Журналіст потрапив на з’їзд ксенофобського польського руху: там називали Україну “ворогом” і готували провокації

Журналіст польської Gazeta Wyborcza Рафал Гурський зареєструвався як член Громадянських патрулів — ксенофобського польського руху , учасники якого заявляють, що стежать за “безпекою на вулицях”, але водночас поширюють ксенофобні погляди. Так він потрапив на перший загальнонаціональний з’їзд організації, де почув, зокрема, антиукраїнські висловлювання, конспірологічні твердження та розмови про іноземців як про загрозу.

Про цей досвід Гурський розповів у своєму матеріалі.

У своїй статті для Gazeta Wyborcza він зазначає, що Громадянські патрулі виникли у 2024 році й відтоді фігурували в низці скандалів. Зокрема, учасники руху напали на гуртожиток і побили його мешканців; мотивом нападу стало те, що там проживали іноземці. Наразі рух заявляє, що вже здійснив 2 тисячі патрулювань у Польщі, а також має мережу координаторів по всій країні.

Він зазначив, що приєднався до руху, заповнивши форму та сплативши членський внесок у розмірі 10 злотих (приблизно 120 гривень) на місяць.

Журналіст написав, що першими вихідними вересня організація провела свій перший з'їзд і загальні збори правління, у яких Гурський узяв участь як «звичайний член» із номером посвідчення 1662/2026.

Він також зазначає, що з'їзд було організовано на території кемпінгу. Під час розмови він приєднався до однієї з компаній. Один із чоловіків, якого він називає Павлом, сказав, що поляки не мають дозволяти людям із “чужим акцентом” вільно пересуватися їхньою територією. Коли журналіст запитав, кого вони вважають ворогом, той назвав прем'єр-міністра Дональда Туска, колишнього прем'єра Матеуша Моравецького, Європейський Союз та Україну.

Інший учасник, якого журналіст називає Мареком, найнегативніше висловлювався про українців.

«Найгірші — це „укри“. Вони не розуміють, як треба поводитися. Вони невдячні. Є такі, що живуть тут уже чотири роки й не можуть сказати жодного слова польською. Не те щоб ми хотіли, аби їх тут не було. Ми хочемо, щоб вони поводилися як гості, а гості знають, як треба поводитися», — цитує Гурський ще одного чоловіка на ім'я Марек.

Водночас чоловік запевняв, що не виступає за повне вигнання українців із країни. Натомість він вважає, що вони мають поводитися в Польщі як “гості” й дотримуватися правил, яких, на його думку, повинні дотримуватися гості.

Гурський також поспілкувався з почесним членом організації на ім’я Гжегож. Той переказав журналісту конспірологічну історію, яку нібито почув від знайомого таксиста. За його твердженням, таксист щотижня возить українців до лісу, де вони вночі начебто проводять таємні зустрічі та “змовляються проти Польщі”.

«Мій знайомий таксист розповідав мені, що щотижня возить українців до лісу на таємні наради проти Польщі. […] Вони змовляються вночі».

Окрім українців, члени організації вважають проблемою колумбійців. Дехто розповідає, як ті гучно вмикали музику й вживали алкоголь, нарікаючи, що поліція нічого не може з цим вдіяти.

Гурському вдалося залишатися на заході доти, доки один з учасників “Громадських патрулів”, який відповідав за контакти організації з медіа, не впізнав у ньому журналіста. Після цього представники руху попросили Гурського залишити з’їзд.

Нагадаємо, що останнім часом у Польщі фіксували й інші випадки агресії та мови ворожнечі щодо українців. 

7 травня на Свентокшиському мосту у Варшаві п'ятеро підлітків напали на трьох українських хлопців і польську дівчину, яка йшла з ними; 16-річному Артему діагностували перелом черепа.

