Всесвітня конференція СОР15 у Монреалі: зупинити знищення флори і фауни планети до 2030 року

Всесвітня конференція СОР15 у Монреалі: зупинити знищення флори і фауни планети до 2030 року

15 Всесвітня конференція з біорізноманіття (COP15) пройде з 7 по 19 грудня в Монреалі (Канада), де базується секретаріат Конвенції ООН про біологічну різноманітність. Представники 193 держав, членів конвенції повинні прийняти всесвітню рамкову програму збереження біорізноманіття на період після 2020 року — програму заходів для захисту екосистеми Землі, необхідної для виживання людства.

Експерти ООН попереджають: "Природа перебуває у кризі. Світ втрачає краєвиди у 1000 разів швидше, ніж у будь-який інший період історії людства, тому один мільйон видів вже перебуває під загрозою зникнення". На думку вчених, може йтися про шосту кризу масового вимирання тварин планетарного масштабу.

Необхідність подвоїти «природоохоронне фінансування»

Учасники СОР15 у Монреалі мають за два тижні досягти домовленостей про дієву програму захисту біорізноманіття, на кшталт «Паризької угоди» щодо клімату. Консультації за участю урядів 193 країн-учасниць конвенції (США її не підписали, але беруть участь як спостерігач) проводяться із запізненням у два роки по відношенню до графіка ООН через пандемію COVID-19. Але, незважаючи на переговори, що тривали в ці роки, успіх COP15 не гарантований. На це вказують труднощі з ухваленням нових фінансових зобов'язань учасниками листопадового Кліматичного саміту в Шарм-еш-Шейху, через що переговори в Єгипті тривали на день довше і дозволили досягти лише мінімального консенсусу.

Багатоплановість екологічних проблем, що потребують значних засобів та невідкладних заходів, змушує сьогодні експертів говорити про тісний зв'язок проблематик клімату та біорізноманіття та висувати пропозиції щодо об'єднання зусиль конференції ООН з клімату та конференції з біорізноманіття.

Опублікована 1 грудня чергова доповідь ООН говорить про необхідність до 2025 року подвоїти «природоохоронне фінансування». А у комюніке організації уточнюється необхідність комплексного підходу, який дозволить «обмежити зростання глобального потепління на рівні нижче 1,5°C, зупинити процеси втрати біорізноманіття та деградації земель, а також досягти мети сталого розвитку». Але для цього «потрібні рішучі та невідкладні заходи для скорочення обсягів викидів, збереження природи та запровадження стійких моделей споживання та виробництва». Доповідь ООН говорить про «зелені рішення», що ґрунтуються на охороні природних ресурсів. Проте, йдеться в комюніке, фінансування їх впровадження в даний час «становить лише 154 млрд доларів США на рік, що становить менше половини від 384 млрд доларів США на рік інвестицій, необхідних до 2025 року, і лише третина інвестицій, необхідних до 2030 року. 484 млрд доларів США на рік».

Доповідь уточнює, що в контексті енергетичної кризи, військових конфліктів та необхідності боротьби зі злиднями держави можуть сьогодні взяти на себе лише 83% витрат на заходи щодо стабілізації клімату та біорізноманіття. А це означає, що капіталовкладення, що залишилися, повинні лягти на плечі приватного сектора. Сьогодні вони становлять 17% (26 млрд доларів) на рік.

Людський фактор та робота у п'яти напрямках

Біорізноманіття Землі формувалося протягом мільярдів років під впливом геологічних, кліматичних явищ завдяки взаємодіям між видами, їх еволюції та адаптації. В результаті 66 мільйонів років тому вимерли динозаври. Поява людини стала ще одним фактором зміни біорізноманіття. 100 000 років тому людина розпочала селекцію корисних для неї видів та сприяла зникненню інших видів.

