[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/images\/8-48452299.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]

У кожного народу є право шанувати своїх героїв: у євреїв - Бегіна, а в українців - Шухевича

У кожного народу є право шанувати своїх героїв:  у євреїв - Бегіна, а в українців - Шухевича
Посол Ізраїлю заявив, що він проти того, щоб стадіон у Тернополі назвали іменем Романа Шухевича. Уявляю собі, що посол України в Ізраїлі обурюється, що шосе в Тель-Авіві назване іменем Менахема Бегіна. Точніше, не уявляю. Бо це маразм. Але чому посол іноземної держави вважає, що має вказувати нам, кого в себе вдома вважати героями — не ясно.
 
Так от, про Менахема Бегіна. Це він на фото. 
 
 
Майже наш земляк, родом з Брест-Литовська. Лідер бойової організації Іргун.
 
З точки зору британської адміністрації Палестини - особливо небезпечний злочинець, керівник жорсткого терористичного угрупування, яке організувало десятки терактів. Навіть раз підривало готель. Вбивало солдат британської армії під час Другої світової війни, в той час, коли ця армія воювала з гітлерівською Німеччиною.
 
Араби теж були дуже злі на Бегіна. Не важко зрозуміти, що причина полягала у трохи різних поглядах на те, держава якого народу має існувати в Палестині. Встиг Бегін повоювати проти німців і посидіти в совєцькому концтаборі як "британський шпигун".
 
Така складна біографія пояснюється просто - Менахем Бегін мав єдину мету в житті - створення незалежного Ізраїлю. І боровся за здійснення цієї мети усіма можливими методами.
 
Боротьба виявилась успішною - і Бегін став прем'єр-міністром Ізраїлю. Навіть отримав Нобелівську премію миру. А зараз в Тель-Авіві існує шосе Менахема Бегіна.
 
Роман Шухевич теж боровся проти усіх окупантів України усіма можливими методами. Він теж мав головну мету свого життя - створення незалежної України. Окупанти та їх нащадки досі вважають його "терористом".
 
Роман Шухевич загинув в бою з окупантами. Йому не вдалося дожити до здійснення своєї мрії - постання української держави.
 
Якби склалося по-іншому, Шухевич цілком міг стати прем'єр-міністром незалежної України. Може навіть і Нобелівським лауреатом.
Але так само як давно є шосе Менахема Бегіна в Тель-Авіві, є і проспект Романа Шухевича в Києві. І стадіон в Тернополі віднедавна.
 
Бо є незалежна Україна, за яку боровся і за яку загинув Шухевич. І є право кожного народу шанувати своїх героїв.
[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/2\/273\/1196\/images\/8-7f2b7.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":"https:\/\/ukrrain.com\/blogi\/tetyana_danilenko.html"}]
Теги
Iншi дописи автора
Кілька слів з нагоди дня народження третього Президента України Віктора Ющенка 
18 лютого 2014 року. Якби тоді ми не встояли...
Московська агентура обіцяє «масові протести», але нічого не буде
Ще раз про Крути: розставимо крапки над «і»