4 липня на острові Слодова у Вроцлаві група з близько десяти місцевих однолітків жорстоко побила 19-річного українця Володимира. Хлопець розмовляв телефоном з батьками українською мовою, коли до нього підійшов один із нападників і почав вимагати віддати електронну сигарету; після відмови хлопця повалили на землю й били ногами. Володимир отримав перелом носа, травму хребта та численні забої, а нападники, тікаючи від поліції, сміялися, що "побили українця".

12 липня в місті Бельсько-Бяла в міському автобусі чоловік агресивно ображав трьох громадянок України, серед яких дві 11-річні дівчинки, погрожував їм і торкався однієї з потерпілих; інцидент зняли на відео. З'ясувалося, що сам кривдник — теж водій цього перевізника; його звільнили з роботи, а 14 липня офіційно обвинуватили за публічну образу за національною ознакою.

19 липня повідомлялося, що дорослий чоловік побив 15-річного українця в автобусі лише за те, що той розмовляв рідною мовою — районна прокуратура у Плоцьку відкрила розслідування.

За даними, оприлюдненими Головною поліцейською комендатурою Польщі, українці подали 180 заяв про напади на ґрунті ненависті лише за півроку — це на третину більше, ніж торік.

27 липня у Вроцлаві троє чоловіків спортивної статури жорстоко побили українську пару після суперечки в магазині — за версією потерпілих, приводом стала їхня українська вимова. Двох нападників із судимостями затримали, одного — антитерористичний підрозділ поліції під час спроби виїхати з міста.

Увечері 1 серпня в польському місті Кожухів під Зеленою Гурою невідомі побили трьох українців, які відпочивали біля хостелу, де мешкають, — конфлікт розпочався зі суперечки через музику, яка лунала з автівки.

3 серпня у Варшаві троє підлітків напали на 14-річного українця та розпилили на нього пекучу речовину. Хлопця госпіталізували.

5 серпня в Кракові чоловік переслідував і вульгарно ображав українця на національному ґрунті. 

У відповідь Канцелярія президента Польщі поклала відповідальність за безпеку на польських вулицях на уряд Туска. Представник глави держави звинуватив Туска в політичних маніпуляціях.

Ще про один інцидент у Польщі повідомила українська журналістка Раміна Есхакзай, яка під час проходження паспортного контролю після запізнення потяга зіткнулася з ксенофобією та образами на етнічному ґрунті. Після цього правозахисники наголосили, що ксенофобні висловлювання, навіть якщо їх сприймають як емоційну реакцію чи звичайну сварку, посилюють упередження та сприяють нормалізації дискримінації.

Водночас відносини між українським і польським суспільствами останніми роками ускладнювали й політичні та історичні суперечки. За опитуванням КМІС, оприлюдненим у червні 2026 року, ставлення українців до поляків після початку повномасштабного вторгнення росії суттєво покращилося, однак у 2024–2025 роках дещо погіршилося. Соціологи пов’язували це, зокрема, з блокуванням польсько-українського кордону та використанням антиукраїнської риторики під час президентської кампанії в Польщі. Попри це, ставлення українців до поляків залишалося на рівні, який дослідники характеризували як толерантний.

Під час президентської кампанії 2025 року політики почали звинувачувати українців у тому, що вони нібито користуються польською системою за рахунок держави. Цього літа президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни після рішення українського президента назвати військовий підрозділ на честь Української повстанської армії.

Антиукраїнська риторика посилюється напередодні парламентських виборів восени 2027 року. Праві та ультраправі політики виступають проти соціальних виплат українцям і закликають переглянути підтримку України.

• Польська поліція зафіксувала 180 повідомлень про злочини на етнічному ґрунті проти українців у першій половині 2026 року. Це на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
• Польський уряд на початку 2026 року створив 50 спеціалізованих прокурорських груп для розслідування злочинів на ґрунті ненависті. У період з лютого до червня до суду передали 283 справи, у понад 80% з них потерпілими були українці.
• Згодом Єврокомісія нарешті помітила антиукраїнські настрої у Польщі і засудила агресію і переслідування за національною ознакою.

Український Дощ писав раніше, що українці тисячами втікають із Польщі: куди прямують наші співгромадяни