Теза про загрозу вимирання половини всіх живих видів протягом сторіччя була сформульована у 2019 році експертами Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг (МПБЕУ). Її перша доповідь про стан життя на нашій планеті була підготовлена 150 експертами з 50 країн, на основі 15 000 наукових публікацій. Тоді вчені констатували, що «з 1900 року середня чисельність видів у більшості основних наземних житла знизилася як мінімум на 20%». І виділили п'ять чинників, які дестабілізують екосистему планети:

освоєння людиною природних земельних та морських просторів для урбанізації та створення різних інфраструктур;

пряма експлуатація певних організмів;

зміна клімату;

забруднення;

інвазивні чужорідні види;

Розрахунок перспектив 2050 та 2030 року

Делегації, які беруть участь у СОР15 з клімату в роботі, спиратимуться на текст експертів, представлений на обговорення сторін у липні. Він формулює 21 завдання, реалізація яких дозволить до 2050 року «жити у гармонії з природою». Проміжні цілі плани сформульовані у перспективі на 2030 рік. Вони включають, зокрема, створення охоронних зон на 30% суші та морів, скорочення шкідливих викидів, у тому числі забруднення пластиком. У тексті також пропонується скоротити екологічно шкідливі субсидії щонайменше на 500 мільярдів доларів на рік.

Кому взагалі потрібне біорізноманіття?

Про важливість біорізноманіття для людини та планети загалом йдеться на тематичній сторінці сайту ООН. Саме завдяки біорізноманіттю ґрунту залишаються родючими, забезпечуючи нас різноманітними продуктами харчування — овочами та фруктами.

Біорізноманіття «лежать і в основі більшості промислових галузей та джерел засобів для існування». Біорізноманіття «допомагає регулювати клімат за рахунок накопичення вуглецю та регулювання кількості опадів». Крім того, біорізноманіття фільтрує повітря та воду та пом'якшує наслідки таких стихійних лих, як зсуви та прибережні шторми. «Найважливішими екосистемами, притулками біорізноманіття на суші залишаються ліси» — йдеться у доповіді «Стан лісів світу», опублікованій у 2020 році. Це місце існування для 80% видів земноводних, 75% видів птахів і 68% видів ссавців.

Отже, мета 15-ї Всесвітньої конференції з біорізноманіття (COP15) – ухвалити новий стратегічний план у формі Глобальної рамкової програми в галузі біорізноманіття (ГРПБ), який, як було сказано, направить людство до мети «жити в гармонії з природою» до 2050 року.

Ця нова «Паризька угода» з біорізноманіття з політичними зобов'язаннями та бюджетом на довгі роки має бути обумовлена, незважаючи на численні розбіжності, за 14 днів роботи конференції в Монреалі, до 19 грудня. Для світової спільноти життєво важливо, щоб на СОР15 не закінчився провалом, подібно до конференції 2009 року з клімату в Копенгагені.

Український дощ писав раніше, що Генсек ООН попередив людство: близька точка неповернення у процесі зміни клімату.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
Вдруге за три дні у Словаччині ведмідь напав на перехожих: 2 людини поранено
Екологія
Вдруге за три дні у Словаччині ведмідь напав на перехожих: 2 людини поранено
У словацькому місті Ліптовський Мікулаш ведмідь вдруге за останні три дні напав на перехожих. Двоє людей перебувають у лікарні...
В Ісландії почалася евакуація мешканців через виверження вулкана
Екологія
В Ісландії почалася евакуація мешканців через виверження вулкана
На півдні Ісландії оголосили надзвичайний стан через чергове виверження вулкана на півострові Рейкʼянес...
Непорочне зачаття: чому деякі тварини розмножуються без сексу
Екологія
Непорочне зачаття: чому деякі тварини розмножуються без сексу
Це - рідкісний вид розмноження, коли яйцеклітина розвивається самостійно без запліднення...
Арабські Емірати «пішли під воду» через сильні зливи (фото, відео)
Екологія
Арабські Емірати «пішли під воду» через сильні зливи (фото, відео)
На Арабські Емірати обрушилися зливи із грозами, через що затопило дороги. У тому числі, під воду частково пішов Дубай...
На Кіпрі заради гурманів убили понад 400 тисяч співочих птахів
Екологія
На Кіпрі заради гурманів убили понад 400 тисяч співочих птахів
На Кіпрі вбили близько 435 тисяч співочих птахів заради традиційної кіпріотської страви, яка на острові під забороною...