У Казахстані значно збільшили витрати на оборону. Які мотиви влади та стан казахстанської армії?

У Казахстані значно збільшили витрати на оборону. Які мотиви влади та стан казахстанської армії?

Уряд Казахстану, незважаючи на прогнозоване уповільнення економіки, цього року значно збільшив витрати на оборону. Після січневих подій та повномасштабного вторгнення росії в Україну влада додатково виділила 441 млрд тенге (майже 1 млрд доларів) на «підвищення бойової готовності та оснащеності силових структур та органів з НС».

Це значне збільшення, яке можна порівняти із усіма витратами країни на Міністерство оборони, запланованими на 2022 рік.

У січні 2022-го президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на тлі суспільних хвилювань та погромів звернувся за військовою підтримкою до ОДКБ, де головну роль відіграє Москва. Англомовний портал Eurasianet зазначає, що погана дисципліна в армії, правоохоронних органах та спецслужбах посилила ситуацію, яка змусила Токаєва поставити себе у залежне становище. Угруповання ОДКБ, яке переважно складається з російських військових, пробуло в Казахстані всього кілька днів.

Події початку січня Токаєв описував як «озброєну агресію міжнародного тероризму» проти Казахстану. Цим він обґрунтовував правомірність звернення до ОДКБ, який за своїм статутним договором не може втручатися у внутрішні справи країн, але може надати військову допомогу у разі зовнішньої агресії.

Ряд аналітиків вважають, що насильство на вулицях Алмати було пов'язане не з втручанням ззовні, а з протиборством силових еліт, близьких до нинішнього президента Токаєва і колишнього президента Назарбаєва. Іншими словами, йдеться про поділ влади під шум протестів.

За січневою кризою, яка почалася з протестів проти підвищення цін на газ у газодобувному Жанаозені, були відставки наближених Нурсултана Назарбаєва і заяви Токаєва про необхідність реформувати силові відомства.

Побоювання щодо амбіцій рф чи реакція на січневу кризу?

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Казахстан (як і інші країни Центральної Азії) не демонстрував такої ж лояльності до режиму путіна, як режим Лукашенка. Незважаючи на те, що Казахстан є союзником рф в ОДКБ і проводить з росією спільні військові навчання, неможливо не помітити охолодження та навіть напруженості у двосторонніх відносинах останніми місяцями.
Касим-Жомарт Токаєв у червні в інтерв'ю російському держтелебаченню заявив, що Казахстан дотримуватиметься міжнародних санкцій щодо росії. Потім на економічному форумі в Санкт-Петербурзі, виступаючи на одній сцені з путіним, заявив про невизнання «ДНР» та «ЛНР».

Пізніше, після чергового блокування з боку рф нафтопроводу, яким казахстанська нафта йде в бік Європи, Токаєв заявив про бажання розвивати постачання в обхід росії і закликав Євросоюз до співпраці у цьому питанні.

За деякими даними, у Казахстані планують готувати армію до реалій «гібридної війни», керуючись досвідом України. Співрозмовник The Wall Street Journal серед казахстанських чиновників зазначив, що влада Казахстану винесла уроки з українського опору і вважає за потрібне реформувати армію, щоб вона була готова до «гібридної війни», де традиційні методи ведення війни поєднуються з кібератаками, дезінформацією, втручанням у вибори тощо.

Видання зазначає, що у Центральній Азії в цілому побоюються російських геополітичних амбіцій.

"Одна річ, коли вони (росія) мають справу з багатьма іншими, коли вони мають Східну Європу та Україну для нападок. Уявіть, якщо вони не мають України як мети для нападів. Тоді ми наступні?" — сказав в інтерв'ю The Wall Street Journal високопосадовець однієї з центральноазіатських країн.

«Я думаю, що Казахстан дуже стурбований погіршенням двосторонніх відносин з росією, — зазначає у коментарі RFI Мікаель Левістон, фахівець із Центральної Азії французького Інституту міжнародних відносин (Ifri). — Справді, російська влада протягом кількох років розвиває риторику щодо Казахстану, яка дуже схожа на їхню риторику про Україну. Вони наполягають на наявності там сильної російської діаспори біля російських кордонів і пояснюють, що Казахстан нібито отримав „територіальні подарунки“ від росії у радянський період, які не повернули 1991 року. Але не варто забувати про тренд, що намітився після січневої кризи в Казахстані, в рамках якого армія повинна краще реагувати на загрози внутрішньої безпеки. Про це свідчить призначення президентом Токаєвим колишнього глави національної гвардії Руслана Жаксиликова міністром оборони».

11 січня 2022 року (тобто до повномасштабного вторгнення рф в Україну) Токаєв заявив про необхідність «кардинально підвищити боєздатність армії», «повністю перебудувати діяльність розвідуспільноти», зміцнити нацгвардію, наголосивши, що січнева криза була викликана в тому числі «провальною діяльністю деяких державних органів».

Що відомо про стан армії Казахстану?

Значна частина додаткового оборонного фінансування спрямовано на збільшення чисельності силових структур і «поповнення матеріально-технічної бази» (зокрема парк військово-транспортної авіації).

