До оборони держави має бути залучене все суспільство, а не тільки одні і ті ж самі люди - нова заступниця МО

Про це заявила заступниця міністра оборони Любов Галан на ютуб-каналі "Мені тільки спитати".

За словами Галан, поширена ідея про професійну контрактну армію, яка повністю бере на себе захист держави, не відповідає українським реаліям.

"Це питання, взагалі, соціальної справедливості і дуже складне питання для України про те, хто з населення воює, а хто працює. Ідея, яка всім дуже приваблива, – це контрактна армія, де є професійні військові, які отримують багато грошей і йдуть нас захищати, а ми як суспільство платимо податки й не беремо участі в цьому всьому", – сказала вона.

Галан зазначила, що така модель є привабливою, однак не враховує постійну загрозу з боку Росії.

"Реальність життя біля росії і війни з росією у тому, що має брати участь в обороні, у різних навіть формах оборони все населення України. І в участі в бойових діях, і в несенні військової служби якийсь відсоток населення України обов'язково", – наголосила посадовиця.

Водночас вона звернула увагу на проблему, яка виникла через нинішній підхід до формування резерву.

"Так виходить, з тієї концепції, яка вона зараз є, що воюють одні й ті самі. Якщо ми дивимося навіть на проблематику військово-оперативного резерву, то першими й у першу чергу будуть воювати ті, хто вже має бойовий досвід", – пояснила Галан.

За її словами, із погляду війська це є цілком логічним рішенням, адже між непідготовленою цивільною людиною та ветераном вибір буде зроблено на користь людини, яка вже має необхідні знання та навички.

Водночас, за словами Галан, ветерани та їхні родини дедалі частіше порушують питання справедливого розподілу навантаження.

"Я думаю, що негативний, але більш реалістичний сценарій – це те, що ми будемо воювати ще як країна в майбутньому. І це означає, що в нас має бути якесь рішення для того, щоб не воювали одні й ті самі", – підсумувала вона.

Що відомо про нову заступницю виконувача обов'язків міністра оборони Євгенія Хмари Любов Галан

Любов Галан роками публічно вимагала від держави краще захищати права військових, працюючи в правозахисних організаціях. Тепер вона сама стала частиною цієї державної системи.

Любов Галан народилася 31 липня 1996 року у Львові – тобто на момент призначення їй ще навіть не виповнилося тридцять. Вища освіта в неї, як не дивно для майбутньої правозахисниці й посадовиці оборонного відомства, гуманітарно-історична: кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія", бакалаврат у 2017-му, магістратура у 2019-му, а з 2021 року – аспірантура тієї ж альма-матер.

Але справжньою школою для Галан стала не аудиторія. 

У 17 років, першокурсницею, вона вийшла на Майдан і стала свідком розстрілів Небесної сотні. Цей досвід вона згодом називала таким, що залишив незагоєний слід і визначив, чим займатися далі. Її історію включили до збірки спогадів учасників Революції Гідності, виданої у 2015 році.

Важливий етап у житті стався у лютому 2023 року, коли Галан разом з адвокатом Масі Найємом заснувала впливову громадську організацію "Принцип" – правозахисний центр для військовослужбовців. Вона очолила його як керуючий директор. 

Мета організації була амбітною: вибудувати нормальний, зрозумілий і по-людськи справедливий зв'язок між державою та людиною у формі. "Принцип" узявся супроводжувати весь шлях військового – від системи відбору в армію до вдосконалення політики щодо ветеранів після демобілізації.

Паралельно Галан долучилася до заснування благодійної організації Frontline.Care, яка допомагає війську. У 2023-2024 роках на сайті Української правди виходили авторські матеріали активістки, де вона розповідала про проблеми військових з якими вони стикаються. У 2023 вона увійшла до списку "30 до 30: Творці майбутнього" від Forbes Україна.

Український Дощ писав раніше про те, чи дає зняття з військового обліку право чоловікам на виїзд за кордон.