[]

143 роки тому народився геніальний український композитор Микола Леонтович

143 роки тому народився геніальний український композитор Микола Леонтович

Миколу Леонтовича називають "українським Бахом" за величезний внесок у розвиток хорової музики. 13 грудня виповнилось 143 роки з дня народження славетного українського композитора, диригента і педагога.

Микола Дмитрович Леонтович з’явився на світ у селі Монастирок (зараз Немирівського району Вінницької області) в родині священника. Початкову музичну освіту здобув від батьків. Тато, Дмитро Федорович, грав на скрипці, гітарі, віолончелі, контрабасі, керував хором семінаристів. Мама, Марія Йосипівна, любила співати і прищепила синові любов до української народної пісні.

У неповні п’ятнадцять років Микола закінчив Шаргородське початкове духовне училище і вступив до Подільської духовної семінарії у губернському центрі – Кам’янці-Подільському. Тут він навчився грати на скрипці, фортепіано, духових інструментах, вивчав теорію музики, хоровий спів, займався музичною обробкою народних пісень. Після закінчення семінарії викладав церковний спів, музику, чистописання, арифметику у школах на Поділлі, видав дві збірки "Пісень з Поділля". Одружився з Клавдією Ферапонтівною Жовткевич – українською інтелігенткою з Волині.

1904 року родина Леонтовичів переїхала на Донбас, на станцію Гришине (нині Покровськ Донецької області), де Микола Дмитрович викладав співи і музику, а також організував капелу робітників-залізничників. Та згодом під тиском влади, яка закидала йому участь у революційних подіях 1905–1907 років, був змушений повернутися на рідне Поділля.

Із осені 1908 року Микола Леонтович працював у Тульчинській жіночій єпархіальній школі. Очолив місцеве відділення товариства "Просвіта". Це був час його творчої зрілості, коли композитор написав такі хорові шедеври, як "Коза", "Ой сивая зозуленька", "Женчичок-бренчичок", "Піють півні", "Козака несуть", "Праля".

1914 року він створив хорову обробку народного "Щедрика". А на Різдво, 7 січня 1917-го, її вперше виконав хор Олександра Кошиця у Київському університеті Святого Володимира. Згодом хор Кошиця неодноразово виступав із "Щедриком" за океаном. Пісня стала настільки популярною, що американський композитор українського походження Пітер Вільховський (Peter Wilhousky) написав до неї англійський текст. Ця версія під назвою "Carol of the Bells" і нині є однією з найпопулярніших різдвяних пісень у світі.

Перебуваючи у Тульчині, Микола Леонтович познайомився з видатним композитором Кирилом Стеценком, який згодом висловлювався про нього, як про "справді велику одиницю серед музичних кіл, з великими здібностями й талантом; він – ніби різьбяр у музиці, що творить найтонші музичні вартості, неначе "мережева" із шовку… Леонтович бере невелику річ і так вирізбярить її, вичеканить, що просто диву даєшся: маленьку простеньку мелодію він розгорне на широку картину з безліччю найрізноманітніших фарб; мелодії остільки ніжні, лагідні і чимось таким теплим віє від них, що хоч-не-хоч, а навіває на тебе мрії".

За сприяння Стеценка на зламі 1918–1919 років Леонтович із родиною переселився до Києва, де замешкав у квартирі по вулиці Багговутівській, 2. За участі Леонтовича у Києві постала перша українська національна хорова капела і народна консерваторія. Та коли місто ненадовго опинилося під контролем білогвардійців, які переслідували українських діячів, Леонтович був змушений переховуватися. В листопаді 1919 року він пішки, в літньому пальто, змарнілий і застуджений повернувся до Тульчина.

В останні роки життя Микола Леонтович працював над своїм першим великим симфонічним твором – народно-фантастичною оперою у трьох діях "На русалчин Великдень". Опера так і залишилася недописаною – через півстоліття її завершив та інструментував для сучасного симфонічного оркестру композитор Мирослав Скорик.

В умовах постійних бойових дій (Армія УНР, більшовики, білогвардійці, поляки, повстанський рух) та радянської політики "воєнного комунізму", жити Леонтовичам доводилося у тяжкій матеріальній скруті. Дуже часто родині не вистачало коштів навіть на харчі й одяг. Один з колег згадував про зустріч із Леонтовичем за кілька днів до смерті композитора: "Він був убраний в старе пальто, на голові в нього була шапка, яку пошила йому дружина із старої ковдри. На руках рукавиці на один палець (також робота його дружини), а штани – сіро-чорного кольору – з великими фіолетовими латками. Та він ще ніс на паличці зав’язаний у велику хустку гостинець для мене – калачі".

Видатний композитор не міг більше витримувати життя в Радянській Україні. Він зумів зібрати кошти і придбати квитки для виїзду за кордон. Та потрапити туди йому не судилося. Рано вранці 23 січня 1921 року, коли Леонтович гостював у батька в селі Марківка (нині Теплицького району Вінницької області), його застрелив із гвинтівки чекістський агент Афанасій Грищенко, який на додачу ще й пограбував оселю. Незадовго до того Миколі Дмитровичу виповнилося 43 роки. За радянських часів стверджувалося, що вбивцею був якийсь безіменний "білогвардієць", "петлюрівець" або просто "бандит". А правда з’ясувалася тільки у 1990-х, коли відкрився доступ до архівів.

