У храмі на Волині рентгеном виявити під іконою ХІХ століття образи XVII та XVIII століть

Про це розповів провідний науковий співробітник Нововолинського історичного музею Юрій Велінець, пише Суспільне.

"У вівтарній частині ми з художником-реставратором Артемом Погрібним помітили зображення, яке мало зафарбований сюжет, і висловили пропозицію про доречність проведення реставраційних робіт, повноцінного наукового дослідження", – каже Юрій Велінець.

Під час огляду святині науковці помітили білий ґрунт, що свідчить про те, що давніше зображення покривали новим шаром фарби. Крім того, на іконі чітко видно рельєфи великого центрального німба і двох бічних.

Спершу дослідники припускали, що під низом схована ікона Преображення Господнього. Однак, коли отримали дані рентгенологів і склали фрагменти докупи, виявилося, що на споді ховається не один, а два давніших образи.

"Перше – це "Преображення Господнє". Воно датується кінцем XVII, початком XVIII століття. Імовірно, в XIX столітті була перемальована ще раз. І вже у XX столітті переписана ікона на "Хлібний Спас", – пояснює реставратор Артем Погрібний.

Зараз ікона тимчасово зберігається на горищі храму, туди її перенесли через ремонтні роботи. Надалі її планується досліджувати в умовах реставраційної майстерні. Як зауважує реставратор, реліквію потрібно зберігати в сухому та теплому приміщенні – найкраще в музейних умовах або в тій частині церкви, яка взимку опалюється.

Ікона "Хлібний Спас", фото: Суспільне

Староста церкви Олег Парфенюк розповів, що згодом на горищі планують облаштувати невеликий парафіяльний музей: "Це вже третя знаменита для нашої громади знахідка. Є ікона "Спасителя", створення якої експерти оцінили десь 1800 роком. А "Пресвята Богородиця" – 1770 рік. Вони були сховані під іншим полотном. Та їм нема ціни", – розповідає церковний староста.

За словами науковця Юрія Велінця, на території Волинського Прибужжя подібні знахідки – не рідкість. Через високу вартість дерева та фарби старі ікони часто не змінювали, а на них наносили нові образи. Завдяки цьому реліквії збереглися до наших днів.

Український Дощ писав раніше, з Риму — до обох народів: кардинали та Глава УГКЦ закликали поляків і українців зупинити протиріччя.