За підсумками саміту в Самарканді ЄC пообіцяв Центральній Азії 12 млрд євро інвестицій

У Самарканді завершився дводенний саміт Євросоюз - Центральна Азія. Єврокомісія пообіцяла країнам регіону багатомільярдні інвестиції, а вони у відповідь — вуглеводні, рідкісноземельні метали та «політичний діалог». Про права людини учасники саміту у своїх виступах не згадували.

У п'ятницю в узбекистанському місті Самарканд відбулося засідання п'яти лідерів центральноазіатських країн — Шавката Мірзієєва, Касим-Жомарта Токаєва, Садира Жапарова, Емомалі Рахмона та Сердара Бердимухамедова — з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйєн.

У ході свого виступу Урсула фон дер Ляйєн оголосила, що Європейський союз підготував для країн Центральної Азії пакет інвестицій на 12 млрд євро в рамках програми Global Gateway («Глобальні ворота») і перерахувала чотири пріоритетні напрямки для співпраці: Транскаспійський транспортний коридор, критично важлива сировина, «зелена» енергетика та цифровий зв'язок.

З 12 млрд євро три мільярди буде направлено в транспортну сферу, 2,5 млрд — на критично важливу сировину, 6,4 млрд буде витрачено на проекти, пов'язані з енергетикою, ще 100 мільйонів передбачено на розвиток супутникового інтернету.

«Це справді початок нової ери у нашій давній дружбі», — наголосила фон дер Ляйєн.

Євросоюз розглядає Центральну Азію стратегічним партнером для розвитку Транскаспійського транспортного коридору у рамках програми Global Gateway. Передбачається, що завдяки будівництву транспортних комунікацій швидкість вантажних перевезень між Європою та Центральною Азією вдасться збільшити вдвічі — до 15 днів.

Окрім того, Євросоюз зацікавлений у співпраці з країнами регіону для видобутку критично важливих видів сировини.

«Ці багатства — не просто корисні копалини, а основа економіки майбутнього, що неминуче привертає увагу глобальних гравців. Але на відміну від тих, хто бачить тут лише джерело сировини для вивезення, Європа пропонує принципово інший підхід — створення повного виробничого циклу у регіоні», — пообіцяла голова ЄК.

Чим відповість Центральна Азія

Зі свого боку, «господар» саміту, президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв назвав пріоритетом для співпраці Європи з країнами регіону інвестиції в економічну та технологічну модернізацію. За його словами, сьогодні всі «капітани» бізнесу, індустріальні та інноваційні лідери Європи успішно працюють в Узбекистані та сусідніх країнах, зокрема корпорації TOTAL, Siemens, Linde, Airbus, BASF, Orano та багато інших.

Мірзієєв також оголосив про домовленість відкрити в Ташкенті офіс Європейського інвестиційного банку, пообіцяв посилити співпрацю з Євросоюзом у сфері розробки критичних мінеральних ресурсів та повідомив про ратифікацію проекту з постачання електроенергії з Центральної Азії у напрямку Європи. За його словами, Узбекистан планує до 2030 року збільшити до 54% ​​частку відновлюваної енергії.

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон заявив, що розраховує на торгові преференції та інвестиції з боку Євросоюзу. "Ми націлені на подальше розширення експорту продукції таджицьких виробників на європейські ринки, у тому числі за рахунок використання взаємних торгових преференцій", - наголосив таджицький лідер, нагадавши про участь Євросоюзу в будівництві об'єктів гідроенергетики країни.

Президент Касим-Жомарт Токаєв зазначив, що Казахстан готовий наростити експорт до європейських країн на суму понад два мільярди євро. «Казахстан залишається надійним постачальником вуглеводнів до Європи. На нашу країну припадає близько 13% всього імпорту нафти Європейського Союзу, основна частина якого йде через Каспійський трубопровідний консорціум (спільний з Росією проект — RFI)», — нагадав Токаєв і закликав розвивати альтернативні маршрути.

Крім того, казахстанський лідер анонсував початок спільних робіт з Узбекистаном та Азербайджаном щодо будівництва лінії передач через Каспійське море з подальшим виходом на європейські ринки. Зрештою, він нагадав про важливість співробітництва у питанні видобутку рідкісноземельних металів. За словами Токаєва, Казахстан виробляє 19 із 34 видів сировини, необхідних для економіки ЄС.

Про спільну розробку критично важливої ​​сировини говорив у своєму виступі і президент Киргизстану Садир Жапаров. «Киргизстан має значні запаси рідкісних та цінних металів. Пропонуємо активізувати взаємодію в цьому напрямку, оформивши її у форматі окремого партнерства чи „дорожньої карти“, подібно до того, як це вже зроблено між Європейським союзом та деякими нашими сусідами», — цитує його слова прес-служба.

Зрештою, свої послуги у сферах енергетики та логістики запропонував і президент Туркменістану.

«Туркменістан твердо налаштований на серйозний енергодіалог із ЄС на новому змістовному рівні та готовий до реалізації практичних кроків», - заявив у своєму виступі Сердар Бердимухамедов, згадавши про готовність надати потужності морського порту Туркменбаші на Каспійському узбережжі та дорожню інфраструктуру країни.

Права людини

Напередодні саміту Євросоюз — Центральна Азія кілька правозахисних організацій виступили із закликом до європейського керівництва звернути увагу лідерів центральноазійських країн на проблеми із дотриманням прав людини у регіоні.

«Довгостроковий прогрес залежить не тільки від дипломатії, інвестицій та торгівлі — він також вимагає поваги до прав людини та простору для громадянського суспільства, щоб воно могло розвиватися і діяти вільно і без страху», — нагадала Марі Стразерс, директор Amnesty International зі Східної Європи та Центральної Азії.

«Взаємодія ЄС на високому рівні з Центральною Азією — хороша новина, але для ефективності переговорів потрібно, щоб на них вирішувалися дуже серйозні проблеми з правами людини в усьому регіоні, — зазначила у свою чергу Іскра Кірова, директор з адвокації Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії. — Ув'язнення критиків та активістів, а також обмеження громадянського суспільства та незалежних ЗМІ навряд чи сприяють прогресу, якого прагне ЄС».

Однак в опублікованих усіма учасниками саміту підсумкових комюніке питання прав людини та дотримання принципів свободи слова не згадуються.

Український Дощ писав раніше, що у ЄС готують санкції проти соцмережі Маска Х.