Знаменитий композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав і обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори. Різдвяна колядка "Щедрик" відома у всьому світі під назвою "Carol of the Bells" і має безліч інтерпретацій.

Всесвітньо відома обробка «Щедрик» належить до тих, над якими Микола Леонтович працював майже усе життя. Перша її редакція була написана до 1901-1902 рр., друга редакція — в 1906—1908 рр., третя — 1914 р., четверта — 1916 р., і нарешті, п'ята — 1919 р.

Уперше "Щедрик" був виконаний в 1916-му хором Київського університету. З тих пір щедрівку стали масово співати інші колективи.

5 жовтня 1921 року "Щедрик був презентований на концерті в Carnegie Hall в Нью-Йорку. А в 1936 році композитор Петро Вільховський, який працював на радіо NBC, записав англійську версію "Carol of the Bells". Після цього мелодія великого українця і стала всесвітньо відомою.

Українська пісня звучала у популярних серіалах і фільмах, таких як: "Південний парк", "Сімпсони", "Гріффіни", "Гаррі Поттер", "Сам удома", "Міцний горішок 2" та інших. На сьогоднішній день "Щедрик" має безліч обробок – від класики до року, репу, рейву та диско варіантів.

Ми вирішили зібрати для вас незвичайні та оригінальні версії “Щедрика”. Насолоджуйтесь!

"Щедрик" у виконанні американської групи The Piano Guys. Під час запису музиканти задіяли 12 віолончелей.

Чудове виконання "Щедрика" від відомого британського піаніста Девіда Хікена.

Майже імпровізоване виконання відомої на увесь світ української щедрівки Наталією Чечурою і бітбоксером Don Ost в рамках торішнього флешмобу #100yearsShchedryk.

Популярний український дует B&B Project виконав відому композицію Леонтовича на баяні та бандурі.

А ось одне з найоригінальніших виконань "Щедрика": композицію баскетбольними м’ячами про паркет "зіграли" зірки НБА Дуайт Ховард, Рассел Уестбрук, Джо Джонсон, Кармело Ентоні і Дуайн Уейд.

Чудове виконання "Carol of the Bells" від американської групи Pentatonix. У цієї версії композиції вже більше 100 млн переглядів!

Дует Double Blast зробив своє аранжування "Щедрика", об’єднавши мелодію української композиції з відомим твором Антоніо Вівальді "Зима". Звучання баяна та фортепіано у супроводі симфонічного оркестру надає композиції своєрідний колорит.

Тіна Кароль защедрувала разом з дитячим хором. Номер на пісню "Щедрик" був знятий в унікальних інтер’єрах на тлі древніх фресок і мозаїк Софійського собору.

Неймовірний "Щедрик" у рок-обробці від групи Rock H  у супроводі оркестру.

Олег Скрипка і знаменитий Le Grand Orchestra навіюють новорічний настрій.

Литовський хор заспівав український "Щедрик"!

Хлопцям на запис пісні та відео дали всього дві години. Після цього вони відразу повернулися в зону АТО захищати Україну від ворожих сил!

Відома британська співачка грузинського походження Кеті Мелуа виконала українську різдвяну пісню в ефірі телеканалу BBC.

А ось версія "Щедрика" від Кароліни Проценко - 11-річної української скрипальки, яка стала зіркою Каліфорнії.

Американка Ліндсі Стірлінг – талановита скрипалька, яка підкорила публіку незвичайною грою, записала нове казкове відео до різдвяної композиції «Carol of the Bells». 

Відомий український гурт електронної музики, який у своїй творчості акцентує на народних мотивах представив своє аранжування "Щедрик", про що днями писав Український дощ.

[]
Теги
<
Новини партнерiв
Схожi
19 січня: річниця Вогняного Хрещення на Майдані
Історія
19 січня: річниця Вогняного Хрещення на Майдані
19 січня 2014 року, після ухвалення пакету так званих «диктаторських законів» багатотисячна колона обурених активістів вирушила до будівлі ВР...
Історія інавгурацій Президента США у вінтажних фото і малюнках
Історія
Історія інавгурацій Президента США у вінтажних фото і малюнках
Слово «Інавгурація» насправді звучить трохи специфічно, на кшталт якогось медичного терміну, проте у буквальному перекладі з латини Іnauguro означає - посвячення до посади...
18 січня 1654 року Хмельницький скликав Переяславську раду заради союзу з Московією
Історія
18 січня 1654 року Хмельницький скликав Переяславську раду заради союзу з Московією
Якими б не були причини прийняття такого рішення, його наслідки у вигляді поневолення, зросійщення і голодомору українці розгрібають і по сьогодні...
Уроки демократії від наших предків
Історія
Уроки демократії від наших предків
Як народ приймав рішення в давнину, що впливали на життя Київської Русі та Запорізької Січі, витоки зародження народної демократії...
Оприлюднено оголені знімки радянської кінодіви Любові Орлової
Історія
Оприлюднено оголені знімки радянської кінодіви Любові Орлової
У мережі спливли фотографії радянської акторки театру та кіно Любові Орлової. У кадрі знаменитість постала повністю оголеною. Світлини чудово збереглися...