10 негативних факторів для України через перемогу Кароля Навроцького на виборах президента Польщі

У неділю, 1 червня, у Польщі відбувся другий тур виборів президента, де з невеликою перевагою перемогу отримав висуванець найбільшої опозиційної сили, керівник Інституту національної пам'яті Кароль Навроцький. Раніше політик заявляв, що Україні не місце в ЄС і НАТО.

Кандидат від опозиційної націонал-консервативної партії "Право і справедливість" (ПіС) Кароль Навроцький переміг на виборах президента Польщі. 42-річний Навроцький – історик, який досліджує тему антикомуністичного спротиву у Польщі. 2021 року він став президентом Інституту національної пам'яті. У росії його внесли до списку розшукуваних осіб через причетність до знесення пам'яток Червоної армії біля Польщі.

Результатом перемоги Навроцького, як передбачається, стане зростання напруженості у відносинах Польщі з Євросоюзом та Україною, посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві та обмеження прав українських мігрантів.

Навроцький скептично налаштований щодо Брюсселя та Києва, а також виступає проти запрошення України до НАТО та її прискореного вступу до ЄС. Він активно торпедує тему Волинської трагедії. Водночас Навроцький зазначив, що Польща має стати "головною силою відновлення України", коли закінчиться війна, тобто заробити на Україні новий польський президент все ж таки не проти.

Хто такий Кароль Навроцький

Кароль Навроцький народився 3 березня 1983 року в Гданську. Він виріс у родині робітників, здобував освіту в місцевій школі, а згодом – у гімназії, яку закінчив у 2002 році. У 2003 році Навроцький завершив навчання у Вищій школі бізнесу та адміністрації в Гданську, здобувши фах у сфері управління персоналом. Того ж року вступив до історичного факультету Гданського університету, який закінчив у 2008 році.

Окрім вивчення історії, Кароль активно займався спортом, зокрема футболом. Він грав за місцеві клуби KKS Gedania та Ex Siedlce, хоча згодом виявилось, що індивідуальні види спорту більше відповідають його здібностям. У боксі Навроцький досяг більшого – у 2004 році він здобув перемогу в зональному турнірі Кубка Польщі серед юніорів у вазі до 91 кг, представляючи клуб RKS Stoczniowiec.

Які є основні негативні фактори для України та Європи від перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі?

Послаблення підтримки України у війні з росією

На відміну від чинного президента Польщі Анджея Дуди, який досить активно підтримував та підтримує Україну у її війні проти Росії, Навроцький скептично ставиться до цього напряму. Так, він визнає загрозу від Москви для Польщі, але під час виборчої кампанії політик вимагав обмежити європейську та польську допомогу Україні, надаючи її суто в інтересах Польщі, що має бути екстреним заходом, а не постійною політикою. Він має ізоляціоністські погляди, це може призвести до зниження допомоги Україні та гальмування європейських санкцій проти рф.

Торпедування історичних ран

Для української спільноти ім’я Кароля Навроцького вперше гучно зазвучало передусім із скандальним закриттям слідства у справі операції "Вісла". У 2023 році Комісія з переслідування злочинів проти польського народу Інституту національної памʼяті Польщі оприлюднила заяву про закриття слідства, зазначивши, що "операція мала превентивно-захисний, а не репресивний характер". 17 липня 2024 року Окружний суд Варшави постановив, що Інститут національної памʼяті Польщі повинен відновити розслідування акції "Вісла". Неважко здогадатися, чого буде прагнути Навроцький на посту президента країни.

Кароль Навроцький як голова Польського інституту національної пам'яті (IPN) неодноразово висловлювався щодо Волинської трагедії, наголошуючи на необхідності вшанування пам'яті жертв та вирішення історичних питань між Польщею та Україною. При цьому Навроцький критикував українську позицію щодо ексгумації, вважаючи її неприязною до Польщі. Він зазначав, що країна, яка не може відповісти за такі жорстокі злочини проти своїх сусідів, не може бути частиною євроспільноти. Українське Міністерство закордонних справ відреагувало на заяви Навроцького, назвавши їх маніпулятивними, та закликало польських політиків не використовувати питання складних історичних періодів у внутрішньополітичній боротьбі, особливо напередодні виборів.