За даними на 2021 рік, Казахстан посідав 70-те місце у світі з 166 за чисельністю регулярних військ. Про це повідомляв портал Energyprom.kz з посиланням на дані щорічного довідника The Military Balance, який випускає Міжнародний інститут стратегічних досліджень у Лондоні. Повідомлялося, що в армії Казахстану зайнято 39 тисяч людей. Ще 31,5 тисячі осіб числяться у воєнізованих формуваннях, які не належать до регулярних військ.

Серед країн СНД вище за Казахстан у рейтингу чисельності армії на 2021 рік — росія (5-е місце), Україна (21-е місце), Азербайджан (41-е місце), Узбекистан (63-е місце), Білорусь (64-е місце) та Вірменія (66-е місце).

У березні цього року портал Orda.kz з посиланням на інсайдерську інформацію писав про плачевне становище з артилерією та ППО у казахстанській армії. Наразі стаття недоступна, але вона збереглася у веб-архіві. Там йдеться про серйозні проблеми з оснащенням казахстанських військ реактивними системами залпового вогню (РСЗВ), тактичними ракетними комплексами (ТРК) та системами ППО.

Зазначалося, наприклад, що РСЗО «Град», «Ураган», «Смерч», що стоять на озброєнні казахстанської армії, а також ТРК «Точка-У» «вважаються не просто застарілими, а буквально дрімучими, оскільки зроблені ще в 60-ті роки минулого сторіччя». За свідченням офіцерів, зенітні самохідні установки ЗСУ-23-4 "Шилка", призначені для прикриття військ від авіаударів, "суцільно несправні".

Eurasianet нагадує про низку корупційних скандалів, пов'язаних із купівлею неякісної зброї за завищеними цінами. Наприклад, 2010 року колишнього заступника міністра оборони засудили до 11 років позбавлення волі у справі про купівлю неякісних мінометів та гаубиць у ізраїльського бізнесмена.

Крім того, у Казахстані є проблеми із зберіганням боєприпасів. Через вибухи на складі поблизу міста Тараз у серпні 2021 року загинули 12 людей. Аналогічна трагедія сталася з арсеналом у військовій частині у місті Арис у 2019 році, де через масштабний вибух загинули троє та довелося евакуювати 45 тисяч людей. Причиною назвали недбалість і неналежне поводження з боєприпасами.

Казахстан дивиться у бік Китаю та Туреччини

The Wall Street Journal з посиланням на нинішніх та колишніх казахстанських офіційних осіб, законодавців та аналітиків пише, що в Казахстані переосмислюють привілейоване становище росії у своєму міжнародному порядку і дивляться у бік Китаю, Туреччини та США.

У квітні міністр оборони КНР Вей Фенхе відвідав Казахстан і провів зустріч із президентом країни Касим-Жомартом Токаєвим. Тоді Касим-Жомарт Токаєв сказав, що у Казахстані виголошують великі надії на запланований на вересень 2022 року державний візит голови КНР Сі Цзіньпіна до Казахстану та висловив бажання поглибити двосторонню кооперацію.

На початку травня Токаєв літав до Туреччини, країни НАТО, де було підписано угоду про спільний випуск ударних безпілотників у Казахстані.

Як зазначає The Wall Street Journal, "часткове відчуження" Центральної Азії від рф дало можливість США спробувати відновити вплив у цьому регіоні. Починаючи з квітня, офіційні особи США неодноразово відвідували країни Центральної Азії. Так, у квітні заступник держсекретаря США з питань громадянської безпеки, демократії та прав людини Узра Зея відвідала Казахстан та Киргизстан. Наприкінці травня помічник держсекретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональд Лу відвідав Казахстан, Киргизстан, Узбекистан та Таджикистан. У червні у Центральній Азії побував голова Центрального командування ЗС США Майкл Ерік Курила.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
В Ростові-на-Дону російський військовий застрелив азербайджанця під час суперечки про війну в Україні
Світ
В Ростові-на-Дону російський військовий застрелив азербайджанця під час суперечки про війну в Україні
Підозрюваний 1989 року народження має звання капітана. За даними видання RTVI, уродженець підмосковного міста Руза вистрілив у таксиста чотири рази з пістолета ...
Народжуваність у Китаї впала так сильно, що влада оголосила про заборону абортів
Світ
Народжуваність у Китаї впала так сильно, що влада оголосила про заборону абортів
Китайська влада також обіцяє розширити соціальну допомогу для матерів і зробити лікування безпліддя більш доступним...
США ще у жовтні 2021-го знали, що росія нападе на Україну. Як вони намагалися цьому перешкодити
Світ
США ще у жовтні 2021-го знали, що росія нападе на Україну. Як вони намагалися цьому перешкодити
The Washington Post випустила величезний текст про «дорогу до війни». Ми його скоротили до читабельного варіанту...
Китай оголосив про участь у спільних з росією військових навчаннях
Світ
Китай оголосив про участь у спільних з росією військових навчаннях
Навчання «Восток» — це можливість для Китаю та росії співпрацювати у військовій сфері у світлі вторгнення росії в Україну та можливих дій Китаю проти Тайваню...
У Раді безпеки рф пообіцяли Україні «судний день» у разі нападу на анексований Крим
Світ
У Раді безпеки рф пообіцяли Україні «судний день» у разі нападу на анексований Крим
Заступник голови Ради безпеки російської федерації Дмитро Медведєв заявив, що у разі нападу на Крим, для всіх жителів України настане судний день...