12 червня у Франції – перший тур парламентських виборів: Макрон може залишитися «голим королем»

12 червня у Франції – перший тур парламентських виборів: Макрон може залишитися «голим королем»

Перший тур парламентських виборів відбудеться у Франції у неділю, 12 червня. Голосування, другий тур якого намічено на 19 червня, визначить склад Національних зборів Франції та політику на найближчі п'ять років. У чому головна інтрига парламентських виборів, які іноді називають "третім туром" виборів президента? Чим ризикує переобраний на другий термін президент Емманюель Макрон? Як французи обирають своїх парламентаріїв? Відповіді – в огляді RFI.

Після виборів президента французьких громадян знову очікують на дільницях 12 та 19 червня для голосування на виборах парламентських. У два тури вони мають обрати 577 депутатів Національних зборів, нижньої палати парламенту, яка відіграє ключову роль в ухваленні законів. Парламентська більшість також визначає склад уряду країни на чолі із прем'єр-міністром.

Для президента Франції результати парламентських виборів мають вирішальне значення: він набуває всієї повноти влади лише в тому випадку, якщо його партія має більшість у Нацзборах. Інакше главі держави доводиться призначати прем'єра та уряд зі складу опозиційної до нього парламентської більшості. Ситуації «співіснування» президента та уряду з різних партій виникали двічі в історії П'ятої Республіки, щоправда, вже у віддаленому минулому.

Останні 20 років подібного «двовладдя» не виникало, після того, як президентський термін скоротили з 7 до 5 років, а депутатів Нацзборів на такий самий термін стали обирати одразу за главою держави. Проте ризик повторення ситуації «співіснування», закладений у самій конструкції політичної системи, залишається і цього року про нього у Франції говорять цілком серйозно.

Процедура виборів

577 депутатів Національних зборів обирають у два тури за мажоритарною системою – в одномандатних виборчих округах. На нинішніх виборах зареєстровано 6300 кандидатів (на 20% менше, ніж на попередніх виборах п'ять років тому).

Для перемоги відразу в першому турі (вкрай рідкісна ситуація) кандидат має отримати абсолютну більшість голосів (більше 50% тих, хто прийшов на дільниці). І це мають бути голоси щонайменше 25% від кількості виборців, внесених до списків. Наприклад, у 2017 році лише чотири депутати було обрано вже у першому турі.

У другому турі голосування суперників щонайменше двоє. Але може бути й більше: до «фіналу» виходять кандидати, які отримали голоси не менше ніж 12,5% від кількості зареєстрованих в окрузі виборців. Якщо нікому не вдається подолати цей поріг, то у другий тур проходять два кандидати-лідери за загальною кількістю голосів. Якщо цей бар'єр подолав лише один претендент, його суперником стає той, хто посів у першому турі друге місце.

Складність прогнозування результатів

Переважна більшість кандидатів на парламентських виборах у Франції представляють політичні партії. І де-факто саме партії змагаються за місця у Національних зборах. Проте передвиборчий рейтинг популярності самих партій не дозволяє соціологам прогнозувати їх підсумкові результати за кількістю місць у парламенті. Загальний партійний рейтинг відігравав би суттєву роль у пропорційній системі виборів — при голосуванні за партійні списки. Але оскільки французи голосують за депутатів-одномандатників, для точного прогнозу результатів потрібні опитування безпосередньо у всіх округах. З технічного погляду постійні виміри настроїв виборців у сотнях округів — робота важкоздійсненна і надто дорога. Тому ЗМІ доводиться задовольнятися довільними прогнозами.

Суперники: партії та блоки на виборах парламенту

Головними суперниками на нинішніх парламентських виборах у Франції називають блок прихильників Макрона та єдиний фронт лівих партій. «Макроністи» сподіваються зберегти правлячу більшість ще на п'ять років. Бажано більшість абсолютну – не менше 289 депутатів.

Для лівих, яким вдалося створити передвиборчий альянс вперше з 1997 року, завдання максимум — вирвати владу у блоку Макрона, змусивши президента співіснувати з урядом, який йому опозиційний. Завдання щонайменше — стати першою опозиційною силою в Нацзборах на противагу «макроністам».

Ультраправі з Марін Ле Пен розраховують радикально наростити своє представництво у парламенті — до кількох десятків депутатів проти нинішніх семи. Завдання мінімум — отримати право сформувати власну фракцію, для чого необхідно щонайменше 15 депутатів.

Блок президента Макрона

Коаліція під назвою "Ensemble!" (разом) сформована навколо президентської партії, яку перед виборами перейменували на «Renaissance» (Відродження). До цього, з моменту свого створення у 2016 році центристська партія Макрона називалася «Вперед, Республіка!» (La République en marche).

Соціологи прогнозують «макроністам» у майбутньому складі Нацзборів до 300 депутатських місць.