Навроцький також висловлювався за створення музею жертв Волинської трагедії в Польщі, заявляючи про "необхідність вшанування пам’яті понад 120 тисяч загиблих". В Україні цю цифру загиблих поляків вважають значно перебільшеною та спробою маніпуляції та тиску на нашу державу. Також Навроцький підтримав ініціативу щодо заборони пропаганди символів українського націоналізму в Польщі, зокрема символіки, пов’язаної з Бандерою. Він вважає, що такі символи не повинні мати місця в сучасній Польщі, адже асоціюються з ідеологією, яка призвела до масових вбивств поляків.

Ускладнення інтеграції України до ЄС та НАТО

Президент Польщі має вплив на зовнішню політику й може впливати на позицію країни щодо розширення ЄС. Саме на позитивний вплив і розраховували українці, коли Польща отримала право головування у Раді ЄС 1 січня 2025 року строком на пів року. Однак якось помітного прориву не відбулося, а з перемогою Навроцького Польща може блокувати переговори про вступ України до Євросоюзу та може стати менш активним лобістом України у Брюсселі.

На останніх дебатах перед першим туром голосування Навроцький зазначив: "Нашій країні не варто бути надто оптимістично налаштованою щодо вступу України до ЄС чи НАТО". Політик заявив, що не бачить Україну членом Європейського Союзу або НАТО, поки не буде вирішено історичні питання, важливі для Польщі, зокрема питання відповідальності за Волинську трагедію. На його думку, країна, яка не визнає історичних злочинів, не може бути повноправним членом міжнародних альянсів.

До цього всього Навроцький підписав декларацію лідера націоналістичної "Конфедерації" Славоміра Менцена, тим самим заручившись підтримкою його виборців. Серед іншого документ, який він схвалив, передбачає, що в разі його перемоги він як президент Польщі не підпише "закон про ратифікацію вступу України до НАТО". Політик також пообіцяв не відправляти польських військових до сусідньої країни, навіть якщо про це попросить президент США Дональд Трамп.

Загострення ситуації з українцями в Польщі

Навроцький неодноразово визнавав, що Польща зробила багато для допомоги українцям після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, та наголошує, що надання таких прав і пільг не може бути безстроковим. Він активно виступає за обмеження прав українців у Польщі та роздмухує антиукраїнські настрої своїми заявами: "Якщо президент Зеленський погано ставиться до нас, ми маємо право це сказати. Мільйони поляків хочуть це озвучити. Я вважаю, що маю право бути голосом тих, хто не згоден з тим, що нас затопило українське зерно і нерівна конкуренція".

Щодо прав українців у Польщі, то Кароль Навроцький вважає, що соціальні та медичні послуги мають бути передусім для громадян Польщі. У публічних виступах він, зокрема, заявив, що польські матері мають право стояти в черзі до лікаря перед українками. Ці слова викликали критику, але також знайшли підтримку серед частини виборців. Через такі популістські чи праворадикальні заяви Навроцького більш аніж можливі утиски прав українських біженців і трудових мігрантів, обмеження у сфері працевлаштування або соцдопомоги та зростання побутової ксенофобії.

Вплив на транзит і торгівлю

"Українське зерно "затопило" польських фермерів", говорить Навроцький, підкреслюючи, що Польща та ЄС повинні жорстко реагувати на цей "негативний фактор". Через ці та інші передвиборчі заяви Навроцького Польща як ключовий транспортний коридор для України може виявитися під питанням. На що точно можна "розраховувати", так це на посилення митного або транспортного тиску з боку Варшави та нові перешкоди для українського сільськогосподарського експорту до ЄС.

Проблеми з Німеччиною

Перемога Навроцького створює напруження у відносинах з Німеччиною. Тому дедалі більш помітний польсько-німецький союз з підтримки України буде під питанням. Навроцький виступає за те, щоб Німеччина виплатила Польщі репарації за збитки, завдані під час Другої світової війни. Він вважає це питанням історичної справедливості. За його словами, німецька окупація призвела до масових втрат, і Польща має право на компенсацію. Він називає чинного прем’єр-міністра Дональда Туска мало не німецьким агентом. Усе це не сприяє робочим відносинам між головними державами, які підтримують Україну у війні проти росії.

