Президент Узбекистану: Настає час дипломатів нової формації – тих, хто домагається конкретних результатів і твердо відстоює інтереси Узбекистану на міжнародній арені

15 січня під головуванням президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва відбулася відео конференція з питань діяльності міністерства закордонних справ та дипломатичних представництв Узбекистану за кордоном.

Відкриваючи засідання, лідер Узбекистану зазначив, що зустріч проходить в умовах різких геополітичних змін у світі та посилення загроз суверенітету держав. У зв'язку з цим було підкреслено необхідність критично оцінити поточну зовнішньополітичну діяльність і перейти до оновленого формату організації роботи Міністерства закордонних справ та закордонних дипломатичних представництв.

Президент Узбекистану зазначив, що 2025 рік загалом став результативним для зовнішньої політики країни. Протягом року були здійснені візити на найвищому рівні до 26 іноземних держав, вперше в новітній історії організовані візити до Узбекистану керівників низки країн. Продуктивного характеру набули багатосторонні діалоги у форматі «Центральна Азія плюс». За останні роки стратегічне партнерство було встановлено з 11 державами, їх загальна кількість досягла 19, побудовані союзницькі відносини з Казахстаном, Азербайджаном і Таджикистаном.

"У результаті відкритої, прагматичної, продуманої та ініціативної зовнішньої політики Узбекистан послідовно зміцнює свої позиції як один із глобальних центрів світу та дипломатії", – підкреслив президент Узбекистану.

З 2017 року за кордоном було відкрито 16 нових дипломатичних представництв і консульств країни, їх загальна кількість досягла 60, а кількість держав, з якими встановлені дипломатичні відносини, – 165. Відзначено також збільшення штатної чисельності та заробітної плати співробітників посольств, консульських установ, представництв при міжнародних організаціях, а також працівників міністерства закордонних справ.

Разом з тим було поставлено принципове питання про те, чи в повній мірі всі дипломатичні представництва використовують надані можливості.

"У нинішніх умовах посол – це не просто особа, яка веде політичний діалог. Посол – це державний представник, який залучає інвестиції та технології, відкриває нові експортні ринки, запускає транспортно-логістичні коридори, збільшує туристичні потоки, створює умови для легальної трудової міграції і, найголовніше, захищає права наших громадян", – підкреслив Мірзійоєв.

У зв'язку з цим зазначено, що для послів ключовими показниками ефективності повинні стати обсяги експортних надходжень з країн перебування, зростання туристичного потоку, а також результативність організації легальної трудової міграції.

Особливо підкреслено необхідність нарощування обсягів експорту та інвестицій за рахунок посилення економічної дипломатії.

У рамках двосторонніх і багатосторонніх заходів у 2025 році були підписані угоди щодо інвестиційних проектів і торговельних контрактів на загальну суму 160 мільярдів доларів. Вперше в історії зовнішній торговельний оборот країни перевищив 80 мільярдів доларів, експорт досяг 33,5 мільярда доларів, а обсяг іноземних інвестицій перевищив 43 мільярди доларів. Експортні поставки в 75 держав збільшилися майже на 4,5 мільярда доларів.

З огляду на це перед послами поставлені завдання щодо розширення експортних поставок до країн Близького Сходу, Європи, Азії та Африки, а також щодо реалізації конкретних проектів у сферах промисловості, сільського господарства, хімічної галузі, текстильної промисловості, тепличного господарства та сфери послуг. При цьому зазначено, що на окремих ринках продукція Узбекистану, як і раніше, залишається недостатньо впізнаваною.

Відзначено, що зростання логістичних витрат негативно позначається на конкурентоспроможності національної продукції. У зв'язку з цим вказано на необхідність диверсифікації транзитних маршрутів, оптимізації логістичних ланцюгів і розробки додаткових пропозицій щодо зниження транспортних витрат при виході на європейські ринки.

У сфері сільського господарства визначені завдання з вивчення та впровадження водозберігаючих технологій, сучасних агротехнологій та інноваційних тепличних рішень. Поряд з цим позначені заходи щодо розширення експортних ринків для продукції хімічної промисловості, доведення міжнародних стандартів і вимог до вітчизняних виробників, а також організації профільних виставок і презентацій.

