Туск розповів, що отримав листа від Ющенка після загострення відносин між Україною та Польщею

«Я також отримав кілька сигналів безпосередньо від колишніх і нинішніх українських політиків. Зокрема, колишній президент України Віктор Ющенко звернувся до мене з дуже теплим листом і закликом спільно попрацювати над осмисленням минулого, щоб воно не визначало наше майбутнє», — сказав Туск.

Польський прем'єр додав, що якщо минуле й надалі визначатиме відносини між двома країнами, побудувати спільне майбутнє буде непросто. На його думку, справжнє примирення між Україною та Польщею можливе лише на основі історичної правди та взаємної готовності чесно оцінити й переосмислити складні сторінки минулого.

Туск заявив, що Варшава очікує від Києва «першого кроку» для деескалації напруги і, хоча Україна вже намагається знизити градус конфлікту, прагне «більш чітких сигналів». Політик також зазначив, що Росія дуже зацікавлена у конфліктах між Польщею та Україною.

«Ми знали, що росія всіляко намагатиметься створити розкол і спровокувати політичні, а також емоційні конфлікти», — сказав він.

Загострення відносин між Україною та Польщею — головне

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив свого українського колегу Володимира Зеленського найвищої державної нагороди країни — ордена Білого Орла. Навроцький обурився рішенням присвоїти одному з підрозділів ЗСУ назву на честь Героїв УПА.

Зеленський після цього порівняв польського президента з колишнім угорським прем'єром Віктором Орбаном, який спекулював на українській темі заради передвиборчих рейтингів, і назвав ситуацію «історією, яка закінчиться погано».

20 червня низка українських політиків і чиновників оголосили, що відмовляються від своїх польських нагород. Серед них — голова ОП Кирило Буданов, президент України у 1994—2005 роках Леонід Кучма, президент у 2005—2010 роках Віктор Ющенко та президент у 2014—2019 роках Петро Порошенко.

Того ж дня Володимир Зеленський заявив, що відправив президенту Польщі орден Білого Орла, опублікувавши фотографію з відділення Нової пошти.

Від українських нагород також відмовилися деякі польські політики, серед яких лідер найбільшої опозиційної партії Польщі Ярослав Качинський. Колишній польський прем'єр Матеуш Моравецький передав свій орден Ярослава Мудрого до Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.

На тлі загострення відносин президент України не поїхав на Конференцію з відновлення України у Гданську. Українську делегацію на заході, що відбувся 25−26 червня, очолювала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

28 червня під час виступу з нагоди Дня Конституції Володимир Зеленський оголосив, що направив до парламенту законопроєкт Про Український національний пантеон. Документ передбачає вшанування «найвидатніших представників української нації».

Польське видання Onet з посиланням на джерела в уряді повідомило, що в уряді Польщі «здивовані» рішенням президента Зеленського і вважають, що законопроєкт може погіршити відносини між країнами.

30 червня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не підтримає вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не змінить підхід до вшанування діячів ОУН та УПА.

1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 15360 про створення Українського національного пантеону. За проєкт у першому читанні та в цілому проголосували 287 депутатів.

3 липня у Варшаві відбулася зустріч Андрія Сибіги та його польського колеги Радослава Сікорського, під час якої Сибіга запропонував пакет антикризових заходів, серед яких — організація зустрічі істориків-експертів з питань Другої світової війни.

Український Дощ писав раніше, що Євросоюз запропонував допомогу у вирішенні суперечки між Варшавою і Києвом: у Навроцького відмовились.