Від Пушкіна до вербування: Кремль використовує «Русские дома» за кордоном для шпигунства і агітації проти України

Поки Європа поступово закриває "Русские дома", Кремль відкриває нові – і насамперед в Африці: вісім із одинадцяти щойно узгоджених представництв з'являться саме там.

За вивіскою мовних курсів і культурних програм там працюють структури, пов'язані з колишнім "Вагнером", а десятки тисяч африканців вербують на війну проти України.

Більше про це у проєкті "Алгоритми брехні" на Еспресо та Slawa TW.

Кенія: понад тисяча завербованих на війну проти України

Серед країн, де планують відкрити "Русскій дом", – Кенія, хоча самого центру там ще немає. 

18 лютого 2026 року лідер більшості в парламенті країни Кімані Ічунгва озвучив дані Національної розвідувальної служби: понад тисячу кенійців уже завербували воювати на боці Росії проти України. За його словами, вербувальники цілять у колишніх військових, поліцейських і цивільних віком 25–50 років, обіцяючи близько 350 тисяч шилінгів (2,7 тис. доларів) на місяць, бонуси та російське громадянство. Більшість завербованих потім розповідали, що їх фактично змушували підписати контракт, а декого готували до бою лише дев'ять днів.

Через два дні після виступу в парламенті BBC Africa розповіла історію кенійця, якого заманили до Росії обіцянкою баскетбольного контракту. Замість спорту чоловіка змусили підписати документ російською мовою, відправили на військову підготовку, а потім – на фронт проти України, де він потрапив під удар дрона. За його словами, серед завербованих були люди з Нігерії, Південної Африки, Марокко, Уганди й Замбії; лише за два дні боїв з його групи з 25 людей загинуло близько десяти.

Ангола: "культурний центр", який виявився шпигунською мережею

Не всі спроби відкрити "Русскій дом" в Африці вдаються. В Анголі росіян Ігоря Ратчина та Лева Лакштанова затримали за підозрою у шпигунстві й спробах вплинути на вибори 2027 року. 

Самі вони заявляли, що приїхали створювати російський культурний центр, проте слідство пов'язало їх із мережею Africa Politology, яка виросла зі структур "Вагнера". У липні суд у Луанді визнав обох винними у шпигунстві й тероризмі: Ратчин отримав 11 років, Лакштанов – вісім.

ЦАР і Малі: "Русскі доми" під керівництвом людей Пригожина

Зв'язок "Русских домов" із російськими воєнізованими структурами в Африці Москва навіть не приховувала. У січні 2026-го тодішній керівник "Россотрудничества" Євгеній Примаков розповів "Ведомостям", що центри в Малі та Центральноафриканській Республіці відкривала "одна відома африканська ПВК".

За даними OSINT-групи "Алгоритмів брехні", найпоказовіший приклад – Центральноафриканська Республіка. "Русскій дом" у Бангі очолює Дмитро Ситий, соратник Пригожина і засновник компанії Lobaye Invest, пов'язаної з видобутком золота й алмазів. Центр працює з 2021 року, а з 2024-го є офіційним партнером "Россотрудничества" – біля нього навіть встановили пам'ятник Пригожину та Уткіну.

Схожа схема діє в Малі: партнерський "Русскій дом" працює в Бамако, де зосереджений Africa Corps, значною мірою сформований з колишніх вагнерівців. Основна ціль центру – молодь: російська мова, навчання, обіцянки роботи й переїзду до Росії. Керівник OSINT-групи Володимир Телюк зазначає, що для частини африканців цей шлях закінчується на фронті проти України.

У ГУР російську стратегію в Африці називають неоколоніалізмом: Кремлю потрібні лояльні режими, голоси в ООН, доступ до золота, алмазів, урану й нафти та можливості обходу санкцій – а "Русскі доми" стають одним з інструментів цієї експансії.

Решта світу: від пострадянського простору до Латинської Америки

За межами Європи й Африки мережа "Русскіх домов" охоплює практично всю планету. Найбільше центрів – у країнах колишнього СРСР: по чотири в Білорусі й Казахстані, по два – у Киргизстані, Таджикистані та Вірменії, де планують відкрити ще два. Чотири центри працюють в Індії, по два – у Бразилії та Єгипті. Представництва залишаються в США, Китаї, Ірані, країнах Близького Сходу, Азії та Латинської Америки. 

Водночас в Азербайджані "Русскій дом" закрили на початку 2026-го після звинувачень "Россотрудничества" у шпигунстві.

Культурна вивіска родом із КДБ

Використання культурних установ як прикриття для розвідувальної роботи – практика, добре знайома самому Путіну. У 1980-х офіцер КДБ формально був приписаний до Будинку радянсько-німецької дружби в Лейпцигу, а за культурною вивіскою велася розвідувальна робота й пошук джерел. Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун наголошує: змінився лише інструментарій, а архітектура лишилася радянською – культурні об'єкти й далі використовують для розширення агентурних мереж, навколо яких концентруються проросійські організації, носії ідеології "руского міра". 

Тож, "Русские дома" десятиліттями продавали себе світові як центри культури, мови та освіти. Але за Пушкіним і розмовами про "дружбу" – пропаганда, вербування, агенти впливу і шпигуни. Поки Європа повільно демонтує цю мережу, Кремль активніше відкриває нові двері в Африці. Так виглядає російський неоколоніалізм: культура як вивіска, за нею – вербування і боротьба за ресурси.

Український Дощ писав раніше, що росія завербувала на війну проти України 28 000 іноземних найманців - ГУР