Єдиний блок лівих сил

Коаліція основних партій лівого спектра отримала назву «Новий екологічний та соціальний народний союз» (Nouvelle union populaire écologique et sociale/NUPES). Ініціатор об'єднання - ультраліва партія "Непокірна Франція" (La France insoumise) Жан-Люка Меланшона, який посів третє місце у першому турі виборів президента (22% голосів). У складі лівого фронту - партія "Європа - Екологія - Зелені" (Europe Écologie Les Verts / EELV), Соціалістична партія та Комуністична партія Франції.

У складі нинішньому парламенту у «Непокірної Франції» було 17 депутатів, у Соцпартії — 28, у комуністів фракція налічувала 15 осіб. Соціологи пророкують блоку лівих до 230 депутатів у Нацзборах.

Права партія «Республіканці»

Традиційні французькі праві та правоцентристи розраховують на цих виборах на свої давні та міцні позиції на місцях, у виборчих округах. У складі парламенту, що йде, праві «Республіканці» були головною опозиційною фракцією зі 100 депутатів. У правоцентристів із Союзу демократів та незалежних фракція налічувала 19 обранців.

Прогнози соціологів для цього блоку: до 55 місць у Нацзборах.

«Національне об'єднання» Марін Ле Пен

Вкрай права партія йде на вибори сама, висунувши своїх кандидатів майже в усіх округах. Колишній Нацфронт у складі парламенту мав лише 7 депутатів. Марін Ле Пен, головна суперниця Макрона на двох останніх виборах президента, нагадує про свій історичний рекорд - 41,5% голосів у другому турі наприкінці квітня. Спершу Ле Пен ставила однопартійцям завдання перемогти у 60 округах. Тепер – у 150-ти. «Національне об'єднання» плекає надію стати першою опозиційною силою в парламенті.
Соціологи прогнозують «лепеністам» до 60 депутатських місць.

Ультраправа «Реконкіста» Еріка Земмура

Прибічники консервативного публіциста Еріка Земмура з новоствореної партії «Reconquête» (відвоювання) боротимуться за депутатські місця окремо від партії Ле Пен. За прогнозами соціологів, у парламент партія зможе провести від сили 3-4 депутатів.

Загроза історично низької явки

Нині у списках виборців у Франції — понад 47,8 мільйона громадян. Явка на парламентських виборах традиційно нижча, ніж на виборах президента. Загальна тенденція останніх років – зниження активності виборців на виборах усіх рівнів.

Минулого квітня Емманюеля Макрона переобрали на другий президентський термін за історично низької явки: 73,7% у першому турі і 72% — у другому. У 2017 році явка на виборах президента становила 77,8 та 74,5%. У минулому главу французької держави обирали, як правило, близько 80 відсотків громадян.

На виборах парламенту соціологи прогнозують рекордно низьку явку в першому турі — від 44 до 48 відсотків.

Попередній рекорд неявки виборців було зафіксовано п'ять років тому: на виборах депутатів Національних зборів п'ять років на дільницях побували менш як половина виборців. У першому турі тоді голосували 48,7% громадян, а в другому 42,6%.

Зазначимо, що у 2012 році президента Франції обрали за явки 79,5 і 80,3%. На виборах парламенту десять років тому явка становила 57,2 та 55,4%.

[{"ad_code":"","ad_pic":"assets\/uploads\/root\/images\/house1.jpg","date":"","active":"","thumb":"","ad_link":""}]
Теги
Схожi
В Італії назвали єдине бачення закінчення війни в Україні - дипломатичний шлях
Світ
В Італії назвали єдине бачення закінчення війни в Україні - дипломатичний шлях
Рим продовжує тримати контакт з Москвою через своє посольство, сподіваючись на мирне урегулювання ситуації...
Ізраїль через суд скасував обмеження на в’їзд українців до країни
Світ
Ізраїль через суд скасував обмеження на в’їзд українців до країни
«Вітаю рішення Верховного суду Держави Ізраїль, яке зобов’язує уряд Ізраїлю скасувати будь-які додаткові обмеження на в’їзд громадян України», – сказав Зеленський...
Російське судно, що перевозило українське зерно, затримане в Туреччині
Світ
Російське судно, що перевозило українське зерно, затримане в Туреччині
Суховантаж належить казахстанській компанії KTZ Express, але орендований російською компанією Green-Line. Reuters уточнює, що судно йшло під прапором росії...
Санкції підштовхують росію та білорусь прискорити об'єднання - путін
Світ
Санкції підштовхують росію та білорусь прискорити об'єднання - путін
Країна-агресор та білорусь домовилися про формування єдиного оборонного простору Союзної держави та забезпечення безпеки, зокрема у боротьбі з тероризмом...
Болгарія не допустить ультиматумів від країни-агресора: 70 дипломатів рф поїдуть додому
Світ
Болгарія не допустить ультиматумів від країни-агресора: 70 дипломатів рф поїдуть додому
росія вимагала від Болгарії скасувати висилку 70 дипломатів, погрожуючи закрити своє посольство. У Болгарії заявили, що не допустять ультиматумів...