Євроскептицизм

Через досить жорсткі заяви новообраного президента щодо внутрішньої політики ЄС та України багато хто вважає, що Польща як важливий гравець ЄС перетвориться на фактор нестабільності всередині союзу. Він наголошує на захисті історичної правди, економічної незалежності та політичного суверенітету Польщі. Його заяви та політична риторика спрямовані на посилення ролі Польщі як самостійного гравця в Європі. Навроцький послідовно виступає проти ідеї європейської федералізації. Він підтримує модель ЄС як союзу національних держав. На його думку, спроби перетворити ЄС у централізовану структуру суперечать суверенітету країн-членів, зокрема Польщі. Він закликає до перегляду деяких механізмів впливу Брюсселя на внутрішню політику, що буде вносити напругу у відносини між Варшавою та Брюсселем.

Неоднозначна ситуація щодо росії та зв’язки з проросійськими політиками

З одного боку, Навроцький вважає, що Захід, і особливо лідери ЄС, зокрема уряд Німеччини та французька дипломатія, тривалий час толерували агресивну політику Кремля. На його думку, багаторічна залежність від російських енергоносіїв посилила позиції росії перед початком повномасштабної війни проти України. З іншого, Навроцький заявив, що готовий сідати за стіл переговорів із Володимиром Путіним, якщо цього вимагатимуть польські інтереси. Він зазначив, що хоча не має довіри до Путіна як до людини, на посаді президента повинен керуватись інтересами держави, навіть у спілкуванні з ворожими лідерами.

У своєму політичному багажі новий польський президент має і незрозумілий візит до Москви у липні 2018 року, коли він обіймав посаду директора Музею Другої світової війни. Навроцький перебував у Росії з 23 по 25 липня, однак по поверненню делегації до Польщі музей не опублікував жодної інформації щодо цієї поїздки. З ким саме зустрівся Навроцький і з якою метою – не повідомлялося. У Польщі противники Навроцького припускають, що політик, можливо, мав контакти навіть з російськими спецслужбами. Особисто Кароль Навроцький підтвердив, що він дійсно відвідував Москву у 2018 році, однак наголосив, що це було в межах службової поїздки.

Незрозумілим є і інші кроки Навроцького. Так, під час виборчої кампанії політик заручився підтримкою лідера "Альянсу за об'єднання румунів" Джордже Сіміона, який напередодні програв власні вибори президента і який є досить токсичним персонажем у Європі через свої проросійські погляди. Сіміон взяв участь у передвиборчому мітингу Кароля Навроцького у Забжі та назвав його "майбутнім президентом Польщі". Прем’єр Польщі Дональд Туск різко відреагував на зустріч ультраправих кандидатів у президенти Польщі та Румунії.

"Росія щаслива. Навроцький і його проросійський румунський колега Джордже Сіміон на одній сцені за п'ять днів до президентських виборів у Польщі та Румунії. Усе зрозуміло".

Політичний розбрат у Польщі

Результат нинішніх виборів у Польщі матиме далекосяжні наслідки для подальшої політики країни. Річ у тім, що з часу приходу до влади коаліції під керівництвом Дональда Туска у 2023 році ключові урядові ініціативи блокувало вето президента Анджея Дуди, який є союзником опозиційної партії "Право і справедливість". Перемога Тшасковського могла б змінити цей сценарій, оскільки урядове законодавство більше не стикатиметься з президентським вето. Це забезпечило б узгоджену роботу гілок влади та дозволило б розпочати реалізацію реформ, адже у керівної коаліції недостатньо голосів у парламенті, щоб подолати президентське вето. Все вказує на те, що перемога Навроцького масштабує цю проблему. Напередодні Дональд Туск попереджав, що перемога Навроцького може не лише заблокувати реформи, а й послабити позицію Польщі в ЄС на тлі війни Росії проти України. Це не порожні слова, адже все виглядає так, що польські політики більш за все будуть занурені у внутрішнє протистояння, що, звісно, послабить їхню зовнішню увагу, а можливо, і допомогу Україні та участь Польщі у загальноєвропейських заходах щодо підтримки нашої країни.

