У Білорусі нові закони: емігрантів позбавлять громадянства, а чиновників та силовиків — життя «за держзраду»

Репресивна машина білоруського режиму не зупиняється, напередодні новорічних свят білорусам запропонували два "драконівські" документи. Про це пише RFI.

До літа 2020 року в Білорусі обговорювалося запровадження мораторію на страту, країна залишалася останньою в Європі, де застосовувалося таке покарання. Після мирних протестів літа та осені 2020-го у Білорусі не лише не говорять про мораторій, список злочинів, за які позбавлятимуть життя, зріс.

У травні цього року ухвалено рішення про запровадження смертної кари за замах на скоєння терористичних актів.

У грудні парламент ухвалив законопроєкт про страту за державну зраду чиновника або військовослужбовця. Ось як Палата представників обґрунтувала необхідність нового закону:

«З метою надання стримувального впливу на деструктивні елементи, а також демонстрації рішучої боротьби зі зрадою державі». На думку розробників закону, посилення покарання за держзраду буде більш ефективно протистояти «екстремістським та терористичним структурам, а також спробам іноземних спецслужб та організацій залучити білоруських громадян до діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь».

Депутат Олег Гайдукевич, колишній співробітник міліції, відверто пояснює причини ухвалення закону в колонці видання «Мінська правда»:

«Ми чудово пам'ятаємо 2020 рік і тих «перевертнів у погонах». Так, їх було небагато, але вони були, вони зрадили своїх товаришів, свою країну. Як ми маємо реагувати на таке з огляду на те, що ми живемо в Білорусі, у правовій державі? Правильно Законом. Тому законодавчі заходи були посилені, додано також смертну кару, але це як найвищий і винятковий захід. Розширено перелік осіб, які підпадають під цю статтю про зраду».

«Система намагається забезпечити своє існування надовго. Але впевненості в тому, що вона може спиратися на щось, окрім сили, у влади Білорусі немає, — каже в інтерв'ю директор Центру європейської трансформації RFI, політолог Андрій Єгоров. — Влада розширює репресивні практики, насаджує страх на всіх рівнях суспільства, у тому числі всередині системи — людей треба тримати у покорі. При цьому, якщо дивитися об'єктивно, влада і так зараз досить добре контролює ситуацію в країні, навряд чи зараз можна очікувати на якусь мобілізацію серед опонентів влади. Але спільної відмашки «Все, вистачить, переходимо до політики примирення чи бодай повертаємося до спокійнішого режиму» Лукашенко не дає. Тому машина репресій працює далі».

Як зауважує політолог, під ковзанку репресій чи превентивного залякування в Білорусі потрапляють цілими категоріями громадян, «дійшла черга і до чиновників та військових».

«У Білорусі зараз прямо як у сталінському СРСР виділяють якусь категорію — підприємці, журналісти, правозахисники, лікарі, екскурсоводи, наприклад, зовсім недавно — і пресують на повну. Державні інститути не є винятком, згадаємо нещодавню зачистку в Академії наук, — сказав Андрій Єгоров. - Яка в цьому логіка? Влада чудово розуміє, що у протестах 2020 року брало участь все суспільство, усі категорії — нехай не кожен виходив на вулицю, але підписувався за альтернативних кандидатів, допомагав посильно під час маршів, відвозив звільнених з Окрестина та Жодинської в'язниці, наприклад. Влада налякана. І хоче залякати своїх супротивників. Лукашенко дає зрозуміти чиновникам і силовикам: ризики піти проти машини загрожують втратою не просто всього, а втратою життя».

Щодо ефективності такого закону, то «такі практики працювали в подібних режимах — від Франка та Салазара до країн Варшавського договору та самого СРСР, якийсь час вони працюватимуть на утримання та підпорядкування населення Білорусі».

У тих, хто втік від режиму, збираються забрати громадянство

14 грудня Палата представників республіки ухвалила у двох читаннях законопроєкт, який передбачає позбавлення громадянства білорусів за народженням. Відомо, що позбавити громадянства можна буде, якщо набуде чинності вирок суду, який підтверджує «участь особи в екстремістській діяльності або заподіяння їм тяжкої шкоди інтересам держави, якщо підсудний перебуває за кордоном». Текст поки що не опубліковано, спочатку закон має підписати Лукашенко. Закон суперечить конституції Білорусі, яка говорить, що позбавляти співгромадян паспорта не можна.

