шкільних спогадів, бо зі самого малку цю дату режим напомповував гігантським пафосом героїки. Обсяги напомповування були маразматичними. Мої однокласники мліли й непритомніли на літній спеці, несучи варту біля вічного вогню в центрі міста (завбачливо він був навпроти міліції). Я варту не ніс, бо щороку мав заплановану ангіну.
 
І аж коли всі ми оговталися у своїй власній державі - лиш тоді зрозуміли міць зомбувальної машини совка і всю її огульну підступність.
 
22 червня й мізерне позиціонування «велика вітчизняна» - це була наруга над світовою історією, її підміна, її дика деформація й фактично її вбивство.
 
Те, що для всього світу було Другою світовою 1939 - 1945 – для ліліпутної радянської піщинки подавалося відірвано 1941 - 1945. Сталінський режим сотворив свою кумиризовану війну, окрему від Світової.
 
В цьому й суть режиму – протиставлятися всьому світові й будувати свій штучний, вакуумний пантеон псевдоісторії для внутрішнього вжитку.
 
І ось коли ти з манюсінької нірки «великої вітчизняної» виходиш на планетарний масштаб Другої Світової – лише тоді розумієш глибину наруги. В кількох поколінь украли відчуття причетності до світової трагедії, замінивши її присвоєною «побєдою» гулагу над рейхом, соловків над аушвіцом, кагебе над гестапо. Це могло статися лише після подвійно негативної селекції.
 
Нащадки окупантів + нащадки зашуганих колаборантів – ось генераційний портрет країни, яка ввійшла в нову фазу тієї самої війни за мізки, за душі, за протиставлення світові, за приналежність до нори.
 
Нащадки окупантів – це нащадки тих, хто розстрілював, прийшов на все готове, утверджував сталінізм. Нащадки рабів – це нащадки упокорених, зламаних, заляканих пристосуванців, які ще й знайшли щось хороше в рабстві, служінні, стукачестві, похльобці, несвободі.
 
Однак – є ще треті нащадки. Нащадки повстанців – тих, які зберегли національний хребет і дають можливість зараз українцям бути прямостоячими замість навколішки. Вони й зараз усе витягнуть на собі, бо завжди витягували свою країну з манюсінької нірки на планетарний масштаб.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Iншi дописи автора
Епоха особливо обдарованих: «Ми йшли до кандидатства в ЄС 115 днів»
Російські гроші урівнюють українську правду з брехнею ворога
Треба перестати скиглити про «погану Європу». Знайдіть ліпшу! (відео)
Візовий режим з росією – це погано. Бо візи – це дозвіл. І його можна буде отримати