Історія з Корбаном на користь лише кількох людей, а не на користь держави

У нас із Корбаном дуже складні стосунки. М'яко кажучи, натягнуті. Але це не є причиною проігнорувати ситуацію. Те, що сьогодні влада робить із Корбаном – це гидота.

І не лише тому, що незаконно позбавляти громадянства за правом народження чи тому, що батьки Корбана у Дніпрі, а його не пускають. А тому що ця історія на користь лише кількох людей, а не на користь держави.

Те, що влада намагається таким лукавим чином і Коломойському догодити, у якого з Корбаном свої рахунки, і натиснути на мера Дніпра, Бориса Філатова, якого вважають винним у ситуації із запитом конгресумен США Вікторією Спартц щодо Єрмака - це всім зрозуміло. Але на Банковій сильно загралися у політику під час війни.

Війна ще не закінчилася. А сморід від політичних ігор вже починає дратувати...

Чи є у Феміди претензії до Корбана? Тоді озвучуйте підозру і до суду. Можна навіть до Печерського. Немає претензій?

Тоді годі займатися правовим нігілізмом. І якщо чесно, то мене втомили ці ігрища з громадянством, щоби одного не пускати в Україну, а другому допомогти не потрапляти до реєстру олігархів. Мені здається, що тим, хто загрався треба тиждень у окопі посидіти. На нулі. Щоб мізки вправилися. А то про війну вже забули і слова про те, що в єдності наша сила вже багатьма забута. Тьху!

І ще одне! Нагадую, що Стаття 25, Конституції України, вказує, що громадянина України не може бути позбавлено громадянства та вигнано за межі країни. Це є базове конституційне право. І так, стаття 106 тієї ж Конституції каже, що президент ухвалює рішення про прийняття до громадянства України або його припинення. Тобто позбавити не можна, а от припинити можна, але виключно добровільно. Корбан добровільно погоджувався на це? Ні? Тоді питання закрите. Але сморід від цієї історії залишився...