Андрій Єгоров входить до Координаційної ради з організації процесу подолання політичної кризи, визнаної владою екстремістською організацією. Тобто співрозмовник RFI сам ризикує залишитися без білоруського паспорта, в принципі, як і багато десятків тисяч білорусів, які виїхали з країни. Потрапити до кола «екстремістів» білоруському громадянину зараз простіше простого — влада практична щодня визнає телеграм-канали, ЗМІ, інтернет-ресурси та НУО екстремістськими організаціями.

"Ось тут якраз менше зрозуміло, на який ефект розраховує влада. Білоруси, які виїхали з країни, продовжують діяльність, розуміючи пов'язані з цим ризики. За цим рішенням влади мені бачиться лише бажання мстити, карати, покарати. Мовляв, знайдемо всіх і покараємо, — каже Андрій Єгоров. — Дотягнутися ж фізично до людей, які поїхали, у режиму ресурсів немає. Згадаймо посадку літака з Романом Протасевичем, наприклад. Ну, добре, дотяглися — і що? Зовсім не той ефект, певне, який розраховували. І від Протасевича пропагандистський ефект нульовий, і такі безпрецедентні санкції отримали у відповідь. Але взагалі ідея давня у влади про заочні суди, конфіскацію майна тих, хто виїхав, та позбавлення громадянства — все це звучало вже восени 2020 року. Весь цей абсурд дуже нагадує, наприклад, середньовічні суди над мишами за шкоду врожаю тощо".

Як діятимуть влада у своєму бажанні знайти і покарати всіх своїх опонентів — не зрозуміло.

"У протесті 2020 року брали участь мільйони у тій чи іншій якості. Тільки на марші виходило 14% дев'ятимільйонної Білорусі, а ще додайте до цього тих, хто залучався до різних типів активності — від листівок та наклейок у під'їздах, дворових чаювання до збору коштів для постраждалих та будь-якого іншого волонтерства. Усіх покарати просто, на мою думку, неможливо. Але треба створити враження. Виїхало з країни, за різними оцінками, щонайменше 200 тисяч білорусів. Позбавити громадянства 200 тисяч? Гаразд, є публічні постаті, на яких у влади накопичені оперативні матеріали тощо, але це десятки людей. Як вони збираються відстежувати решту, розбиратися в причинах від'їзду, щоб позбавити громадянства? Мені здається, у влади самої немає відповіді на таке запитання, тому, мабуть, все обмежиться показовими заочними процесами над відомими опозиціонерами, що виїхали", - вважає Андрій Єгоров.

У СРСР також позбавляли громадянства — дисидентів видворяли з країни, але рахунок йшов на одиниці.

"Лукашенко завжди відрізнявся зневагою до будь-яких, навіть своїх власних законів. Не вміє він тонко працювати, в СРСР були деякі правила гри, якісь свої поняття, що пристойно, а що вже перебір і загрожує непотрібними ускладненнями. А білоруська влада навіть не думає про наслідки для довгострокового виживання своєї системи. Всі ці новації — чергова очевидна дичина в масовому масштабі. Чи може система відтворюватись, спираючись на середньовічні практики? Навряд, враховуючи ще, що й суспільство інше, воно не в темних століттях виросло", - зазначає політолог.

Проте білоруські репресивні законодавчі ініціативи навряд чи вичерпані. Враховуючи практику отримання тюремних термінів за лайки та коментарі у соцмережах, арешти за неблагонадійне поєднання кольору в одязі, затримання екскурсоводів за екскурсії білоруською мовою тощо.

Український Дощ писав раніше, що експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі, посаджений нинішньою владою країни у в'язницю, днями оголосив голодування, але за кілька годин вирішив його скасувати. Приводом до голодування стала відмова тбіліського суду на прохання Саакашвілі взяти участь у засіданні за клопотанням про його звільнення або відстрочку виконання вироку. Суд вирішив натомість перенести засідання.