Підкреслено необхідність активізації торговельно-економічного співробітництва з Африканським континентом, як одним з перспективних нових експортних напрямків. З цією метою доручено розробити чітку «дорожню карту» за участю профільних міністерств і закордонних дипломатичних представництв.

Зазначено, що посли повинні бути безпосередньо зацікавлені в пошуку перспективних проектів, їх залученні та практичній реалізації. У зв'язку з цим визначено впровадження практики матеріального стимулювання послів, які доводять конкретні інвестиційні або експортні проекти до логічного завершення.

Піддана критиці недостатня реалізація наявного потенціалу в ряді напрямків. Зокрема, зазначено, що можливості щодо залучення міжнародних грантів використовуються не в повній мірі. Відзначено, що за умови більш тісної та системної взаємодії міністерств, галузевих керівників та послів минулого року можна було додатково залучити не менше 200–300 мільйонів доларів грантових коштів.

Як зазначалося, міжнародні організації та країни-донори щорічно оголошують грантові програми на суму близько 200 мільярдів доларів. У зв'язку з цим, поставлено завдання впровадити єдиний, системний і результативний підхід до роботи з грантами.

Крім того, підкреслено необхідність спільно з послами в США, Великобританії, Німеччині, Швейцарії, Китаї, Японії та Сінгапурі вжити конкретних заходів щодо залучення провідних зарубіжних університетів, що входять до ТОП-100 світових рейтингів, в якості партнерів узбецьких вищих навчальних закладів.

Відзначено, що взаємодія між регіонами та дипломатичними представництвами в питаннях розширення зовнішньоекономічних зв'язків поки що налагоджена недостатньо. Підкреслено необхідність активної участі хокімів областей спільно з послами в системному просуванні експортно-орієнтованої продукції регіонів та сприянні виходу місцевих підприємств на зовнішні ринки.

В якості чергового пріоритетного напрямку визначено забезпечення громадян Узбекистану легальними та високодохідними робочими місцями за кордоном. Відзначено розширення географії організованої трудової міграції, при цьому зазначено, що в ряді країн робота в цьому напрямку побудована недостатньо ефективно, у зв'язку з чим надано відповідні доручення.

Підкреслено, що посольства і консульства повинні активно захищати права і законні інтереси громадян, забезпечувати кваліфіковану юридичну допомогу по кожному конкретному випадку. Поставлено завдання відмовитися від «кабінетної дипломатії», посилити роботу на місцях і вибудовувати прямий діалог з співвітчизниками.

У сфері туризму позначена необхідність подальшого посилення ролі послів, впровадження нових підходів у роботі з просування туристичного та культурного потенціалу країни, ефективного використання безвізових режимів, а також залучення міжнародних аутсорсингових компаній.

Також обговорені питання розширення зовнішньополітичних зв'язків, якісної та завчасної підготовки візитів на найвищому рівні, перепідготовки дипломатичних кадрів і формування резерву перспективних фахівців.

Активізація зовнішньої інформаційної політики та підвищення міжнародного іміджу країни через системну роботу із зарубіжними ЗМІ та реалізацію спеціальних медіа-проектів визначені серед пріоритетних завдань.

Підкреслено необхідність оновлення Концепції зовнішньополітичної діяльності Республіки Узбекистан, перегляду її пріоритетних напрямків та визначення чітких завдань щодо захисту національних інтересів і зміцнення позицій країни на міжнародній арені.

Як зазначив президент Узбекистану, нова концепція повинна комплексно відображати довгострокові стратегічні цілі, логіку внутрішніх реформ, а також національні інтереси у сфері економічної дипломатії, безпеки, інвестицій, експорту, транспортно-логістичних, водних і кліматичних питань.

З метою гідного визнання заслуг дипломатів запропоновано заснувати почесне звання «Заслужений дипломат Республіки Узбекистан».

Підводячи підсумки наради, президент Шавкат Мірзійоєв підкреслив:

«Настає час дипломатів нової формації – тих, хто домагається конкретних результатів і твердо відстоює інтереси Узбекистану на міжнародній арені».

Під час засідання були заслухані звіти та пропозиції послів Узбекистану за кордоном.

Український Дощ писав раніше, що Румунія готова сісти за стіл переговорів із Молдовою щодо ідеї об’єднання країн.