100 днів блокади Лачинського коридору: Вірменія та Азербайджан не можуть домовитися про доступ до Карабаху

У Лачинському коридорі, що пов'язує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабахською республікою, вже 100-ту добу триває акція екологічних активістів Азербайджану, які перекрили єдину дорогу до регіону. З 12 грудня Нагірний Карабах живе в умовах дефіциту продуктів харчування, медикаментів та періодичних відключень газу та електроенергії. Єреван сподівається на допомогу міжнародної спільноти. У Баку заперечують сам факт блокади, пише RFI.

Баку звинувачує Єреван у незаконному видобутку корисних копалин та вимагає допустити співробітників азербайджанського Міністерства природи до родовищ «Гизилбулаг» та «Демірлі».

28 грудня влада Нагірного Карабаху повідомила про рішення тимчасово припинити роботу гірничорудного підприємства Кашенську мідно-молібденову копальню (в азербайджанських джерелах — родовище «Демірлі») до завершення міжнародної експертизи. Однак це не спричинило зняття блокади. Компанія Base Metals, яка експлуатує родовище, є найбільшою компанією Нагірного Карабаху.

Наслідки

Через перекриту вже сто днів дорогу сповіщення між Вірменією та Нагірним Карабахом практично перервано. Через кордон не пропускають особисті автомобілі та вантажний транспорт, проїхати можуть лише машини Міжнародного комітету Червоного хреста (МКЧХ), а також так звані російські миротворці, які охороняють дорогу. Співробітники МКЧХ вивозять із Нагірного Карабаху до Вірменії тяжкохворих пацієнтів та доставляють у регіон продовольство та гуманітарні вантажі.

Через дефіцит продуктів харчування влада Нагірного Карабаху з 20 січня ввела карткову систему на першочергові товари. По талонах продаються макарони, гречка, рис, цукор, олія, фрукти, овочі, яйця та пральний порошок. 14 березня було оголошено про продовження дії талонної системи до 10 квітня. Через відсутність доступу до лінії електропередач та гілки газопроводу, що проходить через підконтрольні Азербайджану території, з 10 січня в Нагірному Карабаху діють віялові відключення електроенергії, також періодично переривається газопостачання.

Захисник прав людини невизнаної Нагірно-Карабахської республіки 21 березня опублікував доповідь про порушення індивідуальних та колективних прав людини в результаті блокади. У доповіді, зокрема, йдеться, що за сто днів «екологічної акції» більш ніж у сто разів скоротилося пересування між регіоном та Вірменією, у десятки разів скоротився імпорт життєво важливих вантажів, тисячі жителів не змогли повернутися додому, сотні пацієнтів втратили можливість отримати необхідну медичної допомоги. Найбільше постраждали вразливі групи населення, зокрема діти, інваліди та люди похилого віку.

Міжнародна реакція

З початку блокади лідери західних країн та міжнародні організації неодноразово закликали Баку припинити блокаду. Питання обговорювалося на засіданні Ради безпеки ООН. Європейський суд з прав людини зобов'язав Азербайджан вжити всіх необхідних і достатніх заходів для зняття блокади. Питання обговорювалося також у Міжнародному суді ООН (Гаага) у рамках розгляду Комітету з ліквідації расової дискримінації. У Європарламенті ухвалено резолюцію про гуманітарні наслідки блокади.

20 березня прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів телефонні переговори з держсекретарем США Ентоні Блінкеном, під час яких обговорювалася гуманітарна криза у Нагірному Карабаху. Блінкен повторив свій заклик до негайного розблокування Лачинського коридору для приватних та комерційних перевезень, наголосивши, що США готові й надалі докладати зусиль у цьому питанні.

Наступного дня держсекретар США провів телефонні переговори з лідером Азербайджану Ільхамом Алієвим. Як повідомили в Баку, в ході розмови Алієв заявив, що Азербайджан повністю прихильний до мирного порядку, а через Лачинський коридор з 12 грудня проїхали 4700 машин російських "миротворців" і Червоного Хреста.

"Тому інформація про передбачувану блокаду цієї дороги є брехливою пропагандою Вірменії", - заявив Алієв.

Тим часом міністр закордонних справ Вірменії Арарат Мірзоян на зустрічі в Москві обговорив ситуацію в Нагірному Карабаху з головним дипломатом країни-агресора Сергієм Лавровим. На пресконференції за підсумками зустрічі 20 березня російський міністр заявив, що проблему Лачинського коридору слід розглядати виключно у контексті тристоронніх заяв (угода путіна, Алієва та Пашиняна про припинення бойових дій у листопаді 2020 року) та зазначив, що «кожна сторона має свої зобов'язання».

Баку закликає Єреван «утриматися від реваншу і не проґавити можливості миру». Азербайджанське МЗС закликало Вірменію покласти край територіальним претензіям. А адміністрація президента повідомила про намір провести найближчими днями зустріч із представниками вірменської громадськості Карабахського регіону «для продовження контактів щодо реінтеграції». У Баку наголошують, що питання Карабаха є внутрішньою справою Азербайджану і визнання Вірменією суверенітету Баку над цією територією буде однією з умов мирної угоди між двома державами Південного Кавказу.

Український Дощ писав раніше, що постачання газу рф, китайський бізнес замість західного, морський шлях в Арктиці: про що говорили путін і Сі Цзіньпін.