Посилення ультраправих

Після закінчення голосування політик вже пообіцяв "об'єднати патріотичний табір у Польщі, табір людей, котрі хочуть нормальну Польщу без нелегальних мігрантів". Також новий польський президент активно легалізує польських ультраправих політиків. Кароль Навроцький для своєї перемоги пішов на досить загрозливий крок для країни – пряму співпрацю з ультраправими, які набирають все більше обертів та підтримки, підписавши з лідером ультраправої партії "Конфедерація" Славомиром Менценом декларацію, яка складається з восьми пунктів. Два з них стосувалися України: "Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України" та "Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України в НАТО".

Менцен відомий тим, що активно виступав проти надання Україні військової допомоги, закликаючи до нейтралітету Польщі у війні та відмови від участі у міжнародних санкціях проти Росії. Він досить жорстко виступає проти українських біженців у Польщі. Подальше зростання популярності таких політиків може змінити спочатку політичний ландшафт, а потім і саме життя Польщі до невпізнання. Для цього є всі можливості, адже два кандидати від токсичної антиукраїнської партії "Конфедерація", ультраправі політики Славомир Менцен і Гжегож Браун, отримали у першому турі президентських виборів сумарний результат понад 20% голосів.

Треба шукати шляхи для порозуміння з новим президентом Польщі

Треба сказати, що Кароль Навроцький фактично один із конструкторів тієї ситуації, в якій зараз опинилося польське суспільство. Зараз ми маємо, з одного боку, розкол польського суспільства, а з іншого – всі ці антиукраїнські настрої, які зростали протягом останнього десятиліття через історичні питання, які поляки вирішили активно роздмухувати. Попередні польські президенти і Квасневський, і Качинський з українськими ж президентами Леонідом Кучмою, Віктором Ющенком та Петром Порошенком створили формулу, яка, здавалося б, працювала – "просимо вибачення і вибачаємо". Це стосувалося якраз складних історичних питань і здавалося, що питання вирішено, але коли президентом став Анджей Дуда, якраз він використовував достатньо активну українську тематику, і після цього жодні польські вибори не проходили без того, щоб українське питання, умовно кажучи, не використовувалось жорстко і в негативному контексті – таку думку в ексклюзивному коментарі OBOZ.UA висловив виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

На думку експерта, загалом ці результати виборів тепер ставлять питання – чи встоїть керівна коаліція на чолі з Дональдом Туском, чи може бути поставлено питання про вотум довіри цьому уряду, і навіть про нові парламентські вибори. Зважаючи на посилення впливу ультраправих у Польщі, проблеми будуть не тільки в України, а й у Європейського Союзу.

Стосовно антиукраїнської риторики, то Олександр Леонов вважає, що Навроцькому доведеться зважати на реальність, бо дійсно українців, по-перше, багато в Польщі, по-друге, це суперечить також і зобов'язанням країни перед ЄС. І третє, не менш важливе, що за різними даними, якраз вкладення українців в економіку Польщі є дуже значним. Польща економічно виграла від тих біженців, які зараз працюють у Польщі, бо те, що українці вкладають в економіку Польщі, суттєво перевищує те, що Польща має віддавати українцям. Окрім того, і Європейський Союз теж дає гроші Польщі за те, що вона приймає українців. Певні країни, як і Угорщина, на цьому навіть спекулюють, мовляв, от ми прийняли велику кількість українців і тому ми не можемо приймати там мігрантів з інших країн і так далі.

"На мій погляд, все ж таки або пану Навроцькому доведеться спускати на гальмах ці заяви, або це спричинить щонайменше відтік українців з Польщі в інші країни Європейського Союзу, і тоді ми ще подивимось, власне кажучи, на ситуацію, яка буде в Польщі. Я думаю, що тут, знаєте, буде ситуація, коли ідеологія змагатиметься з економікою, і зазвичай економіка все ж таки перемагає", – вважає Олександр Леонов.

Український Дощ писав раніше, що кандидати у президенти Польщі на теледебатах посперечалися щодо підтримки України