У Чилі вчені знайшли дивного анкілозавра: він має короткий хвіст у вигляді меча ацтеків

Анкілозаври (Ankylosauria) широко відомі своєю бронею, що складається з масивних шишок та кісткових пластин, званих остеодермами. Хвіст анкілозаврів вінчала булава з кількох великих остеодерм. Хвостова булава анкілозаврів могла сягати 45 сантиметрів завдовжки і 57 сантиметрів завширшки – таким пристосуванням рослиноїдна тварина могла важко поранити чи убити великого хижака на кшталт ті-рекса (Tyrannosaurus rex). Про це пише National Geographic. 

Цей опис підходить до анкілозаврів з Північної півкулі, проте їхні південні побратими, певне, дещо відрізнялися.

У лютому 2018 року палеонтологи виявили в Чилі «дуже дивного» двометрового анкілозавра з хвостом, схожим на ацтекський меч макуауітль. Це була вузька палиця з кількома рядами клинків і шипів, зроблених з обсидіану. 

Динозавр був знайдений у породах крейдяного періоду, віком від 71,7 до 74,9 мільйона років і отримав назву Stegouros elengassen. Stegouros походить від грецьких слів «дах» (stego) і «хвіст» (uros), а його видова назва elengassen належить до броньованого звіра в міфології корінних народів Патагонії.

Знайдений екземпляр відрізнявся від північних анкілозаврів великою головою з вузьким вигнутим дзьобом, а також тоншими кінцівками та відсутністю загострених пазурів. Широкий таз S. elengassen більше нагадує таз стегозаврів (Stegosaurus), але ці тварини жили значно раніше – від 155 до 145 мільйонів років тому.

Головна відмінна риса S. elengassen – його хвіст, найкоротший із усіх відомих броньованих динозаврів. Він складається з семи парних великих та сплощених остеодерм. За словами вчених, перші дві пари знаходяться поруч із тілом, а наступні п'ять пар злиті в одну пласку потужну зброю.

«Ми всі знаємо хвостові булави, всі ми знаємо хвостовий хребет, але це нова лінія… лінія Південної півкулі, внаслідок якої з'явився третій вид хвостової зброї», – говорить Александр Варгас, палеонтолог хребетних факультету біології Чилійського університету.

За словами Варгаса, звір помер біля річки, можливо, у хиткіх пісках, що пояснює, чому його нижня половина так добре збереглася. Усього було знайдено приблизно 80 відсотків скелета.

Як відзначають дослідники, цей анкілозавр розкриває раніше невідому главу еволюції анкілозаврів. Вони вважають, що розпад суперконтиненту Пангея у юрський період (від 201,3 мільйона до 145 мільйонів років тому) призвів до різких відмінностей між анкілозаврами на північному суперконтиненті Лавразія та мешканцями південного суперконтиненту Гондвана.