Встановлено імена причетних до вбивств у Бучі. Це окупанти з 234 десантно-штурмового полку з Пскова

Газета The New York Times опублікувала півгодинне відео із результатами восьмимісячного розслідування вбивств мирних жителів міста Буча у Київській області. Журналісти опитали очевидців подій березня 2022 року, коли місто було окуповане російськими військовими, а також зібрали безліч доказів та свідчень: телефонних перехоплень, радіопереговорів, записів з камер спостереження та ексклюзивних відео від урядових джерел.

Після детальної реконструкції подій видання з'ясувало, що до вбивств на вулиці Яблонській, де було виявлено найбільше загиблих у місті, причетні військові 234 десантно-штурмового полку із Пскова під командуванням підполковника Артема Городилова.

У NYT стверджують, що вбивства на Яблонській, прозваній «дорогою смерті», не були випадковими і відбувалися навмисно в рамках плану подальшого просування російських військ у бік Києва. Під час «зачистки» міста російські військові обшукували будинки у пошуках чоловіків боєздатного віку. Учасників тероборони відправляли на допит у штаб, влаштований у будинку номер 144, а потім страчували.

Крім цього, окупанти вбивали на Яблонській випадкових перехожих — людей, які виходили за продуктами або намагалися дістатися додому. Таких же висновків про цілеспрямовану «зачистку» Бучі раніше дійшли у своєму розслідуванні журналісти Associated Press.

Автори відео NYT зуміли встановити імена щонайменше 22 військовослужбовців із 234-го полку. У перехоплених переговорах російських військових у Бучі використовувалися позивні "Флакон", "Астра" та "Уран". Вони ж згадуються у знайденому після відступу росіян документі під назвою «Радіодані радіомережі 8584». Перші два позивні, як з'ясували журналісти, належать командирам батальйонно-тактичних груп 234 полку. Під позивним Уран фігурує командир полку Артем Городилов.

Імена військовослужбовців у NYT вирахували, аналізуючи дзвінки з телефонів, відібраних військовими у мешканців Бучі. Кореспонденти видання отримали від української влади базу даних усіх дзвінків та повідомлень, які надходили з Бучі до росії протягом березня. За ними вони встановили щонайменше 16 військових, які зателефонували до рф — загалом 38 разів — із телефонів убитих ними місцевих мешканців. Журналісти підтвердили особи, знайшовши профілі в соцмережах та зв'язавшись із їхніми родичами. Автори розслідування навіть поговорили з двома військовими, які підтвердили, що служили у 234 полку і були в Бучі.

Російська влада називає усі повідомлення про вбивства в Бучі «фейком», а будь-які свідчення про злочини «постановкою». У міноборони рф стверджували, що за час, коли Буча перебувала під контролем російських військ, жоден мирний житель у місті не постраждав.

Висновки газети The New York Times підтверджує розслідування видання «Важливі історії», яке раніше ідентифікувало вісьмох псковських десантників зі 104-го та 234-го полків, які перебували у Бучі під час окупації. Вони дзвонили близьким з телефону Івана Скиби — члена територіальної оборони, який 4 березня був схоплений у Бучі разом із ще вісьмома чоловіками. Їх застрелили російські окупанти, проте Скибу куля зачепила по дотичній і він врятувався, прикинувшись мертвим.

Також у NYT зуміли встановити імена 36 людей, які загинули у Бучі. Майже всі упізнані були мирними жителями чи українськими військовополоненими. Причинами їхньої смерті стали вогнепальні поранення, ніхто з них не був застрелений випадково, наголошують журналісти. Таким чином, ці вбивства мають вважатися військовими злочинами та переслідуватись Міжнародним кримінальним судом.

Генпрокуратура України підозрює у військових злочинах у Бучі військовослужбовців 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, якою командував генерал-майор Сергій Чубарикін. До її складу входять 104-й та 234-й гвардійські десантно-штурмові полки з Пскова.

Український Дощ писав раніше, що СБУ пред'явила підозру римо-католицькому священнику, який заперечував злочини рашистів у Бучі.